10 травня 2023 року м. Харків Справа № 554/10773/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Є.В.
прокурор - Ногіна О.М.,
від першого відповідача - Дзюбло О.І.,
від другого відповідача - Мельниченко І.С,
третій відповідач - не з'явився,
треті особи - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon",
апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх.№1516 П/1)
на рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2022 (суддя Ореховська О.О., ухвалене в м. Полтаві, повний текст складено 14.11.2022)
у справі № 554/10773/20
за позовом: першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави, м. Полтава,
до:1) Полтавської міської ради, м. Полтава,
2) Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, м.Полтава,
3) ОСОБА_1 , м. Полтава,
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача:
1) ОСОБА_2 , м. Полтава,
2) Департамент з питань реєстрації, м. Полтава,
про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності,
Перший заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся в інтересах держави із позовною заявою до Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради та ОСОБА_1 , у якій просить суд, з урахуванням уточнення змісту позовних вимог, викладених у заяві (вх. № 5289 від 14.05.2021 року):
1) визнати незаконним та скасувати п. 5 додатку до рішення 30 сесії Полтавської міської ради 7 скликання "Про затвердження об'єктів комунальної власності міста Полтави, що підлягають приватизації способом викупу" від 28.02.2020;
2) визнати недійсним договір купівлі-продажу комунального майна (нежитлової будівлі) за адресою: АДРЕСА_1 , укладений територіальною громадою в особі Полтавської міської ради, від імені якої діє Управління майном комунальної власності міста та Мартусь І.С., посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Башинською Т.В. і зареєстрованого в реєстрі за № 1185.
3) припинити право приватної власності шляхом скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності за № 53048734 від 09.07.2020 р. за ОСОБА_1 на 11/50 нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 загальною площею 173, 6 кв.м.
В обґрунтування позовних вимог Перший заступник керівника Полтавської обласної прокуратури посилається на недотримання відповідачем вимог ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" при прийнятті тридцятою сесією Полтавської міської ради сьомого скликання рішення від 28.02.2020, яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності міста Полтави, що підлягають приватизації способом викупу, зокрема, щодо частини одноповерхової нежитлової будівлі по вул. Пушкіна, 19 а, м.Полтава, площею 37,9 кв.м., покупцем ФОП Мартусь І.С.
Позивач посилається на те, що Мартусь І.С. не виконав обов'язкову умову, що дає йому право на приватизацію шляхом викупу - не підтвердив здійснення і склад невід'ємних поліпшень орендованого приміщення, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, висновком будівельної експертизи; всупереч умовам договору оренди №49/4 від 29 квітня 2016 року здійснив капітальний ремонт орендованого майна без узгодження проектної документації з управлінням з питань містобудування та архітектури, та прийняття відповідного рішення Полтавською міською радою.
Прокурор вважає, що обраний спосіб приватизації без дотримання вимог законодавства є незаконним, суперечить інтересам держави та територіальної громади, а укладений в подальшому договір купівлі-продажу об'єкту комунального майна (нежитлових будівель) підлягає визнанню недійсним із відповідними правовими наслідками.
Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, Полтавська міська рада та Мартусь І.С. заперечували проти задоволення позовних вимог та просили суд застосувати правові наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити у позові.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.11.2022 у справі №554/10773/20 відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для самостійного звернення ним з даним позовом до суду в інтересах держави відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру".
Судом першої інстанції встановлено, що право ФОП Мартусь І.С. на викуп орендованого ним майна, відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» підтверджується наступним: аудиторським висновком (Звіт незалежного аудитора) про фактичні результати виконання узгоджених процедур щодо джерел фінансування вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна комунальної власності, яке розташоване за адресою, м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а, наданий ТОВ "Аудиторська фірма "Консалтинг - Аудит" від 19.07.2018; Розпорядженням міського голови № 83-р від 20.11.2018, листом Управління майном комунальної власності міста № 01-05/01.1-10/1249 від 21.11.2018; висновком про оцінку вартості невід'ємних поліпшень орендованих нежитлових приміщень загальною площею 37,9 кв. м., розташованих за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а (Орендар - ФОП Мартусь І.С.), наданий ПП "Науково - консультаційний ЕКСПОЦЕНТР" від 29.08.2018; звітом за результатами обстеження поліпшень орендованого майна комунальної власності, проведеного експертом Рожко В.Н.; листом Управлінням майном комунальної власності міста від 10.09.2020 за № 01-05/01.1-10/1521-198, довідкою Управлінням майном комунальної власності міста про відсутність заборгованості, актом приймання - передачі з орендного користування нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а та Додатковою угод № 155/1 від 07.02.2020 до Договору оренди від 29.04.2016 № 49/4.
Дослідивши матеріали справи, місцевий господарський суд у оскаржуваному процесуальному документі, дійшов до висновку, що Полтавська міська рада, приймаючи Рішення від 28.02.2020 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м.Полтави, що підлягають приватизації способом викупу" діяла у спосіб та у межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а тому ФОП Мартусь І.С. набув право на викуп орендованого майна, а саме частину нежитлової будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а у відповідності до ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", будь-яких порушень зазначеного Закону під час здійснення процедури приватизації судом не виявлено.
Посилання прокурора на те, що ФОП Мартусь І.С. здійснив капітальний ремонт нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а , без погодження проектної документації спростовується матеріалами справи, які підтверджують надання письмової згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу відповідно до Розпорядження міського голови № 83-р від 20.11.2018 та листа Управління майном комунальної власності міста №01-05/01.1-10/1249 від 21.11.2018. Разом з тим, суд звернув увагу, що ні Закон України "Про оренду державного та комунального майна", ні Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" не наділяють орган місцевого самоврядування повноваженнями вимагати ширший перелік документів, ніж передбачено вищезазначеними законами.
Судом першої інстанції встановлено, що станом дату звернення з позовом власником спірного майна є ОСОБА_2 , а тому ОСОБА_3 - не є належним відповідачем у даній справі. Суд першої інстанції зазначив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Оскільки позивачем під час розгляду справи не було заявлено клопотання про заміну відповідача належним, суд першої інстанції дійшов висновку, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову у цій частині.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині: визнання незаконним та скасування п. 5 додатку до рішення 30 сесії Полтавської міської ради 7 скликання "Про затвердження об'єктів комунальної власності міста Полтави, що підлягають приватизації способом викупу" від 28.02.2020 та визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна (нежитлової будівлі) за адресою: АДРЕСА_1 , укладений територіальною громадою в особі Полтавської міської ради від імені якої діє Управління майном комунальної власності міста та Мартусь І.С., посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Башинською Т.В. і зареєстрованого в реєстрі за № 1185 - необґрунтовані та задоволенню не підлягають. Вимога позивача в частині припинення права приватної власності шляхом скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності за № 53048734 від 09.07.2020 за ОСОБА_1 на 11/50 нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 загальною площею 173,6 кв.м. є похідною від попередніх вимог позивача, а тому враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні попередніх позовних вимог , відсутні підстави для задоволення і похідної вимоги.
Щодо заяв відповідачів про застосування строку позовної давності, то суд першої інстанції зазначив, що строк позовної давності, як спосіб захисту порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає, оскільки суд відмовляє в позові у повному обсязі і питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення.
Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2022 у справі № 554/10773/20, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням вимог ст. ст. 86, 236 Господарського процесуального кодексу України та неправильним застосуванням норм статті 18 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
Так, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку тому факту, що ОСОБА_1 , у порушення вимог ч.2 статті 18 Закону не підтвердив здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, висновком будівельної експертизи, а ним надано лише звіт за результатами обстежень, який не може вважатися належним документом, оскільки законодавством не передбачено складання такого виду документу, як звіт за результатами обстеження поліпшень орендованого майна комунальної власності.
Також апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не надав оцінку тому факту, що у порушення п. 3.2.11 договору оренди №49/4 від 29.04.2016 ФОП Мартусь І.С. здійснив капітальний ремонт частини орендованого приміщення без узгодження проектної документації з Управлінням з питань містобудування та архітектури.
Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги пред'явлено до неналежного відповідача.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2022 у справі № 554/10773/20.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2023 призначено справу № 554/10773/20 до розгляду на "22" березня 2023 р. об 11:15 год.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Гези Т.Д. на лікарняному судове засідання, призначене на 22.03.2023 у справі №554/10773/20, не відбулося.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2022 у справі № 554/10773/20 відбудеться "10" травня 2023 р. о 12:45 год.
До Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, м.Полтава (вх. №1739 ел. 2689 від 10.02.2023; вх. №1915 від 15.02.23) та відзив на апеляційну скаргу від Полтавської міської ради (вх.№2695 від 10.03.2023), відповідно до яких відповідачі просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.
Відповідачі зазначають, що відповідно до положень статті 21 Цивільного кодексу України апелянтом не вказано, які цивільні права та інтереси, а також норми законодавства порушено при прийнятті Рішення тридцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання "Про затвердження об'єктів комунальної власності міста Полтави, що підлягають приватизації способом викупу" від 28.02.2020.
На думку відповідачів, склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, їх вартість підтверджується Звітом за результатами обстеження поліпшень орендованого майна комунальної власності - частини будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , виконаним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який за своєю природою є висновком експерта і містить всі його реквізити. За приписами ч. 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору;
У відзивах на апеляційну скаргу зазначається, що оскільки Закон України «Про оренду державного та комунального майна» та Закон України «Про приватизацію державного та комунального майна» не наділяє орган місцевого самоврядування повноваженнями вимагати ширший перелік документів, ніж передбачено цими законами, ФОП Мартусь на підставі отриманої згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень відповідно до Розпорядження міського голови № 83-р від 20.11.2018 та листа Управлінні майном комунальної власності міста №01-05/01.1-10/1249 від 21.11.2018 отримав право на приватизацію майна шляхом викупу.
Відповідачами зазначено, що пред'явлення позовних вимог до відповідачів не досягає поставлених господарським судочинством завдань, оскільки жоден з відповідачів не є власником спірного майна, а частина будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , відчужена третій особі ОСОБА_2 .
Від Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури надійшли пояснення (вх. №2225 від 24.02.2023), які позивач просить врахувати при розгляді справи в апеляційній інстанції. Прокурор зазначає, що ОСОБА_1 не виконав таку обов'язкову умову, що дає право на приватизацію об'єкта шляхом викупу, як замовлення, проведення та надання висновку будівельної експертизи. За твердженням прокурора, виконання капітального ремонту частини будівлі відбулося з порушенням вимог п.п. 1,3 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466. Прокурор вважає, що ОСОБА_1 провів поліпшення частини будівлі не в порядку та не в спосіб, встановлений чинним законодавством, а тому не набув права на викуп орендованого ним майна, без проведення аукціону, тобто на позаконкурентних засадах.
Від Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради надійшли заперечення на пояснення (вх.№2300 від 27.02.2023), відповідно до яких зазначає, що ФОП Мартусь І.С. здійснено невід'ємне поліпшення орендованого майна, а не капітальний ремонт об'єкта оренди, як зазначає прокурор. Відповідач зазначає, що поняття «капітального ремонту» та поняття «невід'ємних поліпшень» передбачають здійснення схожого комплексу дій, спрямованих на поліпшення експлуатаційних (споживчих) показників об'єкту. Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради зазначає про відсутність підстав відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України для визнання недійсним договору купівлі-продажу майна (нежитлової будівлі) за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, буд. 19 а від 09.07.2020 року.
Відзиву на апеляційну скаргу від Мартуся Ігоря Станіславовича у встановлений судом строк до суду не надходило.
Відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судове засідання 10.05.2023 до Східного апеляційного господарського суду з'явилися прокурор, представники Полтавської міської ради та Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, які підтримали свої правові позиції по справі.
Третій відповідач та треті особи не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
У матеріалах справи міститься заява Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради в порядку статті 169 ГПК України (вх. №2157 ел. 3468 від 21.02.2023; вх.№2349 від 28.02.23) в якій заявник просить розглядати апеляційну скаргу без участі представника Департаменту з питань реєстрації.
Відповідно до частини 11 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Судом апеляційної інстанції вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, явка сторін у судове засідання не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, між Управлінням майном комунальної власності міста (орендодавець) та ФОП Мартусем (орендар) укладено договір оренди №49/4 від 29 квітня 2016 року об'єкта комунальної власності міста, а саме нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а , площею 37,9 кв.м. із строком дії до 31.12.2016 року.
Відповідно до п.1 Змін та доповнень №315/49 до договору оренди №49/4 від 29.04.2016 нежитлового приміщення за адресою: вул. Пушкіна, 19 а, м. Полтава, площею 37,9 кв.м. строк дії договору встановлюється до 31.12.2018 року.
Відповідно до п.3.1.4 Договору оренди №49/4 від 29.04.2016 року у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого майна орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від об'єкту оренди без завдання йому шкоди, в розмірі не менше 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.
Відповідно до п. 3.2.11. Договору оренди №49/4 від 29.04.2016 року орендар зобов'язаний не допускати перепланування, перепрофілювання, реконструкції, капітального ремонту без узгодження проектної проектної документації з управлінням з питань містобудування архітектури та прийняття відповідного рішення виконавчим комітетом Полтавської міської ради.
Рішенням Полтавської міської ради 30 сесії 7 скликання від 28.02.2020, прийнятим на підставі ст.п.1 ст.10, п.4 ст.11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та п. 30 ст. 60 "Про місцеве самоврядування в Україні", затверджено "Перелік об'єктів комунальної власності м. Полтави, що підлягають приватизації способом викупу". Згідно додатку до зазначеного Рішення до переліку таких об'єктів віднесено і частину одноповерхової нежитлової будівлі орієнтовною площею 37,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а, покупець ФОП Мартусь І.С. (пункт 5).
09.07.2020 між територіальною громадою міста Полтави в особі Полтавської міської ради, від імені якої діє Управління майном комунальної власності міста в особі начальника управління майном комунальної власності міста Курнакової Н.О. (продавець) та фізичною особою громадянином України ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу комунального майна (нежитлової будівлі) за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а , який посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Башинською Т.В. і зареєстровано в реєстрі за №1185, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю майно комунальної власності міста, а саме: 11/50 часток нежитлової будівлі літ. Б-1, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а, а покупець зобов'язався прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.
09.07.2020 між сторонами підписано Акт прийому-передачі комунального майна, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв продане 09.07.2020 комунальне майно за 348 926,00 грн, у тому числі з ПДВ.
Як зазначають відповідачі, право ФОП Мартуся І.С. на викуп орендованого ним майна, відповідно до вимог ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" підтверджується наступним:
1) орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна (Аудиторський висновок (Звіт незалежного аудитора) про фактичні результати виконання узгоджених процедур щодо джерел фінансування вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна комунальної власності, яке розташоване за адресою, м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а, наданий ТОВ "Аудиторська фірма "Консалтинг - Аудит" від 19.07.2018;
2) наявна письмова згода орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу (Розпорядження міського голови № 83-р від 20.11.2018, лист Управління майном комунальної власності міста № 01-05/01.1-10/1249 від 21.11.2018;
3) виконання невід'ємних поліпшень в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди (Висновок про оцінку вартості невід'ємних поліпшень орендованих нежитлових приміщень загальною площею 37,9 кв. м., розташованих за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а (Орендар - ФОП Мартусь І.С.), наданий ПП "Науково - консультаційний ЕКСПОЦЕНТР" від 29.08.2018). Згідно зазначеного висновку оцінювач дійшов до висновку, що оціночна вартість невід'ємних поліпшень, орендованого майна комунальної власності, яке неможливо відокремити від об"єкту оренди без заподіяння йому шкоди, за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а, які проведені орендарем ФОП Мартусь І.С. та оплачені за власні кошти, складає 51 065,00грн;
4) висновки будівельної експертизи, які підтверджують здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, їх вартість, яка визначена суб'єктом оціночної діяльності (Звіт за результатами обстеження поліпшень орендованого майна комунальної власності - частини будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а);
5) орендар належно виконував умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди був чинним на момент приватизації, що підтверджується листом Управлінням майном комунальної власності міста від 10.09.2020 за № 01-05/01.1-10/1521-198, довідкою Управлінням майном комунальної власності міста про відсутність заборгованості, актом приймання - передачі з орендного користування нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а та Додатковою угод № 155/1 від 07.02.2020 до Договору оренди від 29.04.2016 № 49/4.
Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов до висновку, що ФОП Мартусь І.С. набув право на викуп на орендованого майна, а саме частину нежитлової будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а у відповідності до ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", будь-яких порушень зазначеного Закону під час здійснення процедури приватизації судом не виявлено.
Щодо доводу апелянта про здійснення ФОП Мартусь І.С. капітального ремонту нежитлового приміщення без погодження проектної документації з Управлінням з питань містобудування та архітектури відповідно до п. 3.2.11. Договору оренди №49/4 від 29.04.2016 року, укладеного між Полтавською міською радою в особі управління майном комунальної власності міста та ФОП Мартусь І.С., колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 3.2.11. Договору оренди №49/4 від 29.04.2016 року, укладеного між Полтавською міською радою в особі управління майном комунальної власності міста та ФОП Мартусь І.С. орендар зобов'язаний не допускати перепланування, перепрофілювання, реконструкції, капітального ремонту без узгодження проектної проектної документації з управлінням з питань містобудування архітектури та прийняття відповідного рішення виконавчим комітетом Полтавської міської ради.
Прокурор зазначає про здійснення ФОП Мартусь І.С. капітального ремонту орендованого ним приміщення в порушення вимог п. 3.2.11. Договору оренди №49/4 від 29.04.2016 року без погодження проектної документації з Управлінням з питань містобудування та архітектури.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній на момент здійснення невід'ємних поліпшень) орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній на момент здійснення невід'ємних поліпшень) приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Положення частини 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлюють, що передумовою приватизації об'єкту оренди шляхом викупу, зокрема, є умова щодо отримання письмової згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень орендарем.
Так, матеріалами справи підтверджується, що ФОП Мартусь І.С. виявив бажання здійснити невід'ємні поліпшення орендованого майна, про що сповіщено виконавчий комітет Полтавської міської ради листом від 14.12.2017 року та начальника Комунального підприємства «ЖЕО №2» від 04.12.2017 року.
Відповідно до п. 4 розпорядження міського голови Полтавської міської ради від 22.12.2017 року №85-р надано дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити від об'єкту оренди без завдання йому шкоди, за умови оформлення відповідних дозвільних документів, в установленому чинним законодавством порядку: ФОП Мартусю І.С. нежитлового приміщення комунальної власності по вул. Пушкіна, 19 а, площею 37,9 кв.м., на суму 47325, 00 грн без ПДВ.
Листом від 27.12.2017 року №01-05/01.1-10/2017 Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради повідомило ФОП Мартусь І.С. про надання згоди на здійснення поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без завдання йому шкоди.
Листом від 15.12.2017 року №2797/02 Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» також не заперечувала про проведення невід'ємних поліпшень у нежитловому приміщенні за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19 а.
03.09.2018 року ФОП Мартусь І.С. направлено лист із проханням погодити заявлені та виконані невід'ємні поліпшення орендованого комунального майна на нежитлове приміщення комунальної власності за вищезазначеною адресою на суму 51065,00 грн.
Розпорядженням міського голови Полтавської міської ради від 20.11.2018 року №83-р пунктом 4 погоджено заявлені та виконані невід'ємні поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від об'єкту без завдання йому шкоди ФОП Мартусю І.С. на нежитлові приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19 а, площею 37,9 кв.м., на суму 51 065,00 грн без ПДВ.
Листом від 21.11.2018 року №01-05/01.1-10/1249 Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради повідомило ФОП Мартусь І.С., що погоджено заявлені та виконані ФОП Мартусь І.С. невід'ємні поліпшення.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що ФОП Мартусь І.С. було не тільки погоджено виконані невід'ємні поліпшення, а й отримано згоду на їх проведення завчасно до їх здійснення.
Як правомірно встановлено судом першої інстанції, ні Закон України "Про оренду державного та комунального майна", ні Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" не наділяють орган місцевого самоврядування повноваженнями вимагати ширший перелік документів, ніж передбачено вищезазначеними законами.
Відтак, погодження проектної документації з Управлінням з питань містобудування та архітектури для одержання орендарем права на викуп орендованого приміщення відповідно до вимог чинного законодавства не вимагається.
Щодо доводів прокурора в апеляційній скарзі про те, що ФОП Мартусь І.С. не виконав обов'язкову умову, що дає йому право на приватизацію шляхом викупу - не підтвердив здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, висновком будівельної експертизи, колегія суддів зазначає наступне.
Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, за змістом частини 1 статті 4 якого до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
Згідно з частиною 3 статті 4 зазначеного Закону у разі якщо майно, зокрема, органів місцевого самоврядування, що належить до сфери управління органів місцевого самоврядування, не забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, таке майно є об'єктами, що підлягає приватизації.
Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування (частина 5 статті 7 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
Статтями 10, 11 вказаного Закону врегульовані питання порядку приватизації, формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації, зокрема, частиною 4 статті 11 передбачено, що перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою.
Заяви про включення об'єктів права комунальної власності до переліків об'єктів, що підлягають приватизації, подаються покупцями до органів приватизації територіальних громад і розглядаються ними. Порядку, встановленому відповідними місцевими радами (частина 7 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
Відповідно до частини 1 статті 18 цього Закону приватизація об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною 2 цієї статті.
Так, частиною 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб'єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації. Надання згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування.
Матеріали справи не містять висновку будівельної експертизи щодо здійснення і складу невід'ємних поліпшень нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а, здійсненого у відповідності до чинного законодавства.
Наявний у матеріалах справи Звіт за результатами обстеження поліпшень орендованого майна комунальної власності не є належним та допустим доказом в розумінні статтей 76,77 ГПК України, на підставі якого може бути підтверджено здійснення і склад невід'ємних поліпшень орендованого майна - частини нежитлової будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а.
Відповідно до п.1.8. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов'язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об'єкти, що підлягають дослідженню. Результати проведення експертизи викладаються у письмовому документі - висновку експерта. В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються. Результати проведення експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експертного дослідження.
Пунктом 1.3. Інструкції визначено, що відповідно до чинного законодавства для юридичних і фізичних осіб на договірних засадах експертами проводяться експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.
Відповідно до п. 1.5. Інструкції проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки майна.
Пунктом 1.7. Інструкції визначено, що експертизи та дослідження, що проводяться атестованими судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону України "Про судову експертизу".
Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 №301/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за №249/26694, затверджено Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів. В додатку 6 до вказаного Положення зазначено перелік видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, зокрема одними з видів експертиз є будівельно-технічна (індекс експертної спеціальності - 10.6; вид експертної спеціальності - дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів) та оціночно-будівельна (індекс експертної спеціальності - 10.10; вид експертної спеціальності - визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд).
Дослідження проведених поліпшень, у тому числі невід'ємних, на об'єктах нерухомого майна належить до компетенції експертів, атестованих за експертною спеціальністю 10.6. «Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів».
Атестовані судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.
Таким чином, будівельно-технічна експертиза для підтвердження здійснення і складу невід'ємних поліпшень може проводитися юридичними та фізичними особами, які акредитовані на цей вид діяльності.
Відповідно до пунктів 3, 4 Розділу III Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 07.09.2015 № 1659/5) обов'язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, є наявність свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, яким надається право на проведення конкретних видів експертиз. Судовий експерт здійснює судово-експертну діяльність тільки з тих видів судових експертиз і експертних спеціальностей, які зазначені у свідоцтві про присвоєння кваліфікації судового експерта.
Як вбачається із матеріалів справи, звіт за результатами обстеження поліпшень орендованого майна комунальної власності - частини будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а проведений виконавцем - експертом Рожко Валерієм Нарцизовичем, який проводить роботи з технічного обстеження на підставі кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних зі створенням об'єкта архітектури, - експерта (інженера) з технічного обстеження: кваліфікаційний сертифікат: серія АЕ №002627, виданий атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01.08.2013.
Таким чином у матеріалах справи відсутній висновок будівельної експертизи щодо здійснення і складу невід'ємних поліпшень нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а, здійснений у відповідності до чинного законодавства особою, що має свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, якому надається право на проведення конкретного виду експертизи.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що орендарем не дотримано виконання однієї із умов, визначеної частиною 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», а саме: здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень мають бути підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, має бути визначена суб'єктом оціночної діяльності. Тому за відсутності виконання вказаної умови у орендаря було відсутнє право на викуп орендованого майна за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки.
Тому апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування п. 5 додатку до рішення 30 сесії Полтавської міської ради 7 скликання "Про затвердження об'єктів комунальної власності міста Полтави, що підлягають приватизації способом викупу" від 28.02.2020 підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину, і оскільки сторонами оспорюваного правочину є Полтавська міська рада, від імені якого діяло Управління майном комунальної власності міста та ОСОБА_3 , а на даний час власником спірного приміщення є ОСОБА_2 на підставі Договору міни від 20.04.2021, укладеного між ним та ОСОБА_1 , який не є стороною правочину. Тобто ОСОБА_1 не є власником спірного майна на дату позову, а тому не є належним відповідачем, і суд першої інстанції суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
При цьому правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 ЦК України).
Якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК.
Прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема, і тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), в передбачених законом випадках може бути позивачем у справі і прокурор.
В даному випадку, прокурор, звертаючись до господарського суду із позовною вимогою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем, зазначаючи відповідачами сторін правочину.
З доказів матеріалів справи вбачається, що на дату відкриття провадження у справі №554/10773/20 власником спірного приміщення є ОСОБА_2 (третя особа у справі) на підставі Договору міни від 20.04.2021, укладеного між ним та ОСОБА_1 та посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Шимкою О.М.
Зазначена інформація про зміну власника спірного нерухомого майна на підставі Договору міни від 20.04.2021 внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, наразі третій відповідач ОСОБА_3 не є власником спірного майна.
Власник, з дотриманням вимог статті 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
Визнання недійсним договору купівлі-продажу - неефективний спосіб захисту в разі, якщо майно знаходиться у третьої особи, яка не є стороною договору. За таких обставин задоволення заявлених позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності не призведе до поновлення прав позивача.
Стосовно застосування строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідачі - Управління майном комунальної власності міста, Полтавська міська рада та ОСОБА_1 у своїх відзивах на позовну заяву (вх. № 5848 від 31.05.2021, № 6375 від 11.06.2022, вх. №8324 від 28.07.2022) просили місцевий господарський суд застосувати правові наслідки пропуску строку позовної давності шляхом відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Прокурор зазначає, що позов було подано без пропуску строку позовної давності, оскільки позивачу стало відомо про порушення відповідачами вимог ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" при отриманні прокуратурою області відповідних документів, які стали підставою для відчуження ФОП Мартусь І.С. частини приміщення нежитлової будівлі за адресою:м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а.
Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що строк позовної давності, як спосіб захисту порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає, оскільки суд відмовляє в позові у повному обсязі і питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення.
Оскільки колегією суддів встановлено обґрунтованість частково заявлених позовних вимог та апеляційної скарги, тому має бути вирішено питання щодо позовної давності.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Порівняльний аналіз змісту термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Частиною 2 статті 2 ЦК передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
При цьому, і в разі пред'явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це, особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №359/2012/15-ц, від 20.11.2018 у справі №907/50/16.
Це правило пов'язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.
Таким чином, визначаючи початок перебігу позовної давності у цьому спорі, слід враховувати, коли про порушене право дізналася або могла дізнатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний позивач або прокурор.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» строк позовної давності для звернення з позовом про відмову в затвердженні протоколу аукціону, визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації становить три місяці.
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" частина будівлі по вул. Пушкіна, 19а у м. Полтаві відноситься до об'єктів малої приватизації, а тому строк позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсними договору купівлі-продажу даного об'єкта становить три місяці.
Колегію суддів встановлено, що позивачу стало відомо про недотримання відповідачем вимог ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" при отриманні документів, якими відповідач підтверджував право ФОП Мартуся І.С. на викуп орендованого ним майна, відповідно до вимог чинного законодавства.
Відтак, перебіг строку позовної давності розпочався 14.09.2021.
Із даним позовом, прокурор звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави 18.11.2020 року, тобто в межах строку позовної давності.
Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2022 у справі №554/10773/20 слід задовольнити частково, рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2022 у справі №554/10773/20 скасувати у частині відмови у визнанні незаконним и скасування п. 5 додатку до рішення 30 сесії Полтавської міської ради 7 скликання "Про затвердження об'єктів комунальної власності міста Полтави, що підлягають приватизації способом викупу" від 28.02.2020 і ухвали нове рішення у цій частині, позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування п. 5 додатку до рішення 30 сесії Полтавської міської ради 7 скликання "Про затвердження об'єктів комунальної власності міста Полтави, що підлягають приватизації способом викупу" від 28.02.2020 задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін.
Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2022 у справі №554/10773/20 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 03.11.2022 у справі №554/10773/20 скасувати у частині відмови у визнанні незаконним та скасування п. 5 додатку до рішення 30 сесії Полтавської міської ради 7 скликання "Про затвердження об'єктів комунальної власності міста Полтави, що підлягають приватизації способом викупу" від 28.02.2020.
У цій частині ухвали нове рішення:
«Позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування п. 5 додатку до рішення 30 сесії Полтавської міської ради 7 скликання "Про затвердження об'єктів комунальної власності міста Полтави, що підлягають приватизації способом викупу" від 28.02.2020 задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати п. 5 додатку до рішення 30 сесії Полтавської міської ради 7 скликання "Про затвердження об'єктів комунальної власності міста Полтави, що підлягають приватизації способом викупу" від 28.02.2020».
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 24388285, вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000) на користь Полтавської обласної прокуратури (р/р UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910060, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7) 2102,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 3153,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 18.05.2023
Головуючий суддя Т.Д. Геза
Суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий