Справа №583/1136/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сидоренко Р. В.
Номер провадження 33/816/397/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
18 травня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря Дейниченко О.М. захисника особи, який притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Собини П.М., розглянувши в режимі відеоконференції в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, який притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М. на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 березня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. в прибуток держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 березня 2023 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 05 жовтня 2022 року близько 22 год. 30 хв. по вул. Снайпера, 48 в м. Охтирка, Сумської області керував автомобілем «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі або на місці із використанням газоаналізатора Alcotest 6820, ухилився шляхом відмови, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник особи, який притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Собина П.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до картки обліку адміністративного правопорушення від 05.10.2022 року, матеріали справи повинні були розглядатися Шишацьким районним судом Полтавської області, проте працівники поліції навмисно чекали відкриття Охтирського міськрайонного суду Сумської області з метою направлення даного адміністративного матеріалу до вказаного суду. Згідно аналогії закону, матеріали справи про вчинення адміністративного правопорушення підпадають під кримінальні проступки, тому відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК України, поліцейські повинні були направити справу до суду не пізніше 20 діб з моменту складання протоколу.
Працівники поліції зобов'язані проінформувати водія про конкретну причину зупинки транспортного засобу з детальним описом підстави, визначеної статті. Між тим долучені до матеріалів відеозапис не містить інформацію про те, що ОСОБА_1 був повідомлений про причину зупинки автомобіля.
З 25 січня 2023 року внесено зміни до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду. Суд першої інстанції безпідставно застосував положення, які діють з 25 січня 2023 року до ситуації, яка сталася 05 жовтня 2022 року, оскільки лише з останніми змінами передбачено проведення обов'язкової фіксації на бодікамери та можливості проведення процесуальних дій без участі свідків.
В обґрунтування пропущеного строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що останнім днем для оскарження постанови суду є вихідний день, тому апеляційна скарга подана на наступний робочий день, у понеділок - 03 квітня 2023 року. Тому захисник вважає за необхідне звернутися з клопотанням про поновлення строку.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, захисника Собину П.М., який подану апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 березня 2023 захисником пропущений не був. Десятиденний строк на оскарження вказаного судового рішення припадав на 01 квітня 2023 року, який був вихідним днем. Апеляційну скаргу подано на наступний робочий день - 03 квітня 2023 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суд першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав в повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 05 жовтня 2022 року серії ААБ № 177256;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- відеозапису, яким зафіксовано відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Із відеозапису вбачається, як було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Після виявлення у останнього ознаки алкогольного сп'яніння, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці з використанням спеціального технічного засобу або ж проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я з метою проведення медичного огляду. На пропозиції працівників, ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, апеляційний суд визнає даний відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження в апеляційній скарзі щодо того, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено без свідків, які б могли підтвердити його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння є неприйнятними, з огляду на таке.
Законом України від 16.02.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», внесено зміни, зокрема до ст. 266 КУпАП, що набрали чинності 17.03.2021 року, та з цього часу закон надає можливість поліцейським під час проведення огляду осіб застосовувати технічні засоби відеозапису, та лише в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
При цьому, логічне тлумачення положень ч. 2 ст. 266К УпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп'яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп'яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов'язковим лише у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.
Оскільки відмова ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також пройти такий огляд у медичному закладі зафіксовано працівниками поліції за допомогою відеозапису, то проведення такого огляду без присутності свідків за умови застосування технічного засобу відеозапису, відповідає вимогам статті 266 КУпАП, чинній на час вчинення правопорушення та ухвалення судового рішення.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що положення статті 266 КУпАП в частині порядку проведення огляду водіїв на стан сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічних засобів відеозапису без присутності двох свідків (частина 2 статті 266 КУпАП), є чітко визначеними, не містять бланкетних положень, а тому не потребують застосування інших нормативно-правових актів, в тому числі, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, який був прийнятий в 2008 році, та на час вчинення адміністративного правопорушення та ухвалення судового рішення, суперечив вимогам частини 2 статті 266КУпАП в частині проведення огляду у присутності двох свідків.
Тому вказаний відеозапис є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у розумінні положень статей 85, 86 КПК України.
Також суд звертає увагу на зауваження сторони захисту щодо того, що на відеозаписі не відображена реальна дата, коли було вчинено адміністративне правопорушення. Дійсно, на відеозаписі з нагрудної камери зазначені час та дата, які не збігаються з часом та датою, вказаною у протоколі. Однак суд зазначає, що на записі з відеореєстратора патрульного автомобіля події, які мали місце 05 жовтня 2022 року о 22.30 та поставлені у провину ОСОБА_1 , відбувалися та фіксувалися у хронологічній послідовності, а невідображення їх реального часу є технічною неточністю, яка не впливає на сутність подій. На відеозаписі безперервно та повно зафіксовано відмову водія від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння від повідомлення причин зупинки, неодноразового пропонування пройти огляд, роз'яснення прав, наслідків відмови і до повідомлення про складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тобто вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що немає підтверджень підстав зупинки водія, зокрема порушення ПДР, оскільки з долученого відеозапису вбачається, що поліцейські після зупинки ОСОБА_1 вказали причину зупинки, що спростовує твердження апелянта про безпідставність зупинки транспортного засобу, окрім того ОСОБА_1 не висловлював заперечень стосовно правомірності та законності зупинки його транспортного засобу.
Крім того, правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний установлений законом огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Вимоги ОСОБА_3 про скасування постанови суду першої інстанції у зв'язку з порушенням підсудності розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає необґрунтованими.
10 листопада 2022 року Охтирським районним відділом поліції ГУНП в Сумській області на адресу Охтирського міськрайонного суду Сумської області було надіслано матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 10 листопада 2022 року матеріали були прийняті судом першої інстанції та визначено головуючого суддю по справі.
Також апеляційний суд не вбачає порушення посадовими особами органів поліції територіальної підсудності, оскільки відповідно до ст. 257 КУпАП, надсилання протоколу органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення не обмежено часовим терміном.
Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було.
Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об'єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, який притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову міськрайонного суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, який притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.