Справа №588/775/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Щербаченко М. В.
Номер провадження 33/816/387/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
18 травня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Дейниченко О.М., особи, який притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Залавського О.В., розглянувши у режимі відеоконференції, у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, який притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 20 березня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 20 березня 2023 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 26 серпня 2022 року близько 15 год. 30 хв. біля будинку № 53 по вул. Зарічна в м. Тростянець, Сумської області, керував транспортним засобом «Toyota Rav-4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі КНП «Тростянецька міська лікарня», ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову судді суду першої інстанції та ухвалити нову, якою закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не вправі самостійно відшуковувати докази винуватості особи, без відповідного клопотанням. Суддею самостійно було прийнято рішення про виклик до суду та проведення допиту у якості свідка, ОСОБА_2 , покази якого були покладені в основу постанови, якою апелянта визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, працівниками поліції в супереч вимогам законодавства України, не було виписано ОСОБА_1 направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як водію транспортного засобу, що потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, також водійське посвідчення не вилучалося, а автомобіль не був тимчасово затриманий.
Покази свідка ОСОБА_3 надані під час судового розгляду матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення та відображені у постанові судді, не співпадають і мають розбіжності. Розташування мотоблоку, після зіткнення з автомобілем, не надавало можливості свідку бачити хто саме був за кермом транспортного засобу.
Долучений до матеріалів справи диск з відеозаписом не підтверджує перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля.
Отже надані докази, які досліджувалися судом не підтверджують провину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, суд ухвалюючи рішення про стягнення судового збору не звернув уваги на те, що протокол було складено відносно дій вчинених 26 серпня 2022 року. У 2022 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 року складав 2481 грн., відповідно сума судового збору повинна була становити 496 грн. 20 коп. Те, що справа тривалий час не була розглянута і в 2023 році набрав чинності Закон України «Про державний бюджет на 2023 рік», не повинно ставитися у провину апелянту та відповідно не підлягає стягненню з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію особи, який притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Залавського О.В., які подану апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав в повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 26 серпня 2022 року серії ААБ № 240700;
- письмових пояснень свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , котрі підтвердили відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у медичному закладі;
- відеозапису, яким зафіксовано відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Із відеозапису вбачається, як ОСОБА_1 у присутності двох свідків, на пропозицію працівників поліції пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці з використанням спеціального технічного засобу або ж проїхати у найближчий заклад охорони здоров'я, категорично відмовився. Після чого йому було роз'яснено права та обов'язки передбачені КУпАП та повідомлено про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд визнає даний відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення, зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суддя всупереч вимогам ст. 251 КУпАП, самостійно збирав докази доведення його вини, шляхом виклику та допиту свідка ОСОБА_2 у судовому засіданні, апеляційний суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вказаної норми КУпАП, працівники поліції відібрали письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , який був безпосереднім учасником дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 та приєднали до матеріалів справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , згідно ст. 251 КУпАП є доказом, який містить фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для забезпечення повного та об'єктивного з'ясування обставин даної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, суддя першої інстанції оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, шляхом безпосереднього допиту свідка ОСОБА_2 у судовому засіданні. Тим самим суддя перевірив достовірність наданих пояснень та всі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Жодних дій, що суперечать вимогам ст. 251 КУпАП, суддя першої інстанції не вчиняв.
Відібрані працівникам поліції пояснення свідка ОСОБА_3 узгоджуються з показами надані нею у судовому засіданні та підтверджують перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля.
Крім того пояснення вказаного свідка узгоджуються з поясненнями інших свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та долученим до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери працівників поліції. Тому не довіряти вказаним доказами та визнавати їх неналежними чи не допустимими у апеляційному суді, підстав не має.
Твердження в апеляційній скарзі, що працівники поліції не виписали направлення на огляд до медичного закладу та не вручили його ОСОБА_1 , апеляційний суд до уваги не бере з таких підстав.
Відповідно до ч. 2. ч. 3, ч. 4 ст. 266КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
З викладених вимог закону вбачається, що лише у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки, або незгоди із результатами такого огляду, та надання згоди особи на проведення огляду в медичному закладі, працівник поліції повинен доставити водія до медичного закладу для проходження огляду, та виписати направлення на такий огляд.
Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовився від огляду в медичному закладі, відтак у працівників поліції не виникало обов'язку виписувати направлення на огляд. Разом з тим, оформлення направлення на огляд після складання протоколу не можна вважати таким, що є безумовною підставою для скасування постанови.
Доводи апелянта про те, що працівники поліції не вилучили у нього посвідчення водія та не відсторонили його від керування транспортним засобом, не впливають на обсяг вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, і не є підставою для скасування оскаржуваного рішення судді.
Що стосується доводів апелянта про неправильне стягнення судового збору, то апеляційний суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вказані норми чинного нормативно - правового акту, вимоги апелянта про зменшення розміру судового збору, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб, встановлених на 01 січня 2022 року є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству.
Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було.
Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об'єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги особи, який притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді районного суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 20 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу особи, який притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.