Номер провадження: 33/813/823/23
Номер справи місцевого суду: 521/7057/23
Головуючий у першій інстанції Рядча Т. І.
Доповідач Артеменко І. А.
15.05.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Артеменко І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Бойко В.В.,
захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності - Компанієць А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Компанієць Анастасії Вікторівни на постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 19 квітня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Оскаржуваною постановою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн. (а.с.9-10).
За постановою суду та протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №415734 від 13.02.2023 водій ОСОБА_1 13 лютого 2023 року об 11 год. 15 хв. за адресою: м. Херсон, вул.Потьомкінська, 59, керував транспортним засобом Рено Меган, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР.
Не погоджуючись із постановою суду, захисник Компанієць А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просила суд скасувати постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 19.04.2023 та закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог про скасування постанови та закриття провадження по справі захисник Компанієць А.В. в апеляційній скарзі зазначила, що:
- на відеозаписі не зафіксовано факт зазначення поліцейським причини зупинки автомобіля ОСОБА_1 , тому подальші дії поліцейських є незаконні та ніхто не зобов'язаний їх виконувати;
- відеозапис не відображає відомостей про вчинення правопорушення, зокрема не відображено факту керування ОСОБА_1 автомобілем;
- наявний відеозапис не є належним та допустимим доказом у справі;
- патрульними порушено порядок огляду особи на стан сп'яніння, зокрема не запропоновано пройти огляд у медзакладі;
- ОСОБА_1 не отримував направлення на огляд на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я;
- співробітник поліції фактично спонукав ОСОБА_1 до прийняття рішення про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння;
- ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав в день події самостійно звернувся до медзакладу, де був оглянутий лікарем-психіатром, за результатами огляду ознак сп'яніння у нього не виявлено, що підтверджується довідкою №403 від 13.02.2023, яка безпідставно визнана судом недійсною та не прийнята до уваги.
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Компанієць А.В. в інтересах ОСОБА_1 підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч.7 ст.294 КУпАП).
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на алкогольне сп'яніння, матеріали справи містять такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №415734 від 13.02.2023(а.с.1);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою алкогольного сп'яніння (а.с.2);
- відеозапис нагрудної камери поліцейського № 476547, з якого встановлено, що ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння, не заперечував факт керування транспортним засобом та факт вживання напередодні алкоголю. Зафіксовано неодноразові пропозиції співробітника поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці або в медустанові, на що ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд на місці, а згодом відмовився від проходження та запропонував поліцейським скласти відносно нього протокол. На відеозаписах відображено процес ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення, підписання ОСОБА_1 протоколу (а.с.5).
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Порядок проходження огляду особами, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції встановлюється вимогами ст.266 КУпАП, Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкції), Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядку).
Згідно з ст.266 КУпАП, п.2 р.І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 3 розділу 1 Інструкції визначено ознаки алкогольного сп'яніння.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
За положеннями п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, вимоги п.2.5 ПДР ОСОБА_1 дотримано не було. Вказані обставини повністю підтверджуються матеріалами справи.
У відповідності п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП. Аналогічна норма закріплена у ч.3 ст.266 КУпАП.
Частиною 6 ст.266 КУпАП передбачено направлення особи для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. За приписами п.8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я. При цьому, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у найближчому закладі охорони здоров'я утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за ст.130 КУпАП.
Законом встановлено, що у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров'я, тобто у встановленому законом порядку, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм п. 2.5 ПДР України.
З огляду на наведене при встановлених обставинах доводи апелянта щодо невручення ОСОБА_1 направлення на огляд на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я не мають правового значення, оскільки водій відмовився від проходження огляду.
Долучені до матеріалів справи відеозаписи відображають події, які відбулися 13.02.2023, зокрема підтверджено неодноразові пропозиції інспектора поліції пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, на які останній спочатку погодився пройти огляд на місці (відео 05:33хв., фактичний час 11:06), після чого працівник поліції у телефонному режимі запросив доставити на місце зупинки газоаналізатор. Через 8 хвилин ОСОБА_1 поцікавився наслідками відмови від проходження огляду, на що поліцейський детально надав роз'яснення і ОСОБА_1 просив скласти на нього протокол, однозначно відмовившись від проходження огляду (відео 12:04 хв-11:14 хв, фактичний час 11:13 хв-11:14 хв). Поведінка ОСОБА_1 на відеозаписі вказує, що він повністю усвідомлював вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, здійснював активні, свідомі та вольові дії, розумів ситуацію, у якій опинився. Тому доводи апелянта щодо спонукання співробітника поліції до прийняття рішення ОСОБА_1 про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння є необґрунтованими.
На відео дійсно не зафіксовано момент зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , однак водій на місці не заперечував факту керування транспортним засобом, навпаки визнав, що напередодні ввечері вживав алкогольні напої, а в день події їхав по справам. У протоколі водій в графі пояснення також не заперечував факту керування транспортним засобом, вказавши, що пояснення надасть в суді (а.с.1). На відео вбачається, що в автомобілі на пасажирському сидінні перебуває жінка, а місце водія вільне, ОСОБА_1 , перебуваючи біля транспортного засобу Рено Меган, д.р.н. НОМЕР_2 , надає працівнику поліції водійське посвідчення. Надавши поліцейським посвідчення водія, він підтвердив факт керування ним транспортним засобом. Наведене в сукупності свідчить, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, за вимогою працівників поліції зупинився та вийшов з автомобіля саме: з місця водія.
Апелянтом не оскаржується сам факт відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а зазначається про порушення процедури огляду та перебування у стані алкогольного сп'яніння. На підтвердження своїх заперечень ОСОБА_1 надав суду першої інстанції довідку №403 КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Херсонської обласної ради про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 13.02.2023 року, виданої на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата та точний час огляду: 13.02.2023 о 13.25 год. за висновком огляду у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено (а.с.8-а).
Надана суду довідка не має правового значення з огляду на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є самостійним складом адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння незалежно від факту перебування особи у такому стані.
Доводи апелянта щодо не запропонування працівниками поліції пройти огляд у закладі охорони здоров'я спростовуються наявними відеозаписами.
Відеозапис містить достовірні дані про дії водія та працівників поліції на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП. Вказаний доказ підтверджує факт вчинення водієм порушення ПДР України, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 листопада 2018 року у справі № 678/991/17.
Інформація, що міститься на відеозаписі, є достатньою для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника про те, що в порушення вимог ст.35 Закону України "Про національну поліцію" патрульним поліцейським не було зазначено підстави для зупинки транспортного засобу, а також не було задокументовано і не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, є безпідставними. Так, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, не згода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки.
Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п.2.5 ПДР України. Матеріали справи не містять даних про оскарження ОСОБА_1 у встановленому порядку дій працівників поліції.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено. Доводи апеляційної скарги, на думку суду, спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності і умисне, свідоме спотворення дійсних обставин вчинення адміністративного правопорушення.
Судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Враховуючи положення ст.251 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Судом першої інстанції під час розгляду справи належним чином з'ясовані обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних належних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду
Апеляційну скаргу захисника Компанієць Анастасії Вікторівни залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 19 квітня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко