Справа № 133/1821/22
Провадження № 33/801/454/2023
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Кучерук І. М.
Доповідач: Оніщук В. В.
18 травня 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В.В., з участю секретаря судового засідання Литвина С. С., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Сімчука Ігоря Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП,
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
У постанові суду зазначено, що 17 серпня 2022 року о 18:10 год в м. Козятин по вул. Білоцерківській, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai і20», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що в діях водія ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, відтак останній підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, адвокат Сімчук І. А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Козятинського міськрайонного суду від 30 березня 2023 року скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі зазначено, що працівники поліції не ознайомили ОСОБА_1 з правами та обов'язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не вручили йому письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я.
Указує, що під час проведення медичного огляду лабораторне дослідження відібраного у нього зразка біологічного матеріалу - сечі не проводилось, а відбулось лише використання швидкого експрес-тесту, який не є лабораторним дослідженням. Забір біологічного середовища проведений лише в одну ємність, яка не була опломбована. Кров, слина чи змиви з поверхні губ, шкірного покрову обличчя і рук у ОСОБА_1 не відбирались, що позбавило останнього можливості для проведення аналізу іншого виду біологічного середовища.
Зазначає, що висновок щодо результатів медичного огляду № 23 складений о 18:55 год 17 липня 2022 року, а протокол про адміністративне правопорушення - 17 серпня 2022 року.
Окрім іншого в апеляційній скарзі порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2023 року.
В судове засідання ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сімчук І. А. не з'явились, однак останнім подано до суду клопотання про розгляд справи у відсутність скаржника та його представника.
Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Згідно вимог статті 289 КУпАП в разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
На підтвердження обставин щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження заявник зазначає, що апеляційну скаргу було подано вчасно, однак постановою Вінницького апеляційного суду від 25 квітня 2023 року її було повернуто, у зв'язку із тим, що апеляційну скаргу подано особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо наявності у неї такого права.
Указує, що зазначену постанову не отримував, а ознайомився з нею в Єдиному державному реєстрі судових рішень після її оприлюднення - 27 квітня 2023 року, після чого одразу було подано повторну апеляційну скаргу.
Указані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Отже, строк на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2023 року пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД № 053708 від 17 серпня 2022 року, водій ОСОБА_1 17 серпня 2022 року о 18:10 год в м. Козятин по вул. Білоцерківській керував транспортним засобом марки «Hyundai і20», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі КП «Козятинська ЦРЛ Козятинської міської ради» у встановленому законом порядку в присутності лікаря нарколога. Висновок № 23 - наркотичне сп'яніння, ТНС 50, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП
Згідно з висновком КП «Козятинська ЦРЛ Козятинської міської ради» № 23 від 17 серпня 2022 року, ОСОБА_1 17 серпня 2022 року о 18:55 год перебував в стані наркотичного сп'яніння.
Будь - яких зауважень до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та медичного висновку ОСОБА_1 не зазначив.
За змістом п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
За змістом п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до частини другої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП.
Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння також підтверджуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи. Із вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд в лікарні, надав біоматеріали для проведення дослідження, та після отримання результату, з яким не погодився, пройшов повторне дослідження, результати яких останній не заперечував на предмет їх невірності та не просив провести повне лабораторне дослідження.
Підстави вважати невірними результати лабораторного дослідження біологічного середовища, які проведені в межах медичного огляду, проведеного професійним лікарем - наркологом, відповідно до вимог Інструкції, відсутні і доказів на спростування правильності висновку, ОСОБА_1 суду не надав.
Доводи апелянта про те, що лабораторне дослідження зразків біологічного середовища ОСОБА_1 були відібрані з порушенням встановленого порядку, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки висновок ОСОБА_1 не оскаржувався у встановленому порядку відповідно до пункту 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 самостійно повторний огляд в цей день не проходив, зауважень до протоколу від останнього не надійшло, він власноручно розписався в протоколі. Також не надходило від ОСОБА_1 будь-яких зауважень під час його огляду у закладі охорони здоров'я, результати огляду останній не заперечував, що засвідчив своїм підписом у висновку.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 17 серпня 2022 року слідує, що ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Із зазначеним протоколом ОСОБА_1 був ознайомлений, його копію отримав, що засвідчив своїм особистим підписом, а тому твердження сторони захисту з цього приводу не заслуговують на увагу.
Щодо розбіжностей у даті складання протоколу про адміністративне правопорушення та висновку № 23 щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, то апеляційний суд вважає це опискою, яку допустила лікар під час заповнення висновку, оскільки є очевидним, що огляд ОСОБА_1 , згідно направлення на огляд водія та наявного в матеріалах справи відеозапису, був проведений саме 17 серпня 2022 року.
Указані розбіжності у даті висновків суду першої інстанції не спростовують та на законність судового рішення не впливають.
Таким чином, порушення, на які звертав увагу адвокат Сімчук І. А. в апеляційній скарзі, є суто формальними, які не можуть слугувати підставою для скасування правильного по суті рішення.
Отже висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та відповідають фактичним обставинам справи.
Указані докази в сукупності з іншими доказами підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Інші обставини на які посилається заявник, зводяться до незгоди з ухваленим судовим рішенням, підтвердження в ході апеляційного перегляду справи не знайшли та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Також, апеляційний суд враховує і рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02), де Суд наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, крім передбачених законодавством України прав, має ще й певні обов'язки, яких необхідно дотримуватися при експлуатації транспортного засобу за будь-яких обставин.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за частиною першою статті 130 КУпАП кваліфіковані правильно, тому твердження скаржника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 245, 247, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2023 року.
Апеляційну скаргу адвоката Сімчука Ігоря Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Оніщук