вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"18" травня 2023 р. Справа№ 910/9741/13 (910/7185/22)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Грека Б.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2023
у справі № 910/9741/13 (910/7185/22)
за заявою ОСОБА_1
до Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія"
про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
в межах справи № 910/9741/13
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Залар"
до Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія"
про визнання банкрутом
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням коефіцієнту підвищення заробітної плати в межах справи № 910/9741/13 частково. Стягнуто з Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3; ідентифікаційний код 24964464) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у період з 01.07.2022 по 31.12.2022 у розмірі 69 730 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот тридцять) грн. 95 коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов'язкових платежів при її виплаті. Ухвалено видати наказ. В іншій частині в задоволенні позовної заяви відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3; ідентифікаційний код 24964464) в дохід Державного бюджету України 1 045 (тисячу сорок п'ять) грн. 96 коп. судового збору. Ухвалено видати наказ.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції у відповідній частині, ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати рішення суду в частині стягнення заробітної плати без урахування коефіцієнту підвищення заробітної плати і постановити нове: стягнути з Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за вказаний період з урахуванням коефіцієнту підвищення заробітної плати у період з 01.07.2022 по 31.12.2022 в розмірі 1953670,78 (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят три тисячі шістсот сімдесят гривень 78 коп) і внести зміни до Реєстру вимог кредиторів стосовно розміру заробітної плати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Пантелієнко В.О. та Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9741/13 (910/7185/22) за заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах справи № 910/9741/13 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Залар" до Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" про визнання банкрутом; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 у справі № 910/9741/13 (910/7185/22) до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/9741/13 (910/7185/22).
24.04.2023 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про долучення до матеріалів справи докази направлення іншим учасникам справи апеляцйну скаргу з додатками.
08.05.2023 до Півічного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/8741/13(910/7185/22) на 1-мі томі.
У зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/9741/13(910/7185/22) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Грек Б.М., Пантелієнко В.О.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
24.04.2023 скаржник звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 у справі №910/8741/13(910/7185/22).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1) п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставку судового збору встановлено у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Підпунктом 4) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З оскаржуванного рішення вбачається, що позивач звернувся до суду із заявою про стягнення 1 304 423,98 грн. (із врахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, які були прийняті судом першої інстанції).
ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати рішення суду в частині стягнення заробітної плати без урахування коефіцієнту підвищення заробітної плати і постановити нове: стягнути з Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за вказаний період з урахуванням коефіцієнту підвищення заробітної плати у період з 01.07.2022 по 31.12.2022 в розмірі 1953670,78 (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят три тисячі шістсот сімдесят гривень 78 коп) і внести зміни до Реєстру вимог кредиторів стосовно розміру заробітної плати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
За таких підстав та враховуючи приписи чинного законодавства, які регулюють правовідносини щодо судового збору, за подання апеляційної скарги у цій справі ОСОБА_1 має сплатити 29 349,54 грн. (19 566,36*150%) судового збору.
Апелянт при поданні апеляційної скарги судового збору не сплатив, однак в апеляційній скарзі просить звільнити його від сплати судового збору.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на ухвалу суду.
Водночас, в порушення зазначених вимог скаржником до апеляційної скарги не додано ні документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, ні документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, натомість, подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування зазначеного клопотання останній зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Разом з цим особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору, повинна навести докази того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржник належним чином не обґрунтував та не підтвердив відповідними доказами наявність підстав для його задоволення, оскільки саме по собі посилання скаржника на те, що він є учасником бойових дій, факт звернення до суду з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення суду першої інстанції не є підставою для звільнення від сплати судового збору у відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, скаржник в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що копія посвідчення «Учасника бойових дій» знаходиться в матеріалах справи № №910/8741/13(910/7185/22), однак судова колегія зазначає, що при дослідженні матеріалів справи №910/8741/13(910/7185/22) заявник в додатках до позовної заяви, в додатках до заяв про збільшення розміру позовних вимог зазначає , як додаток, крім іншого копію посвідчення учасника бойових дій. Проте, дані докази відсутні в матеріалах справи. Матеріали справи не містять додатків, зазначених заявником у вказаних заявах.
Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Перевірши апеляційну скаргу суд встановив, що доказів сплати судового збору скаржником до суду не надано.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак, таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, що узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст.258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України з метою надання скаржнику можливості усунути вищевказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі та порядку (29 349,54 грн.) чи докази звільнення від сплати судового збору, на які посилається скаржник, але які відсутні в матеріалах справи.
Згідно з ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п.2 її резолютивної частини, в частинні неподання доказів сплати судового збору чи подання доказів, що скаржник є учасником бойових дій, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Вказаним не порушується право скаржника на доступ до суду за умови дотримання ним вказаних вимог чинного законодавства, усунення недоліків даної апеляційної скарги у строки, встановлені нормами ГПК України та судом.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 174, ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 у справі № 910/9741/13 (910/7185/22) залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у встановленому порядку, розмірі (у сумі 29 349,54 грн) або докази звільнення від сплати судового збору (у тому числі належним чином засвідчена копія документа на підтвердження того, що він є учасником бойових дій).
3. Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п. 2 її резолютивної частини, в частинні неподання доказів сплати судового збору чи доказів звільнення від сплати судового збору, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
4. Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її прийняття.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді В.О. Пантелієнко
Б.М. Грек