Справа № 947/13425/23
Провадження № 1-кс/947/5713/23
10.05.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 120231160000000734 від 29.04.2023 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Постави, Вітебської області, Білорусь, громадянина України, українця, з неповною вищою, ФОП, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
Як вбачається з клопотання, поданого стороною обвинувачення, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120231160000000734 від 29.04.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28 квітня 2023 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_5 , допустив порушення вимог пунктів 2.3 (б) та 10.1. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:
п.2.3. «Для забезпеченнябезпекидорожньогорухуводійзобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».
п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
Порушення виразились в тому, що 28 квітня 2023 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем«MITSUBISHISPACESTAR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у темний час доби, рухаючись по сухому асфальтному дорожньому покриттю, на території подвір'я, розташованого повздовж будинків АДРЕСА_3 та №14, прибудинкової території вулиці Іцхака Рабіна, без наявної горизонтальної дорожньої розмітки та дорожніх знаків, з наявним міським електроосвітленням, у напрямку від вулиці Героїв Крут до вулиці Академіка Філатова в місті Одесі, здійснив зупинку керованого ним автомобіля, у зв'язку з перешкодою для руху у вигляді трьох пішоходів, які стояли посеред дороги, навпроти парадної №6 будинку №10 по вулиці Іцхака Рабіна.
Далі, водій ОСОБА_5 , за кермом транспортного засобу уважним не був,за дорожньою обстановкою не стежив та діючи необережно, проявивши злочинну недбалість,маючи реальну і об'єктивну можливість завчасно виявити попереду свого автомобіля перешкоду у вигляді пішоходів, не переконався у безпечності маневру та розпочинаючи рух прямо, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який в той час перебував біля передньої частини вищевказаного автомобіля. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці пригоди.
За вищевикладених обставин, 08.05.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Слідчий за погодження з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання наявністю необхідності запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні:
-прокурор клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі;
-захисник заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на наступні обставини. ОСОБА_5 як на теперішній час, так і після ДТП визнає свою провину у повному обсязі, здійснював спроби щодо відшкодування останнім збитків. Вказане кримінальне правопорушення вчинив не навмисно. Має міцні соціальні зв'язки, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, один з яких є дитиною-інвалідом, позитивно характеризується за місцем роботи. Має постійний дохід так як працюю дистанційно в двох товариствах з обмеженою відповідальністю з місцем розташування у Києві та закордоном. Перебуваючи не під вартою зможе працювати та відшкодовувати шкоду потерпілим. Просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення та застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
У судовому засіданні захисник долучив характеризуючи ОСОБА_5 дані, які просив слідчого суддю врахувати.
-підозрюваний зазначив, що з підозрою згоден, умисного наміру вчиняти кримінально-протиправні дії не мав, просить суд застосувати відносно нього будь який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також матеріали, надані сторонами в судовому засіданні, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 08.05.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, долученими до даного клопотання, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.04.2023, схемою до нього та фототаблицею; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , надані покази про механізм та розвиток дорожньо-транспортної пригоди має подібний характер, у наданих показах не має суттєвих розбіжностей та у сукупності вони не суперечать одне одному; речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 , при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані прокурором докази, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, суспільно-небезпечний характер, правопорушення слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя вважає наявним існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_5 на свідків та експертів в рамках даного кримінального провадження.
Зокрема показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , на теперішній час в тому числі обґрунтовується пред'явлена ОСОБА_5 підозра. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно останнього до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).
Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні яких на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.
Щодо доводів сторони обвинувачення, про існування в рамках означеного кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що зазначені ризики є не обґрунтованим, так як ОСОБА_5 в судовому засіданні з підозрою, пред'явленою йому органом досудового розслідування, погодився у повному обсязі, щиро розкаявся, крім того, прокурором ні в судовому засіданні, ні слідчим у клопотанні не доведено які саме речі, що не встановлені наразі органом досудового розслідування, враховуючи специфіку та характер інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, останній може спотворити, знищити або сховати та яким саме чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню.
Разом з тим, попри вищевказані встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки останнього впродовж досудового розслідування кримінального провадження, натомість, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, не можуть бути єдиною підставою для застосування відносно ОСОБА_5 виняткового та найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Як вбачається з п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
Так, слідчий суддя надає належну правову оцінку обставинам ймовірного вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також відомостей щодо його особи, а саме як встановлено в судовому засіданні підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, адже він одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, один з яких є дитиною-інвалідом, має постійне місце роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання на території м. Одеси, що в сукупності, свідчить про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Зокрема, зобов'язання підозрюваного цілодобово не залишати приміщення власного домоволодіння, унеможливить вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу підозрюваним на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню в якому підозрюється.
В свою чергу покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, в повній мірі забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст.. 184 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 120231160000000734 від 29.04.2023 року відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 08.07.2023 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 08.07.2023 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до органу досудового розслідування та суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1