Справа № 369/1550/23
Провадження № 3/369/1513/23
Іменем України
13.03.2023 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак Ірина Адамівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з УПП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 121-3, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 368106, 06 грудня 2022 року о 10:43 год., водій ОСОБА_1 , будучи особою, яка постановою серії ЕАР № 6110036 від 01 листопада 2022 року піддана адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, керував автомобілем «Citroen C4 Picasso», днз НОМЕР_2 , по вул. Інститутська, 14 в с. Гатне Фастівського району Київської області, на якому задній номерний знак був перевернутий.
Своїми діями водій ОСОБА_1 , порушив вимоги пп. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121-3 КУпАП.
Крім того, 06 грудня 2022 року о 10:43 год., водій ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, керував автомобілем «Citroen C4 Picasso», днз НОМЕР_2 , по вул. Інститутська, 14 в с. Гатне Фастівського району Київської області, з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена рухливість ходи та жвавість мови), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , під відеозапис на нагрудну камеру патрульного.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно з довідкою складеною інспектором з о/д ВАП УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Тлісової А., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, згідно з постановами: Суворовського районного суду м. Одеса від 20 жовтня 2022 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, до покарання у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік та Суворовського районного суду м. Одеса від 26 жовтня 2022 року, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, до покарання у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік. Дана інформація також підтверджується інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
У судові засідання призначені на 20 лютого та 13 березня 2023 року водій ОСОБА_1 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Будь-яких клопотань про його участь в судовому засіданні не надходило.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «Каракуця проти України» від 16 травня 2017 року).
З огляду на неявку в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи її неодноразове належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, суд відповідно до положень ст. 268 КУпАП, з огляду на розумні строки судового розгляду, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки її явка до судового засідання не є обов'язковою.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom»[GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Диспозицією ч. 3 ст. 121-3 КУпАП, передбачена відповідальність водіїв за, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а саме, за керування або експлуатацію транспортного засобу із незаконно встановленими номерними знаками Збройних Сил України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації або дипломатичних представництв, консульств та інших міжнародних організацій, які користуються повним та частковим імунітетом.
Разом з тим, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 368106, ОСОБА_1 був підданий протягом року адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та керував автомобілем «Citroen C4 Picasso», днз НОМЕР_2 , на якому задній номерний знак був перевернутий, тобто, суть правопорушення, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає об'єктивній стороні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121-3 КУпАП,
Вищевикладене, дає підстави суду вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона правопорушення та відповідно склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.
Суд зауважує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Ураховуючи вищевикладене слід зазначити, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121-3 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121-3 КУпАП.
Стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність водія за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків та/або під відеозапис на нагрудну бодікамеру працівників поліції, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
При цьому, суд зауважує, що диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачено декілька альтернативних діянь, які є окремими складами цього адміністративного правопорушення, серед яких відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. При цьому, ч. 2, 3 ст. 130 КУпАП, передбачає кваліфіковані склади адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за ознакою повторності.
Тобто, відмова особи, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка керує транспортним засобом та відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння, охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 368105 від 06 грудня 2022 року, письмовим направленням водія ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в присутності яких водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, письмовим зобов'язанням ОСОБА_4 про отримання на зберігання транспортного засобу «Citroen C4 Picasso», днз НОМЕР_2 та недопущення до керування ним ОСОБА_1 до повного витрезвіня, довідкою старшого інспектора з о/д ВАП УПП в м. Києві ДПП, картками обліку адміністративних правопорушень, витягами з ЄДРСР - постанов суду, з яких вбачається, що водія ОСОБА_1 було двічі протягом року піддано адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, інформацією, що міститься на DVD диску, а саме відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції.
Тобто, зазначене діяння містить ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, суду не надано. Водій ОСОБА_1 безпосередньо до суду на численні виклики не з'явився та будь-яких клопотань від нього до суду не надходило.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
Суд зауважує, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, доведена поза розумним сумнівом, його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим суд накладає на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Водночас, відповідно до частин 2, 3 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого особі права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом; якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Судом враховано, що згідно з постановами Суворовського районного суду м. Одеса від 20 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік, а також Суворовського районного суду м. Одеса від 26 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
У цій справі ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, 06 грудня 2022 року, тобто до повного відбуття застосованого стягнення за постановою місцевого суду від 26 жовтня 2022 року щодо останнього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому суд вважає, що на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до строку застосованого додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за цією постановою слід приєднати невідбуту частину такого адміністративного стягнення за постановою від 26 жовтня 2022 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та остаточно визначити ОСОБА_1 додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років 1 (один) день.
При цьому, суд не накладає на ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, оскільки з матеріалів справи № 369/1550/23, вбачається, що автомобіль «Citroen C4 Picasso», днз НОМЕР_2 , перебуває у приватній власності іншої особи, а саме ОСОБА_5 .
При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 30, 40-1, 121-3 ч. 3, 130 ч. 3, 247 ч. 1 п. 1, 283, 284 ч. 1 п. 1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
постановила:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121-3 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 368106 від 06 грудня 2022 року) закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 368105 від 06 грудня 2022 року) та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до строку застосованого адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за цією постановою слід приєднати невідбуту частину такого адміністративного стягнення за постановою Суворовського районного суду м. Одеса від 26 жовтня 2022 року та остаточно визначити ОСОБА_1 строк додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами - 10 (десять) років 1 (один) день.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 (вісімдесят) к.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя І. А. Козак