Справа № 369/7388/23
Провадження № 1-кс/369/1644/23
18.05.2023 м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання Прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування внесеного за № 12023111050001716, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -
Слідчим відділом Фастівського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 112023111310001306, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Встановлено, що 13.05.2023 близько 12 год. 30 хв. гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом керував автомобілем марки «ГАЗ» р.н. « НОМЕР_1 », та був зупинений на блок-пості по вул. Ботанічній в с. Малютянка Фастівського р-ну Київської області В подальшому, достовірно знаючи та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовим особам, за не притягнення його до адміністративної відповідальності, надав працівникам поліції неправомірну вигоду у сумі 1000 грн., які поклав до службового автомобіля працівників поліції.
13.05.2023 року у період часу з 12 год. 55 хв. по 13 год. 20 хв., проведено огляд службового транспортного засобу марки «Toyota Corolla», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 на синьому фоні, який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 . В ході проведення огляду, у салоні зазначеного вище автомобіля, на підлозі перед переднім пасажирським сидінням виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 1000 грн.. однією купюрою номіналом 1000 грн. № АВ6098418, яку поміщено до спеціального пакету № ВУМ1005683.
14.05.2023 року вказані речі, у відповідності до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Подав слідчому судді заяву, в якій клопотання підтримав, просив провести розгляд за його відсутності та задовольнити.
Також прокурор просив, розглянути дане клопотання без виклику власників майна відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки це є необхідним з метою арешту майна - у слідства на даний час є підстави вважати, що майно може бути відчужене, перетворене, змінене, можуть вчинятися інші незаконні дії із майном.
Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості їх пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .
Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним,
обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу .
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає до задоволення, оскільки є достатні підстави вважати, що вказані у клопотанні речі відповідають критеріям, зазначеним ст. 98 та ст.167 КПК України та існує можливість використання даного майна як доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування внесеного за № 12023111050001716, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти у сумі 1000 гри., однією купюрою номіналом 1000 грн. № АВ6098418, котрі належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлені та вилучені 13.05.2023, за місцем вчинення злочину.
Заборонити відчужувати, розпоряджатися та користуватися рухомим майном, а саме: грошові кошти у сумі 1000 грн., однією купюрою номіналом 1000 гри. М> АВ6098418, котрі належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 незастосування заборони розпорядження та користування якими може призвести до зникнення, пошкодження майна або настання інших наслідків, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_5