Справа № 369/9409/22
Провадження № 2-о/369/50/23
18.05.2023 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Ковальчук Л.М.,
за участю секретаря Маггерамової Н.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2022 року заявники звернулися до Києво-Святошинського районного суду Київської області з спільною заявою про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 12.03.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції між ними зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 331. Заявники мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявники вказують, фактично шлюбні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведеться та з таких обставин шлюбні відносини між ними не можуть бути поновлені.
Заявниками досягнуто згоди стосовно участі у вихованні та утримані спільної доньки, про що свідчить договір між батьками про участь у вихованні та утриманні дитини від 23.09.2022 року. За таких обставин, просили шлюб, укладений між ними, розірвати.
Ухвалою суду від 04.10.2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання заявники не з'явилися, однак через канцелярію суду подали письмові заяви, в яких вимоги підтримали, просила суд задовольнити їх у повному обсязі, а також провести розгляд справи за їх відсутності.
Суд, повно і всебічно дослідивши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України, справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, розглядаються в порядку окремого провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Судом встановлено, що 12.03.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції між заявниками зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 331.
Від спільного подружнього життя заявники мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно договору між батьками про участь у вихованні та утриманні дитини від 23.09.2022 року, сторони досягли згоди стосовно участі у вихованні та утриманні спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей
Як вбачається з заяви, сторони не підтримують шлюбних відносин, заперечують проти подальшого збереження шлюбу та просять розірвати шлюб.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити їхнім інтересам, а тому є всі підстави для розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрований 12 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції між ними зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 331 - розірвати.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .
СУДДЯ Л.М.КОВАЛЬЧУК