Постанова
Іменем України
16 травня 2023 року
м. Київ
провадження № 22-ц/796/6992/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Желепи О. В., Стрижеуса А. М.,
за участю секретаря Ратушного А. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області
від 14 лютого 2023 року про закриття провадження
в складі судді Зінченко О. М.
у цивільній справі №367/3250/21 Ірпінського міського суду Київської області
за позовом ОСОБА_3
до приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Стрельцової Ірини Михайлівни,
треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 ,
про визнання нотаріальних дій протиправними
В квітні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу (далі - ПН ІМНО) Стрельцової І. М. з позовом немайнового характеру, про що зазначив в позовній заяві та просив визнати протиправними нотаріальних дії.
08 лютого 2023 року представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Андрощук Ю. П. звернувся до суду із заявою, в якій повідомив про смерть позивача, та у зв'язку з цим просив зупинити провадження до вступу у справу правонаступників.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 14 лютого 2023 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача Андрощука Ю. П. про зупинення провадження до вступу у справу правонаступників позивача та закрито провадження у справі з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, треті особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з апеляційними скаргами, посилаючись на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин справи.
Як на підставу скасування ухвали суду посилалися на те, що є помилковим висновок суду про те, що позовні вимоги є немайновими, оскільки залежно від рішення суду може бути в подальшому визнаний недійсним заповіт (заповіти), внаслідок чого майнові права будуть переходити у порядку спадкування за законом, що в свою чергу може вплинути на майнові права інших спадкоємців позивача.
За наведених обставин просили скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 лютого 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.
Представник скаржників - Андрощук Ю. П. в судовому засіданні апеляційні скарги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в них.
Інші учасники справи, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржників, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_3 помер (том 1, а. с. 211).
Закриваючи провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини не допускають правонаступництво.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним, з наступних підстав.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Таким чином, процесуальне правонаступництво настає в таких випадках: 1) у разі смерті фізичної особи чи припинення юридичної особи; 2) заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні; 3) в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.
Правонаступництвом у матеріальних правовідносинах є перехід прав або обов'язків їх учасника до іншої особи внаслідок певних юридичних фактів, у результаті яких один з учасників правовідносин вибуває з них і замінюється іншою особою.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_3 посилався на те, що відповідач - ПН ІМНО Стрельцова І. М. всупереч Закону України "Про нотаріат" одночасно здійснювала адвокатську діяльність. У зв'язку з цим, усвідомлюючи про існування законних вимог щодо несумісності, нотаріус Стрельцова І. М. не відмовила у вчиненні нотаріальних дій щодо реєстрації та посвідчення правочинів про розпорядження майном, що належало спадкодавцю ОСОБА_7 . Вважав, що такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства України і грубо порушують його права та законні інтереси, як спадкоємця.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 просив:
1) визнати протиправними нотаріальні дії ПН ІМНО Стрельцової І. М. щодо посвідчення заповіту №1 від 25.12.200, що зареєстрований в реєстрі за №3909;
2) визнати протиправними нотаріальні дії ПН ІМНО Стрельцової І. М. щодо посвідчення заповіту №2 від 12.06.2008, що зареєстрований в реєстрі за №1460;
3) визнати протиправними нотаріальні дії ПН ІМНО Стрельцової І. М. щодо посвідчення заповіту №3 від 13.05.201, що зареєстрований в реєстрі за №969;
4) визнати протиправними нотаріальні дії ПН ІМНО Стрельцової І. М. щодо посвідчення договору дарування від 05.08.2011, що зареєстрований в реєстрі за №1666;
5) визнати протиправними нотаріальні дії ПН ІМНО Стрельцової І. М. щодо посвідчення договору дарування від 05.08.2011, що зареєстрований в реєстрі за №1672.
Отже, предметом спору у цій справі є вчинення відповідачем нотаріальних дій, які на думку позивача, незаконні та у зв'язку з цим мають бути визнані судом протиправними. Тобто, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом за захистом особистих немайнових прав.
З наведеного слідує, що у випадку задоволення позову, такі немайнові права не можуть входити до спадкової маси після померлого ОСОБА_3 , що в свою чергу не може свідчити і про майновий інтерес його спадкоємців відносно предмета спору.
Відповідно до частини четвертої статті 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Таким чином, спірні правовідносини щодо визнання протиправними нотаріальних дій нерозривно пов'язані з особою позивача, а тому правильним є висновок суду першої інстанції про те, що правонаступництво в цьому випадку не допускається.
Звертаючись до суду з апеляційними скаргами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилалися на те, що є помилковим вважати, що позовні вимоги відносяться до особистих немайнових прав позивача, оскільки у разі задоволення даного позову, в подальшому можуть бути визнані недійсними правочини, незаконно посвідчені відповідачем, внаслідок чого майнові права будуть переходи в порядку спадкування.
Колегія суддів відхиляє такі доводи скаржників, оскільки як вбачається зі змісту позовної заяви сам позивач визначив, що позовні вимоги є немайновими.
Більше того, за приписами спадкового законодавства, об'єктами спадщини є права та обов'язки, які належали особі на час смерті, у зв'язку з цим суд не повинен встановлювати обстави, що у разі задоволення позову, в майбутньому спадкоємці позивача набудуть майнових прав.
З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду стосовно того, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, є безпідставними та відхиляються колегією суддів.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що питання щодо закриття провадження у справі судом першої інстанції вирішено з дотриманням вимог закону.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарг без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу - залишити без задоволення.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 лютого 2023 року про закриття провадження - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови складено 17 травня 2023 року.
Головуючий О. Ф. Мазурик
Судді О. В. Желепа
А. М. Стрижеус