15 травня 2023 року місто Київ
справа № 752/23669/20
апеляційне провадження № 22-ц/824/4983/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Соколової В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва у складі судді Хоменко В.С. від 21 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у якому просив стягнути з відповідачів солідарно майнову шкоду, яка є різницею між страховим відшкодуванням і фактичним розміром завданих збитків, в розмірі 94 883 грн.32 коп.; моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.; вартість проведення авто товарознавчого дослідження в розмірі 2 900 грн. та судові витрати.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 2 листопада 2022 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 майнову шкоду розмірі 94 883 грн. 32 коп., моральну шокову в розмірі 2 000 грн., вартість проведення оцінки розміру збитків в сумі 2 900 грн. та судовий збір в розмірі 997 грн. 83 коп. В частині позовних вимог до ОСОБА_4 відмовлено.
3 листопада 2022 року представник ОСОБА_4 - Шевченко І.В. подав заяву, в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн. Заява мотивована тим, що у задоволенні позову до ОСОБА_4 було відмовлено, а тому компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн. має сплатити позивач.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2022 року заяву представника ОСОБА_4 - Шевченко І.В. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.
Додаткове рішення мотивоване тим, що витрати на правничу допомогу є реальними і підтвердженими, розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу їх виконання, а тому підлягають стягненню з позивача в повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким витрати на правничу допомогу стягнути з відповідача ОСОБА_3 .
Скаржник зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмета спору; відповідачем не було надано доказів оплати витрат на правничу допомогу; оскільки позов було задоволено частково, то усі витрати у справі має нести винна сторона - ОСОБА_3 .
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що підставою звернення ОСОБА_1 з позовом про відшкодування майнової шкоди, стало пошкодження його автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є ОСОБА_3 , при цьому власником автомобіля, яким він керував, є ОСОБА_4 .
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 2 листопада 2022 року позов ОСОБА_5 задоволено частково та стягнуто майнову та моральну шкоду лише з винуватця дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_3 . В частині позовних вимог до ОСОБА_4 відмовлено.
1 травня 2021 року між ОСОБА_4 (клієнт) та адвокатом Шевченко І.В.(виконавець) укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н (далі - договір).
Згідно з пунктом 1.1.1 договору адвокат Шевченко І.В. прийняв на себе зобов'язання представляти інтереси ОСОБА_4 під час судового процесу в суді першої інстанції по справі № 752/23669/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
За пунктам 4.1-4.2 договору винагорода виконавця за надання правової допомоги (гонорар) в обсязі, що визначений пунктом 1.1.1 договору становить 30 000 грн., інші умови оплати можуть визначатися в додатковій угоді/додаткових угодах, що є невід'ємною частиною договору. Гонорар підлягає сплаті протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого рахунку.
За актом приймання-передачі наданих послуг до договору, складеним 3 листопада 2022 року, виконавцем - адвокатом Шевченко І.В. надано професійну правничу допомогу з комплексного правового супроводу судового процесу у справі № 752/23669/20 на суму 30 000 грн.
Аналогічна інформація зазначена у детальному описі послуг (а.с. 176).
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з частиною 2 статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1-6 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Як убачається з матеріалів справи, пунктам 4.1-4.2 договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 1 травня 2021 року, укладеного між ОСОБА_4 та адвокатом Шевченком І.В., сторони погодили фіксований розмір винагороди виконавця за надання правової допомоги в сумі 30 000 грн.
Встановивши, що в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_4 було відмовлено, суд загалом дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_4 .
Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що захищаючи інтереси відповідача ОСОБА_4 , адвокатом Шевченко І.В. фактично було надано такі послуги: підготовлено
відзив на позовну заяву (а.с.-110-114), подано адвокатський запит (а.с.117) та участь в одному судовому засіданні від 2 листопада 2022 року (а.с.154).
Вказані дії адвоката були необхідними та обґрунтованими, однак, враховуючи складність даної справи, розмір гонорару за надані послуги, на переконання суду апеляційної інстанції, є непропорційним та надмірним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів доходить висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції та зменшення витрат на правничу допомогу до 15 000 грн.
При цьому послання у апеляційній скарзі на відсутність доказів реальної оплати послуг є безпідставними, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 2 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 3 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20).
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо покладення обов'язку з оплати усіх судових витрат на відповідача ОСОБА_3 , оскільки це суперечить порядку розподілу судових витрат, встановленого статтею 141 ЦПК України.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним рішення суду змінити, зменшити суму судових витрат, що стягнута з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 , з 30 000 грн. до 15 000 грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2022 року змінити.
Зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що стягнута з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ), з 30 000 грн. до 15 000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: