15 травня 2023 року
м. Київ
справа № 338/1549/21
провадження № 61-5815ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Захаріїва Богдана Дмитровича на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу та скасування судового наказу у справі №338/1549/21, виданого Богородчанським районним судом 28 грудня 2021 року за заявою АТ «Оператора газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» про стягнення боргу із ОСОБА_1 ,
Ухвалою Богородчанського районного суду від 18 травня 2022 року відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу і скасування судового наказу та повернуто заявнику.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богородчанського районного суду від 18 травня 2022 року.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року визнано неподаною та повернуто заявнику
У квітні 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, представник ОСОБА_1 - адвокат Захаріїв Б. Д. через систему «Електронний суд» повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій заявник просить поновити процесуальний строк, оскаржуване судове рішення скасувати й передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Мотивуючи вимоги касаційної скарги тим, що суд зобов'язаний надіслати заявнику копію ухвали у паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення, оскільки клопотань про надіслання копій судових рішень електронною поштою вона не подавала.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Перевіривши підстави пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, суд вважає, що заявлене клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.
Перевіривши доводи касаційної скарги суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним й обґрунтованим.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним й не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Разом із цим, як зазначено у частині п'ятій статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності вказаного судового рішення.
Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.
Відповідно до частин п'ятої, сьомої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до суду першої інстанції виключно через систему «Електронний суд».
13 лютого 2023 року, тобто через 8 місяців з дати винесення судового рішення першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу також через систему «Електронний Суд», мотивуючи пропуск строку тим, що оскаржувану ухвалу суду їй вручено 11 лютого 2023 року за місцем її проживання, а саме: АДРЕСА_1 . Вказувала, що у супровідному листі Богородчанського районного суду від 19 травня 2022 року № 338/1549/21 про надіслання їй копії ухвали суду зазначено адресу « АДРЕСА_2 », замість «с. Монастирчани», а відтак копію ухвали суду вона не отримувала. Зазначала, що суд був зобов'язаний надіслати копію ухвали в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення, тому просила поновити строк апеляційного оскарження ухвали суду.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України, особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІТС), суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 14 ЦПК України).
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Дані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22).
За таких обставин посилання заявника на те, що апеляційний суд направив судове рішення на незареєстровану електронну адресу є необґрунтованим.
Крім того, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, встановивши, що ОСОБА_1 зверталася до суду першої та апеляційної інстанції виключно через систему «Електронний суд» та при поданні заяви не заявляла клопотаня про надіслання їй процесуальних документів у паперовій формі, тому доводи заявника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з тих підстав, що копію оскаржуваної ухвали суду заявниці вручено 11 лютого 2023 року за місцем її проживання є необґрунтованими.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (частина перша статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України імперативно визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, враховуючи, також, що саме ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
Вказані обставини не можна віднести до об'єктивних та непереборних обставин, які дають підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відтак, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмову у відкритті апеляційного провадження.
Інші наведені в касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди заявника з оскаржуваним судовим рішенням та правильність висновку суду не спростовують.
Отже, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм матеріального та процесуального права є очевидним й не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення й зводяться до переоцінки доказів, що заборонено частиною першою статті 400 ЦПК України, та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Керуючись частиною четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Захаріїва Богдана Дмитровича про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Захаріїву Богдану Дмитровичу строк на касаційне оскарження ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Захаріїва Богдана Дмитровича на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу та скасування судового наказу у справі №338/1549/21, виданого Богородчанським районним судом 28 грудня 2021 року за заявою АТ «Оператора газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» про стягнення боргу із ОСОБА_1 відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара