18 травня 2023 року
м. Київ
справа № 200/7382/20-а
адміністративне провадження № К/990/15364/23
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Сологуба Сергія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі №200/7382/20-а за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач), в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Національного агентства з питань запобігання корупції від 02 квітня 2020 року № 305-к/тр "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади заступника керівника Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції;
- поновити на попередній роботі - аналогічній за обсягом та переліком функціональних завдань та обов'язків на день ухвалення судом рішення, посаді заступника керівника Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції з 02 квітня 2020 року;
- стягнути з Національного агентства з питань запобігання корупції на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 з урахуванням пункту 10, з 02 квітня 2020 року по день фактичного поновлення на роботі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалами Верховного Суду від 02 березня 2023 року, від 20 березня 2023 року, від 03 квітня 2023 року та від 21 квітня 2023 року касаційні скарги адвоката Сологуба Сергія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 повернуто скаржнику.
28 квітня 2023 року касаційна скарга адвоката Сологуба Сергія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 повторно надійшла до Верховного Суду.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що підстава, на якій подається касаційна скарга: необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Посилаючись на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає про необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду, висловленого у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 480/4055/20, від 21 грудня 2021 року у справі №200/7446/20-а, від 29 листопада 2021 року у справі №640/19610/20, від 20 квітня 2022 року у справі №400/2034/21, від 16 червня 2022 року у справі №400/1923/20, від 07 липня 2022 року у справі №580/191/21, 22 листопада 2022 року у справі № 320/8522/20, від 08 грудня 2022 року у справі №160/4338/21, який стосується тлумачення частини 3 статті 87 Закону України "Про державну службу" (в редакції Закону №440-ІХ від 14.01.2020), згідно якої суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі.
Правовий висновок полягає в тому, що слово «може» у частині 3 статті 87 Закону України "Про державну службу" (в редакції Закону №440-ІХ від 14.01.2020) означає, що на суб'єкта призначення або керівника державної служби не покладається обов'язок з працевлаштування працівників, що вивільняються. Вирішення питання пропонувати державному службовцю вакантну посаду чи ні законодавець залишив на розсуд суб'єкта призначення.
На думку скаржника, аналіз визначень «може пропонувати» та «на розсуд суб'єкта призначення» вказує на те, що такі визначення надавали відповідачу певні варіанти можливих рішень - переведення на рівнозначну чи нижчу посаду, звільнення.
Разом з тим, необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду, має виникати з певних визначених об'єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України.
Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.
Також причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, помилковість тощо).
Враховуючи, що скаржником не обґрунтовано необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України.
Крім того, позивач не зазначає нормативно-правового обґрунтування відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у зазначених постановах Верховного Суду.
Наведені доводи та аргументи заявника зводяться до довільного тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України, тому посилання скаржника на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, є безпідставними.
При цьому, стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховний Суд ухвалами від 02 березня 2023 року, від 20 березня 2023 року, від 03 квітня 2023 року та від 21 квітня 2023 року про повернення касаційної скарги скаржнику зазначав, щодо неналежної обгрунтованої посилання скаржника на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України.
Однак, скаржником не враховано вищезазначене.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Враховуючи, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд не вирішує.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу адвоката Сологуба Сергія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі №200/7382/20-а за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська