18 травня 2023 року
м. Київ
справа № 160/14641/22
адміністративне провадження № К/990/16680/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі № 160/14641/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії,
21.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якій позивач, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України ОСОБА_1 , винесене заступником начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України капітаном ОСОБА_2 від 17.09.2022;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України (ЄРДПОУ: НОМЕР_2 ) надати громадянину України, ОСОБА_1 дозвіл на перетин державного кордону України на підставі ч. 9 ст. 17 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок» та довідки, виданої Кам'янським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 13.09.2022 № 183 для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною формою навчання;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 10 403,02 грн та моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 капітана ОСОБА_2 від 17.09.2022 про відмову в перетинанні громадянину України, який досяг 16-річного віку, ОСОБА_3 державного кордону України. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_2 Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 846,94 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_2 Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн. У задоволені заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що вона не містить посилань на конкретний підпункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та належних обґрунтувань такого посилання.
Скаржник, серед іншого, цитує окремі абзаци постанов Верховного Суду у справах № 464/3789/17, № 818/607/17, № 823/782/16. Проте, оскільки такі посилання наведені без взаємозв'язку із конкретним пунктом частини четвертої статті 328 КАС України, Суд не бере їх до уваги.
Також скаржник, серед іншого, обґрунтовує касаційну скаргу тим, що ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для позивача, що за змістом відповідає підпунктам «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладу фактичних обставин справи із посиланням на нормативно-правові акти, однак без посилань на відповідний підпункт частини четвертої статті 328 КАС України, що суперечить вимогам статті 330 КАС України та унеможливлює вирішення Судом питання про відкриття касаційного провадження.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі № 160/14641/22.
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтею 328, 330, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі № 160/14641/22 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяЖ.М. Мельник-Томенко