18 травня 2023 року
м. Київ
справа №240/8788/22
адміністративне провадження №К/990/15836/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 240/8788/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
02.05.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 240/8788/22.
З касаційної скарги та відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суд від 31.10.2022, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023, позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.12.2021 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.12.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Касаційна скарга подана (здана на пошту) після закінчення строку на касаційне оскарження.
Заявник у касаційній скарзі клопоче про поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи з такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Суд встановив, що постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду ухвалено 14.03.2023 в порядку письмового провадження.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник зазначає, що оскаржуване рішення отримав 24.03.2023, а в період з 06.04.2023 по 17.04.2023 перебував на стаціонарному лікуванні, на підтвердження чого надав виписку медичної карти стаціонарного хворого.
Враховуючи наведене, з урахуванням того, що визначення особою наявності підстав для оскарження рішення потребує дослідження його тексту, що потребує наявності достатньої кількості часу, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини п'ятої статті 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:
1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;
2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.
Касаційна скарга позивачки обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи не визнав її типовою справою та не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 18.03.2020 у зразковій справі № 240/4937/18 щодо розміру щомісячного підвищення до пенсії, що належить до виплати непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставини, визначеної пунктом 1 частини п'ятої статті 291 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні. Керуючись статтями 291, 328, 331, 334, 338, КАС України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 240/8788/22.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 240/8788/22.
Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 240/8788/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя- доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець