18 травня 2023 року
м. Київ
справа №560/9898/22
адміністративне провадження № К/990/16124/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі № 560/9898/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У 2022 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.06.2022 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.07.2022 №220450004687;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком періоди роботи з 27.07.2009 по 09.04.2010, з 08.10.2010 по 19.08.2011, з 23.12.2011 по 14.11.2012, з 29.04.2013 по 20.11.2013 та з 26.03.2014 по 18.12.2014 в ТОВ "Кар'єр Куйбишевський";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати позивачу з 16.04.2022 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.06.2022 №220450004687 про відмову у призначенні пенсії позивачу;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.07.2022 №220450004687 про відмову у призначенні пенсії позивачу;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 27.07.2009 по 09.04.2010, з 08.10.2010 по 19.08.2011, з 23.12.2011 по 14.11.2012, з 29.04.2013 по 20.11.2013, з 26.03.2014 по 18.12.2014 в ТОВ «Кар'єр Куйбишевський»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області поновити позивачу виплату пенсії за віком з 01.06.2022, відповідно статті 26 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
03.05.2023 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не врахували висновки щодо застосування норм права, висловлені Верховним Судом у постановах від 20.03.2018 у справі № 527/1655/17, від 23.04.2019 у справі № 376/149/18, від 24.10.2019 у справі № 376/1020/16-а, від 05.03.2020 у справі № 539/3234/16-а. Також зазначає, що довідка № Б/Н Управління призначення пенсій ОПФР по Калінінградській області російської федерації (без дати) не містить інформації про відпустку без збереження заробітної плати. Періоди відповідно до довідки не відповідають періодам, зазначеним у дублікаті трудової книжки.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Крім того, суд апеляційної інстанції переглянув рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 відповідно до висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, які зводяться до того, що особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Отже касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі № 560/9898/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: А.А. Єзеров
В.М. Кравчук