10 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 344/784/23 пров. № А/857/4994/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 березня 2023 року, прийняте суддею Польською М.В. об 11 годині 02 хвилині у місті Івано - Франківську, у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції (надалі - Управління, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР №6392872 від 10.01.2023 року.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 березня 2023 року відмовлено в задоволенні позову.
Суд першої інстанції оглянув відеозапис та фото (а.с.29,33) з яких зробив висновок, що маршрутний транспортний засіб (ТЗ), автобус «Богдан» н.з. НОМЕР_1 (маршрут №46) рухався у м.Івано-Франківськ по вул.Вовчинецька,4а з непрацюючими задніми габаритними ліхтарями.
Суд взяв до уваги долучені до відзиву фото аналогічних ТЗ (а.с.31-32), які використовуються КП «Електроавтотранс», якому належить і ТЗ за маршрутом №46, водієм якого був позивач, та на яких є наявними задні габаритні ліхтарі, що спростовує доводи представника позивача про те, що верхні вогні є задніми габаритними ліхтарями.
Суд критично оцінив долучений до позову журнал чергового механіка КП «Електроавтотранс» від 24.12.2022 року, в якому за записом №2196 за 10.01.2023 року вказано ТЗ, автобус «Богдан» н.з. НОМЕР_1 (маршрут №46), водій ОСОБА_1 , що розпочав рух по маршруту о 14.25 год по 23.00 год із заповненням відповідності технічного стану автомобіля, оскільки таке спростовано матеріалами адміністративної справи. Предмет запису механіка про справність ТЗ може бути підставою реагування комунального підприємства щодо відповідальності механіка, однак не спростовує відсутність правопорушення, зафіксованого належним доказом.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі звертає увагу на те, що перед самим виїздом автобуса механіком підприємства ОСОБА_2 було здійснено огляд технічного стану автобуса в тому числі справність світлових приладів. На підприємстві, в журналі чергового механіка має місце відмітка про технічний стан автобуса «технічно справний». Автобус було повернуто з маршруту о 23.00 год. також із записом «технічно справний».
Після зупинки працівниками поліції та складення ними постанови позивач і надалі здійснював рух автобусом до 23.00 год., тобто до закінчення часу по зміні.
Звертає увагу на те, що габаритні ліхтарі розташовані разом з лампами стопів. З доданого відео відповідачем є очевидним, що габаритні ліхтарі та стопи горіли.
Відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу того, що мало місце порушення вищенаведеного ДСТУ 4098:2001 та як наслідок інкримінованого п.2.9 в. Правил дорожнього руху (ПДР).
Натомість ДСТУ 3649:2010 в п.6.1.5 зазначає, що задній габаритний ліхтар червоний 2 або 4. Відповідно до примітки 4) 2 обов'язково і, за відсутності контурних вогнів 2 факультативно на КТЗ категорій М2, М3, N2, N3, 02, 03, 04.
Таким чином, законодавець визначає наявність габаритних вогнів 2 або 4, визначає виходячи з аналізу норми п.31.6.Б ПДР, що такі або працюють або ні та не визначає, що такі можуть працювати частково. Тобто, немає норми яка б встановлювала відповідальність за те, що 2 габаритні вогні працюють, а 2 не працюють. Відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу про те, що на автобусі яким позивач керував ті габаритні вогні які горіли та в межах таких загоралися лампи стопів є насправді не габаритними вогнями, а контурними.
Відповідно до п.31.6.6 ПДР забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів. Працівники поліції не забороняли подальшого руху.
Таким чином, будь-якого порушення ПДР позивач не вчиняв, оскільки лампи фар горіли та задні габаритні ліхтарі також. Після складення постанови, ОСОБА_1 продовжив рух без будь-яких перешкод чи зауважень зі сторони працівників поліції.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст. 229, ст. 313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови серії ЕАР №6392872 від 10.01.2023 року, що складена інспектором УПП в Івано-Франківській області капралом поліції Мохнач Ганною Петрівною, Мажак Р.В. 10.01.2023 року о 21:24 год у м.Івано-Франківськ по вул. Вовчинецька, 4а, керував маршрутним ТЗ номер 46 у якого у темну пору доби не працювали задні габаритні ліхтарі, чим порушив п.31.6.б. ПДР, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..
Також, згідно п.31.6.б. ПДР України забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.
Вимогами п.31.3 ПДР України встановлено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», в п. 6.1.7.1 зазначено, що габаритні вогні повинні функціонувати у сталому режимі.
Відповідно п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, кількість, колір та наявність зовнішніх світлових приладів на колісних транспортних засобах визначаються так: задній габаритний ліхтар має бути червоним, в кількості 2 шт. або 4-4) шт., встановлення габаритних ліхтарів обов'язкове для всіх категорій колісних транспортних засобів. ТЗ яким керував позивач відноситься до категорії транспортних засобів М2 (перевезення пасажирів у ТЗ з наявністю більше 8 місць), який за приміткою таблиці 1 до п.6.1.5 повинен мати два задні габаритні ліхтарі обов'язково, і за відсутності контурних вогнів, ще 2 факультативних.
Згідно п. 7.1.1 ДСТУ 3649:2010, відповідність вимогам 6.1.1-6.1.5, 6.1.6.1-6.1.6.3, 6.1.7.1-6.1.7.3, 6.1.7.5, 6.1.7.6 перевіряють візуально.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як зазначено вище, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 року в справі № 263/15738/16-а.
Із матеріалів справи, зокрема, із відеозапису та долученого фото (а.с.29,33) вбачається, що маршрутний ТЗ, автобус «Богдан» н.з. НОМЕР_1 (маршрут №46) рухався у м.Івано-Франківськ по вул.Вовчинецька,4а з непрацюючими задніми габаритними ліхтарями.
З приводу покликання апелянта на журнал чергового механіка КП «Електроавтотранс» від 24.12.2022 року, в якому за записом №2196 за 10.01.2023 року вказано ТЗ, автобус «Богдан» н.з. НОМЕР_1 (маршрут №46), водій Мажак, що розпочав рух по маршруту о 14.25 год по 23.00 год із заповненням відповідності технічного стану автомобіля, то таке не заслуговує на увагу враховуючи те, що зазначений журнал не є предметом розгляду даної справи. Крім того, відомості такого суперечать іншим доказам, зокрема, відеозапису та фото.
Частиною 2 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається з оскаржуваної постанови (а.с.5), у п.7 до постанови додаються: відео докази. На думку суду, оскаржувана постанова відповідає вимогам, передбаченим ст. 283 КУпАП.
Колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт покликається на додаткові обставини, які не були наведені у позовній заяві та не досліджувалися під час розгляду справи в суді першої інстанції, відтак апеляційний суд не надає їм оцінки.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
Апеляційний суд не здійснює новий розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 березня 2023 року у справі №344/784/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 18.05.2023 року.