про повернення апеляційної скарги
18 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/16036/22 пров. № А/857/6110/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Довгої О. І.
суддів -Глушка І. В.
Запотічного І. І.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року про встановлення судового контролю у справі № 380/16036/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 04 травня 2023 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" , що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
17.05.2023 на адресу суду надійшло клопотання апелянта про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, у якому апелянт покликається на введення в Україні воєнного стану, та вказує про те, що відповідно до частини 2 ст. 73 Закону № 1058 забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Звертає увагу суду на те, що на сьогоднішній день бюджет Пенсійного фонду України на 2023 не затверджений. Відтак вважає, що запровадження воєнного стану є поважною причиною для поновлення процесуальних строків, відтак просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи заявлене клопотання та наведені в ньому доводи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з п.3 ч.1 ст.7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У даному випадку, обов'язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, передбачений підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно сплати судового збору за подання такої скарги, для чого повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам пенсійного фону не надано пільг щодо сплати судового збору.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 зазначила, що особа, яка зараховується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних призначень здійснити розподіл коштів із забезпечення сплати судового збору. Однак, у поданій заяві, крім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування органів митної служби та скрутний майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, контролюючий орган не призначає про вжиті заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановленому в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстави для відстрочення сплати судового збору; не надано відповідні докази.
Колегія суддів вважає, що відповідач у цій справі не надав доказів про те, яким чином введення в Україні воєнного стану впливає на можливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Крім того, будь-яких змін щодо продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення, розстрочення сплати судового збору у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України станом на дату прийняття цієї ухвали не внесено.
Також колегія суддів зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до порушення розумного строку розгляду адміністративної справи, затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, що відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.
До того ж відсутність фінансування відповідача, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо оформлення апеляційної скарги і не може бути підставою для повторного продовження процесуального строку.
Також скаржником не надано доказів того, що ним, після залишення апеляційної скарги без руху вчинялися відповідні дії з метою усунення недоліку апеляційної скарги визначеного в ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Таким чином, у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліку апеляційної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки з моменту отримання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, особою, яка подала апеляційну скаргу не усунуто недоліків апеляційної скарги, а тому таку скаргу необхідно повернути.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року про встановлення судового контролю у справі № 380/16036/22 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний