16 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/15492/22 пров. № А/857/4878/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Глушка І.В., Матковської З.М.,
за участю секретаря Пославського Д.Б.,
представника апелянта Болотін М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Львівській області та Головного управління ДПС у м.Києві на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року (ухвалене головуючим - суддею Кисильова О.Й. у м. Львові) у справі № 380/15492/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАМ-ЛАЙН» до Головного управління ДПС у Львівській області, Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАМ-ЛАЙН» до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задоволений повністю. Визнані протиправними та скасовані рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 08.12.2021 № 218805, від 29.12.2021 № 231093, від 27.01.2022 № 2776, від 08.02.2022 № 4608, від 17.02.2022 № 7453, від 27.05.2022 № 36273 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «ФРАМ-ЛАЙН» віднесене до ризикових. Зобов'язано Головне управління ДПС у Львівській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ФРАМ-ЛАЙН» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.31.01.2023 представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 6679) про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 14300,00 грн.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАМ-ЛАЙН» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАМ-ЛАЙН» витрати на правничу допомогу у сумі 10000 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАМ-ЛАЙН» витрати на правничу допомогу у сумі 10000 грн. У задоволенні решти заяви відмовлено.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що розумною та співмірною є сума витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн
Вказане додаткове рішення в апеляційному порядку оскаржили відповідачі.
Відповідачі у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з неповним з'ясуванням обставин справи та просять додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційні скарги в якому просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційні скарги та надав пояснення, просить апеляційні скарги задовольнити, а додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Інші учасники справи, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, явку уповноваженої особи не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Частина 1 ст. 132 КАС України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється в порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За змістом ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Представник позивача просив в суді першої інстанції стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу в розмірі 90000 грн.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 03.09.2018 між ТОВ «ФРАМ-ЛАЙН» та адвокатом Захарчуком Іваном Анатолійовичем, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 13.12.2011 № 4775, укладений договір про надання правової допомоги,
11.10.2022 між ТОВ «ФРАМ-ЛАЙН» та адвокатом Захарчуком Іваном Анатолійовичем, укладена Додаткова Угода № 1-22 до Договору про надання правової допомоги від 03.09.2018 (далі - Додаткова Угода).
Відповідно до п. 2 Додаткової Угоди, сторони, виходячи з того, що дана справа є складною, матеріали справи є об'ємними, наявна велика кількість документів, домовились та встановили, що вартість послуг по наданню правової допомоги адвокатом під час розгляду справи в суді першої інстанції складають:
60000 грн, відповідно до п. 2.4. Договору про надання правової допомоги і є фіксованою винагородою (гонораром) адвоката (не залежить від результату розгляду справи);
30000 грн гонорар успіху, що виплачується в разі ухвалення судового рішення на користь Клієнта (залежить від результату розгляду справи).
Згідно із пунктами 1-2 акту приймання-передачі наданої правової допомоги № 1-23 від 13.02.23 до договору про надання правової допомоги від 03.09.2018 адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги в рамках надання правничої допомоги щодо представництва інтересів та захисту прав Клієнта під час розгляду справи № 380/15492/22 за позовом ТОВ «ФРАМ-ЛАЙН» до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, щодо повного юридичному супроводу судового процесу, представництва інтересів та захисту прав клієнта в суді, як козивача в Львівському окружному адміністративному суді. Вартість послуг Адвоката: 60000,00 грн (фіксована винагорода); 30000,00 грн (гонорар успіху). Загальна вартість послуг Адвоката за цим Актом складає 90000,00 грн.
Разом з цим на переконання суду апеляційної інстанції, розрахунок правничої допомоги дещо завищений у співвідношенні до складності справи та обсягу наданих позивачу послуг, оскільки ця справа є незначної складності.
Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477- IV від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/WestAllianceLimited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).
Як відзначено у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім цього, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Враховуючи зазначені обставини справи та перелік, наданих адвокатом для позивача послуг, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 20000 грн, що відповідає складності справи та обсягу наданих позивачу послуг та встановлено судом першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін. Доводи апеляційних скарг не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Львівській області та Головного управління ДПС у м.Києві залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі № 380/15492/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді І. В. Глушко
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 18 травня 2023 року