Справа № 640/228/19 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.
18 травня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних , в якому просив суд:
- визнати бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича протиправною;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виконати рішення Печерського районного суду м. Києва від 12.10.2015 у справі №757/18966/15-ц, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва;
-зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування з рахунку, який відкритий на підставі договору №007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 17.02.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників для здійснення виплат коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 17.02.2015 ;
- стягнути на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору та витрати на адвокатські послуги за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- винести окрему ухвалу, якою повідомити прокуратуру м. Києва про умисне невиконання посадовими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення Печерського районного суду по справі №757/18966/15-ц з метою внесення відомостей про кримінальне правопорушення та притягнення їх до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статті 382 Кримінального Кодексу України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2020 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2020 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково:
- зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб"; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про встановлення судового контролю по виконанню рішення суду по справі № 640/228/19 та зобов'язання подати звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 заяву повернуто без розгляду. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що рішення по справі прийнято Шостим апеляційним адміністративним судом, тому і заяву про встановлення судового контролю необхідно подати до апеляційного суду.
Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення, яким встановити судовий контроль.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Нормативні приписи, закріплені у ч. 1 ст. 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, пп. "ґ" п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України, згідно яких у резолютивній частині постанови зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку про те, що правом установити судовий контроль за виконанням судового рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі наділений суд, який ухвалив судове рішення у справі.
В даній справі судом, що прийняврішення був Шостий апеляційний адміністративний суд.
Отже, підстави для розгляду поданої до Окружного адміністративного суду м. Києва заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в останнього були відсутні.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).
Абзацом 3 указаної частини статті 167 КАС України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
При цьому, за правилами ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З урахуванням наведеного, оскільки Окружний адміністративний суд м. Києва не є судом, який у розумінні ст. 382 КАС України ухвалив судове рішення у цій справі, заява про встановлення судового контролю не відповідала вимогам, зокрема, ч. 1 ст. 167 КАС України, то останній прийшов до правильного висновку про необхідність повернення цієї заяви без розгляду за правилами ч. 2 ст. 167 КАС України.
Викладене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 31.01.2019 у справі № 826/1765/18, від 20.12.2020 у справі № 286/1810/17, від 31.05.2021 у справі № 815/5165/15.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, обґрунтовано зазначивши про наявність правових підстав для повернення заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 167 КАС України, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 167, 242-244, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 382 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді А.Ю. Кучма
Л.В. Бєлова