Справа № 620/1762/22 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.
17 травня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Судді-доповідача Кузьмишиної О.М.,
суддів: Вівдиченко Т.Р., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними дій відповідача, вчинених на виконання рішення суду, що набрало законної сили, відповідно до статті 383 КАС України, в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі №620/1762/22;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 у 10-дений строк повідомити Чернігівський окружний адміністративний суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статей 14, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, та вжити заходів щодо виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду 27.06.2022 у справі №620/1762/22 у повному обсязі.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що рішення суду боржником не виконано, оскільки всупереч резолютивній частині рішення суду, відповідач не застосував у якості множника для обрахунку посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями позивача величину у 50% розміру мінімальної заробітної плати, якщо 50% розміру мінімальної заробітної плати перевищує прожитковий мінімум, встановлений законом на 1 січня календарного 2022 року.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 заяву позивача задоволено, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі №620/1762/22; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 у 10-дений строк повідомити Чернігівський окружний адміністративний суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, та вжити заходів щодо виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду 27.06.2022 у справі №620/1762/22 у повному обсязі.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення норм матеріального права під час її винесення, зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-УІІІ від 06.12.2016 мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. При цьому до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі продиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Апелянт вважає, що довідка позивачу складуна відповідно до вимог законолдавства України, а також відповідає висновкам Шостого апеляційного адміністративного суду та правової позиції Верховного Суду, викладених у постанові від 12.09.1011 у справі №500/1813/21.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Позивач скористався своїм правом на подання відзвиву, у якому заперечує проти наведених апелянтом у апеляційній скарзі доводів та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами частини другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача, відновлювало порушене право. Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили, незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками, суду викладеними в рішенні, яке набрало законної сили.
Важливою конституційною гарантією забезпечення обов'язковості судового рішення, є судовий контроль за його виконанням.
З цією метою КАС України визначає систему процесуальних засобів, які адміністративні суди вправі застосовувати для забезпечення своєчасного, точного, неухильного та повного виконання судового рішення.
В аналітичній доповіді в рамках проекту Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» (2018 рік) стосовно огляду практики ЄСПЛ щодо захисту права на розгляд справи та виконання судового рішення в розумний строк узагальнено критерії ефективності засобів забезпечення виконання цього права: 1) засіб є ефективним, якщо його можна використати для прискорення ухвалення рішення судом, що розглядає справу; 2) найбільш ефективними є засоби, спрямовані на попередження, а не на компенсацію за затримку розгляду справи чи виконання судового рішення; 3) поєднання пришвидшувального та компенсаторного засобів захисту є найкращим варіантом тощо.
Аналіз положень КАС України, дає підстави виокремити такі основні процесуальні засоби, за допомогою яких адміністративний суд забезпечує належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили: 1) роз'яснення судового рішення (ст. 254); 2) судовий контроль за виконанням судового рішення (ст. ст. 382, 383); 3) заміна сторони виконавчого провадження (ст. 379); 4) поновлення пропущеного з поважних причин строку пред'явлення виконавчого листа до виконання (ст. 376); 5) відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміна чи встановлення способу і порядку виконання (ст. 378); 6) зупинення виконання судових рішень лише у виключних випадках (ст. 375); 7) застосування як преюдиційних обставин, встановлених у судовому рішенні, що набуло законної сили, під час судового розгляду іншої справи (ст. 78) тощо.
Стосовно сутності судового контролю, то у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 295/13613/16-а зазначено, що статтями 382-383 КАС України визначено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
У цій справі Верховний Суд акцентував увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини другої статті 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.
З наведеного вбачається, що, з метою забезпечення виконання судового рішення, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання ним своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Колегією суддів встановлено, що Чернігівським окружним адміністративним судом 29 листопада 2022 року видано виконавчий лист про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 скерувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову (скореговану) довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про оновлені розміри складових грошового забезпечення: посадового окладу за посадою начальник військового представництва Міністерства оборони України та окладу за військовим званням полковник, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про оновлені розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для здійснення обчислення та перерахунку із 01.02.2022 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
До матеріалів заяви долучено постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2022 ВП №70596957. Рішення суду від 27 червня 2022 року у справі №620/1762/22 набрало законної сили 10.11.2022 та підлягає виконанню відповідачем.
Разом з тим боржником при виконанні рішення суду для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2022, що складає 2 481,00 грн, що підтверджується довідкою про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, для проведення перерахунку з 01.02.2022 основного розміру пенсії від 22.11.2022 №ФЧ55183.
Виготовлена відповідачем довідка не відповідає резолютивній частині зазначеного рішення суду, оскільки для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням не застосовано 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, зважаючи на те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2022 є меншим, ніж 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2022.
Такого висновку дійшов суд першої інстанції в ухвалі від 23 лютого 2023 року і колегія суддів апеляційного суду погоджується з ним повністю.
Так, відповідно до статті 7 Закону України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 встановлений у розмірі 2 481 грн.
Згідно із статтею 8 Закону України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2022 встановлений у розмірі 6 500 грн.
Відтак, твердження ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виконання рішення суду в повному обсязі не відповідають дійсним обставинам справи.
Колегією суддів встановлено також, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 у справі №620/1600/23 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця від 06.02.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП №70596957 з виконання виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 №620/1762/22. В мотивувальній частині вказаного судового рішення зазначено, що 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року у спірних правовідносинах виступає верхньою межею, яка має застосовуватися для проведення обчислення складових грошового забезпечення у випадку, коли прожитковий мінімум є меншим за 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що з прийняттям Закону №1774-УІІІ будь-яких змін до Постанови КМУ №704 не вносилося, тому відповідно до пункту 4 зазначеної Постанови розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовців як був, так і залишився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на відповідний рік, у той час як у цій справі врахування мінімальної заробітної плати (зокрема її частини у 50 відсотках) для розрахунків розмірів цих окладів, у випадку якщо розмір прожиткового мінімуму є меншим від розміру 50 відсотків мінімальної заробітної плати, є гарантією не зменшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців.
Судова колегія зветрає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, яку враховує під час розгляду цієї справи.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі №620/1762/22 відповідачем не виконано, чим порушено права та законні інтереси позивача.
У підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим його апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року без змін.
Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування ухвали суду, а тому, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 328, 325, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №620/1762/22 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина
Судді: Т.Р. Вівдиченко
Л.О. Костюк