Справа № 420/6178/19
16 травня 2023 року м. Одеса
У залі судових засідань № 18
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Донець В.Р.
за участю сторін:
представника позивача - Валявської І.О.
представника відповідача - Шкімбова А.І.
представника третьої особи - Капітанчук Н.М.
представника третьої особи - не з'явився
представника третьої особи - не з'явився
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Великорибальського психоневрологічного будинку-інтернату, треті особи - Одеська обласна рада, Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної (військової) адміністрації, Одеська обласна державна (військова) адміністрація про застосування заходів реагування, -
До суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області з позовною заявою до Великорибальського психоневрологічного будинку-інтернату про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, який розташований за адресою: 68260, Одеська область, Саратський район, село Великорибальське, шляхом відключення будівель від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в акті перевірки № 70 від 18.07.2019 року до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, зазначених в акті перевірки № 70 від 18.07.2019 року за номерами 1-2, 4-36, 38-42, 44-46.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву. Справа розглядалася суддею Кравченком М.М.
Протокольною ухвалою від 08.02.2023 року судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Одеську обласну раду.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 23.02.2023 року звільнено з посади судді Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до повторного протоколу автоматичного розподілу справ від 06.03.2023 року справу передано на розгляд судді Свиді Л.І.
Ухвалою суду від 13.03.2023 року прийнято до свого провадження адміністративну справу, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до ст.262 КАС України та надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.
Протокольною ухвалою від 05.04.2023 року судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної (військової) адміністрації та Одеську обласну державну (військову) адміністрацію.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов обґрунтований позивачем тим, що під час перевірки відповідача виявлені порушення, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливість її ефективної ліквідації та рятування людей. Подальша експлуатація будинку-інтернату з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей. Позивач вважає, що на даний час є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований відповідачем тим, що на протязі 2019-2023 років було профінансовано послуги з протипожежної безпеки чим усунуто порушені пункти, по останній позаплановій перевірці 07.03.2023 року згідно Акту № 3 зазначаються 12 пунктів, які необхідно усунути, а на протязі 2019-2023 років він письмово звертався до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації з проханням виділити кошти для усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Представник третьої особи - Одеської обласної ради в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволенні позову.
Представники Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної (військової) адміністрації, Одеської обласної державної (військової) адміністрації в судове засідання не з'явилися, пояснень щодо суті спору до суду не надали.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015 року, ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.
Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013 року (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 року № 661), ГУ ДСНС України в Одеській області відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання.
На підставі наказу № 246 від 05.07.2019 року «Про проведення позапланових перевірок», посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 15.07.2019 року № 70, у період з 17.07.2019 року по 18.07.2019 року посадова особа Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області провела перевірку Великорибальського психоневрологічного будинку-інтернату, розташованого за адресою: 68260, Одеська обл., Саратський р-н., с. Великорибальське.
За результатами цієї перевірки 18.07.2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області склало акт № 70, в якому зазначено опис виявлених порушень вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697, та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної техногенної безпеки, а саме: 1) ст. 20 КЦЗУ, Розділ I п. 4 ППБУ - в адміністративній будівлі та гаражі відсутні куточки з наочною агітацією на протипожежну тематику, яка повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж; 2) ст.20 КЦЗУ, Розділ II п.8 ППБУ - територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені в повному обсязі відповідними знаками безпеки, знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ; 3) ст.20 КЦЗУ, Розділ ІІ п.12 ППБУ, Порядок функціонування ДПО, затверджено ПКМУ від 17.07.2013 року № 564 - членів добровільних ДПД (ДПК), які підлягають обов'язковому особистому страхуванню (на випадок загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних під час ліквідації пожежі або наслідків аварії), не застраховано відповідно до вимог Закону України «Про страхування»; 4) ст.20 КЦЗУ, Розділ II п.15 ППБУ - особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, попередньо (до початку самостійного виконання роботи) не пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум); 5) ст.20 КЦЗУ, Розділ II п.16 ППБУ - відповідальні за протипожежний стан особи не пройшли навчання з питань пожежної безпеки з отриманням спеціальних посвідчень у порядку, встановленому законодавством; 6) ст.20 КЦЗУ, Розділ ІІІ п.1 п.п.1.15 ППБУ - на території об'єкта площею понад 3 га на в'їздах (виїздах) не встановлені схеми території, в яких слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень, під'їздів пожежних автомобілів до них; 7) ст.20 КЦЗУ, Розділ III п.1 п.п.1.19 ППБУ - керівником об'єкта своїм розпорядчим документом не визначено спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів, куріння за межами спеціально відведених місць забороняється; 8) ст.20 КЦЗУ, Розділ III п.2 п.п.2.9 ППБУ - для всіх приміщень складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони; 9) ст.20 КЦЗУ, Розділ ІІІ п.2 п.п.2.22. ППБУ - не забезпечено підприємство адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби; 10) ст.67 КЦЗУ, Розділ ІІІ п.2 п.п.2.32 ППБУ - евакуаційні виходи в адміністративних будівлях, не позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення; 11) ст.20 КЦЗУ, Розділ IV п.1, п.п.1.1, 1.2 ППБУ - допускається користування пошкодженими розетками (Господарчій склад, медичний пункт, корпус № 26, корпус № 19), використання в світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) (Господарчій склад, будинок культури, корпус № 17, 8, 6, 5, 12, 10, 19, 34, 26, 40 гараж, банно-пральний комбінат), складування горючих матеріалів на відстані 1 м від електроустаткування та під електрощитами; 12) ст.20 КЦЗУ, Розділ IV п.1 п.п.1.4 ППБУ - в приміщені гаражу використовуються некалібровані плавкі вставки запобіжників без зазначення на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією); 13) ст.20 КЦЗУ, Розділ IV п.1 п.п.1.6. ППБУ - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 14) ст.20 КЦЗУ, Розділ IV п.1 п.п.1.7 ППБУ - з'єднувальні коробки освітлювальної електромережі в будівлях адміністративного корпусу, складських приміщеннях не закриті негорючими кришками; 15) ст.20 КЦЗУ, Розділ IV п.1 п.п.1.12. ППБУ- відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра; 16) ст.20 КЦЗУ, Розділ IV п.1 п.п.1.16. ППБУ - електрощити, групові електрощитки не захищені автономними системами пожежогасіння та не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки); 17) ст.20 КЦЗУ, Розділ IV п.1 п.п.1.17 ППБУ - електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра; 18) ст.20 КЦЗУ, Розділ IV п.1 п.п.1.20 ППБУ - не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; 19) ст.20 КЦЗУ, Розділ IV п.1 п.п.1.21 ППБУ - не забезпечено територію блискавко захистом у відповідності до вимог ДСТУ «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»; 20) ст.20 КЦЗУ, Розділ IV п.1 п.п.1.21 ППБУ - не надано результати перевірки пристроїв блискавкозахисту організацією, що має відповідну ліцензію на проведення даних робіт у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»; 21) ст.20 КЦЗУ, Розділ IV п.2 п.п.2.3 ППБУ - топлення печей та котлів на підприємстві проводитися призначеними особами, які не пройшли протипожежний інструктаж; 22) ст.20 КЦЗУ, Розділ IV п.2 п.п.2.6 ППБУ - підлога з горючих матеріалів не захищена під топковими дверцятами (топковим отвором) металевим листом розміром 0,7 х 0,5 м, що розташовується своїм довгим боком уздовж печі; 23) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.1 п.п.1.2 ППБУ - адміністративні та виробничо-складські приміщення не обладнані системами протипожежного захисту (автоматичні системи пожежної сигналізації та пожежогасіння); 24) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.1 п.п.1.2 ППБУ - приміщення будівель не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей; 25) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.2 п.п.2.1 ч.1 ППБУ, ДБН 8.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі» - територія підприємства не забезпечена необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння; 26) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.2 п.п.2.1 ч.3 ППБУ - пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; 27) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.2 п.п.2.1 ч.6 ППБУ - пожежний гідрант (водоймище) не забезпечений під'їздом з твердого покриття та не обладнано майданчиком розмірами 12x12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь якої пори року; 28) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.2 п.п.2.1 ч.9 ППБУ - біля пожежної водойми не встановлено покажчик (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесенням на нього літерного індексу ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількість пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми; 29) ст.20, Розділ V п.2 п.п.2.1 ч.10 ППБУ - водонапірна башта не забезпечена під'їздом з твердим покриттям і не пристосована для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року, на корпус водонапірної башти не нанесено позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою; 30) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.2 п.п.2.2 ч.3 ППБУ - пожежні кран-комплекти не укомплектовані частково пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля, елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними; 31) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.2 п.п.2.2 ч.7 ППБУ - на дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»; 32) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.2 п.п.2.2 ч.9 ППБУ - на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку після літерного індексу «ПК» не вказані порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; 33) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.2 п.п.2.2 ч.10 ППБУ - не рідше одного разу на шість місяців не проводиться технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, пожежні крани утримувати постійно справними і доступними для використання; 34) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.3 п.п.3.6, 3.7, 3.8, 3.9 ППБУ, Типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МНС від 02 квітня 2004 року № 151 - територія підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки не забезпечені в повному обсязі первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, бочками з водою, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку; 35) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.3 п.п.3.10 ППБУ, п.3.13 Правил експлуатації вогнегасників, затверджено наказом МНС України № 152 від 02.04.2004 року - для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности», знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2 - 2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби); 36) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.3 п.п.3.10 ППБУ - переносні вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; 37) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.3 п.п.3.10 ППБУ - відсутній журнал обліку вогнегасників; 38) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.3 п.п.3.11, 3.12, 3,25, 3.26 ППБУ - пожежні щити частково недоукомплектовані засобами пожежогасіння, а саме: вогнегасниками та сокирами, на пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; 39) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.3 п.п.3.22 ППБУ - не проведено додаткове практичне навчання з працівниками правилам користування первинними засобами пожежогасіння; 40) ст.20 КЦЗУ, Розділ VI п.2 п.п.2.7 ППБУ - у залі для глядачів та на трибуні усі крісла та стільці не з'єднано між собою в ряди і міцно не закріплено до підлоги; 41) п.3 ч.1 ст.20 КЦЗУ - інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії розміщено; 42) п.8 ч.1 ст.20 КЦЗУ - не здійснюється навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки; 43) ст.9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» № 2245-ІІІ - не проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки; 44) п.2 ч.1 ст.20 КЦЗУ - не забезпечено працівники об'єкта засобами колективного та індивідуального захисту; 45) п.11 ч.1 ст.20 КЦЗУ - не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту; 46) п.18 ч.1 ст.20 КЦЗУ - не створено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
На підставі вказаного акту № 70 від 18.07.2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області склало припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 62 від 18.07.2019 року, яким вимагалось вжити заходи з метою усунення вказаних порушень.
Згідно з положеннями ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: 1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; 2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; 3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; 4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання; 5) створення об'єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; 6) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об'єктів підвищеної небезпеки; 7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах суб'єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків; 8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; 9) декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки; 10) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки; 11) проведення об'єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; 12) забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; 13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 14) забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб'єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об'єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; 15) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; 16) здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); 17) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; 18) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; 20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; 21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; 22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; 23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; 24) своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; 25) виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Організація заходів цивільного захисту суб'єкта господарювання здійснюється підрозділами (посадовими особами) з питань цивільного захисту, які створюються (призначаються) керівниками зазначених суб'єктів господарювання з урахуванням таких вимог: 1) у суб'єктах господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту, з чисельністю працюючих понад 3 тисячі осіб створюються підрозділи з питань цивільного захисту; 2) у суб'єктах господарювання, а також закладах охорони здоров'я із загальною чисельністю працюючих та осіб, які перебувають на лікуванні, від 200 до 3 тисяч осіб та у суб'єктах господарювання, віднесених до другої категорії цивільного захисту, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту; 3) у навчальних закладах з денною формою навчання з чисельністю 500 і більше осіб, які навчаються, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту; 4) у суб'єктах господарювання з чисельністю працюючих до 200 осіб призначаються особи з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності суб'єкта господарювання.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до Закону як підприємці, виконують заходи цивільного захисту особисто.
Порядок діяльності підрозділів з питань цивільного захисту або призначених осіб визначається відповідними положеннями про них або посадовими інструкціями. Положення про підрозділ (посадова інструкція працівника) з питань цивільного захисту затверджується керівником, що його створив (призначив), на підставі типового положення про такий підрозділ, що затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно з положеннями ст.9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України. На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об'єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.
Відповідно до положень Розділу І-ІІ «Загальні положення» та «Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки» Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». З метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на підприємствах створюється добровільна пожежна охорона, для забезпечення функціонування якої утворюються пожежно-рятувальні підрозділи. Порядок функціонування добровільної пожежної охорони затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 564. Усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі). Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо (до початку самостійного виконання роботи) пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Види протипожежних інструктажів, а також порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, навчання і перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях». Посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».
Згідно з положеннями Розділу ІІІ «Загальні вимоги пожежної безпеки до утримання територій, будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів» Правил пожежної безпеки в Україні на території об'єкта площею понад 3 га на в'їздах (виїздах) повинні бути встановлені схеми території, в яких слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень, під'їздів пожежних автомобілів до них. Керівник об'єкта та/або підприємства своїм розпорядчим документом визначає спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів. Куріння за межами спеціально відведених місць забороняється. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні. Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об'єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами. Будинки та інші об'єкти мають бути забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби. Світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).
Відповідно до положень Розділу IV «Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання» Правил пожежної безпеки в Україні експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533. Електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони згідно з ПУЕ, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів. В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з'єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів. Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра. Електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки). Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра. Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд». Топлення печей та котлів на підприємствах повинно проводитися призначеними особами, які пройшли протипожежний інструктаж. Режим, час та тривалість топлення печей встановлюються розпорядженням керівника підприємства з урахуванням місцевих умов. Печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій. Підлога з горючих матеріалів повинна захищатися під топковими дверцятами (топковим отвором) металевим листом розміром 0,7x0,5 м, що розташовується своїм довгим боком уздовж печі.
Згідно з положеннями Розділу V «Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту» Правил пожежної безпеки в Україні будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - їх власники або орендарі; у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи; 6) витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж: 24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В; 36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д; 72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах. Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об'єму води: до 48 год. - для будівель категорій Г та Д; до 36 год. - для будівель категорії В; 10) водонапірні башти повинні бути забезпечені під'їздом з твердим покриттям і пристосовані для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою; 11) не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах. Система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в «гармошку» або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново; спосіб установлення пожежного кран-комплекту повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання; пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання; зовнішні патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани для приєднання рукавів пожежних машин повинні утримуватись у справному стані. Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами. До початку експлуатації об'єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153. Під час вибору первинних засобів пожежогасіння потрібно враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин і матеріалів, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також площу виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок. Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об'єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, то всі ці приміщення повинні забезпечуватись вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва. Вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинні здійснюватись відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби). Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватись згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154. Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в шафи пожежних кран-комплектів, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди). Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об'єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами. Відповідальними особами за своєчасне і повне оснащення об'єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками є власники цих об'єктів (або орендарі згідно з договором оренди).
Відповідно до положень Розділу VІ «Основні вимоги пожежної безпеки до об'єктів різного функціонального призначення» Правил пожежної безпеки в Україні у залах для глядачів та на трибунах усі крісла та стільці слід з'єднувати між собою в ряди і міцно кріпити до підлоги. На балконах та в лоджіях з кількістю місць не більше 12 крісел стільці допускається не закріплювати за наявності самостійного виходу у фойє. У залах для глядачів з кількістю місць не більше 200, де проводяться танцювальні вечори та подібні заходи, кріплення стільців до підлоги не обов'язкове за умови з'єднання їх у рядах між собою.
З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що вказані порушення вимог пожежної та техногенної безпеки є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.
Суд встановив, що Великорибальський психоневрологічний будинок-інтернат протягом 2019-2023 років здійснював заходи з метою усунення виявлених порушень, а саме на підставі відповідних договорів було профінансовано послуги з протипожежної безпеки, з технічного обслуговування обладнання та механізмів, здійснені заходи з розробки проектно-кошторисної документації по улаштуванню систем блискавкозахисту, перевірки відповідності системи пожежної сигналізації та системи централізованого пожежного спостерігання.
Також, Великорибальський психоневрологічний будинок-інтернат звертався до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації та до Управління обласної ради з майнових відносин з проханням виділити кошти для усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з таблицею про виконані та не усунені порушення та розрахунком потреби на 2020 рік, з таблицею про необхідні кошти на 2022 рік для усунення порушень за приписом (листи № 382 від 22.07.2019 року, № 396 від 25.07.2019 року, № 514 від 26.11.2019 року, № 449 від 27.09.2021 року, № 475 від 13.10.2021 року, № 86 від 16.02.2022 року), з таблицею про розрахунок потреб коштів на протипожежну безпеку від 22.08.2022 року та інформацією щодо потреби у видатках на протипожежну безпеку у 2023 році від 08.03.2023 року.
Суд звертає увагу, що 07.03.2023 року за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки щодо Великорибальського психоневрологічного будинку-інтернату співробітником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області було складено акт № 3, в якому зазначено наступний опис виявлених порушень вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної техногенної безпеки, а саме: 1) ст.20 КЦЗУ, Розділ ІІ п.12 ППБУ, Порядок функціонування ДПО, затверджено ПКМУ від 17.07.2013 року № 564 - членів добровільних ДПД (ДПК), які підлягають обов'язковому особистому страхуванню (на випадок загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних під час ліквідації пожежі або наслідків аварії), не застраховано відповідно до вимог Закону України «Про страхування»; 2) ст.20, 55 КЦЗУ, Розділ ІІІ п.2 пп.2.31 - сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, світильники евакуйованого освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей; 3) ст.20 КЦЗУ, Розділ IV п.1 п.п.1.20 ППБУ - не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; 4) ст.20 КЦЗУ, Розділ IV п.1 п.п.1.21 ППБУ - не забезпечено територію блискавко захистом у відповідності до вимог ДСТУ «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»; 5) ст.20 КЦЗУ, Розділ IV п.1 п.п.1.21 ППБУ - не надано результати перевірки пристроїв блискавкозахисту організацією, що має відповідну ліцензію на проведення даних робіт у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»; 6) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.1 п.п.1.2 ППБУ - адміністративні та виробничо-складські приміщення не обладнані системами протипожежного захисту (автоматичні системи пожежної сигналізації та пожежогасіння); 7) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.1 п.п.1.2 ППБУ - приміщення будівель не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей; 8) ст.20 КЦЗУ, Розділ V п.2 п.п.2.1 ч.2 ППБУ - пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; 9) ст.20, Розділ V п.2 п.п.2.1 ч.10 ППБУ - водонапірна башта не забезпечена під'їздом з твердим покриттям і не пристосована для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року, на корпус водонапірної башти не нанесено позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою; 10) ст.20 КЦЗУ, Розділ VI п.2 п.п.2.7 ППБУ - у залі для глядачів та на трибуні усі крісла та стільці не з'єднано між собою в ряди і міцно не закріплено до підлоги; 11) п.8 ч.1 ст.20 КЦЗУ - не здійснюється навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки; 12) ст.9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» № 2245-ІІІ - не проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки.
З урахуванням зазначеного, за наявності вказаних порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, зазначених в акті перевірки № 3 від 07.03.2023 року, а також не усунення в повному обсязі порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, зазначених в акті перевірки № 70 від 18.07.2019 року, суд вважає, що подальша експлуатація будівель Великорибальського психоневрологічного будинку-інтернату, які розташовані за адресою: 68260, Одеська область, Саратський район, село Великорибальське, дійсно може призвести до виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, що є неприпустимим.
Згідно з ч.1 ст.66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Згідно з ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Згідно з ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до абз.2 ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до положень ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Під час розгляду справи відповідач не надав до суду доказів на спростування або усунення в повному обсязі порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, викладених в акті перевірки № 70 від 18.07.2019 року, тобто у суду відсутні підстави вважати, що обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду щодо застосування заходів реагування, перестали існувати.
Згідно з ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Таким чином, у суду є всі підстави для задоволення позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Великорибальського психоневрологічного будинку-інтернату, треті особи - Одеська обласна рада, Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної (військової) адміністрації, Одеська обласна державна (військова) адміністрація про застосування заходів реагування.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
При цьому, суд зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.
Крім того, застосований захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Також, такий захід реагування як зупинення експлуатації будівель - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки суд по справі свідків не залучав та не призначав проведення експертиз, тому судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст.6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Прохорівська, 6, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38643633) до Великорибальського психоневрологічного будинку-інтернату (с. Великорибальське, Саратський район, Одеська область, 68260, код ЄДРПОУ 03189127), треті особи - Одеська обласна рада (просп. Шевченка, 4, м. Одеса, 65032, код ЄДРПОУ 25042882), Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної (військової) адміністрації (вулиця Канатна, будинок 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 41147618), Одеська обласна державна (військова) адміністрація (просп. Шевченка, 4, м. Одеса, 65032, код ЄДРПОУ 00022585) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Великорибальського психоневрологічного будинку-інтернату, який розташований за адресою: 68260, Одеська область, Саратський район, село Великорибальське, шляхом відключення будівель Великорибальського психоневрологічного будинку-інтернату від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в акті перевірки №70 від 18.07.2019 року до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, зазначених в акті перевірки №70 від 18.07.2019 року за номерами 1-2, 4-36, 38-42, 44-46 - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Великорибальського психоневрологічного будинку-інтернату у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Великорибальського психоневрологічного будинку-інтернату, який розташований за адресою: 68260, Одеська область, Саратський район, село Великорибальське шляхом відключення будівель Великорибальського психоневрологічного будинку-інтернату від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в акті перевірки № 70 від 18.07.2019 року до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, зазначених в акті перевірки № 70 від 18.07.2019 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 18 травня 2023 року.
Суддя Леонід СВИДА