Справа № 420/10978/23
18 травня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви приватного підприємства «ТАРНАДА» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.11.2019 № 000551508, № 000549508, № 000550508,
До Одеського окружного адміністративного суду 15.05.2023 надійшла позовна заява приватного підприємства «ТАРНАДА» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.11.2019 № 000551508, № 000549508, № 000550508.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України.
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 3 статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Позивачем у позовній заяві зазначено в якості відповідача Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області, однак як вбачається з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вони прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370), якого в якості відповідача у позовній заяві не зазначено.
Таким чином, позивачу слід уточними відповідача у справі.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до суду надано позовну заяву без доказів сплати судового збору.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 1 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 гривні.
Таким чином, позивачу до суду слід надати докази сплати 22768,04 грн. судового збору (1517869.05*1.5).
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач у позовній заяві посилається на перинні бухгалтерські документи, однак їх засвідчені копії до суду не надав.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 818/309/18 було сформовано правову позицію, відповідно до якої строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 ПК України. Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв'язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження. В подальшому Верховний Суд неодноразово підтримував вказаний правовий висновок у власних рішеннях, зокрема, у справі № 2540/2576/18.
Однак, 26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 500/2486/19, відступив від висновків викладених у постановах Верховного Суду у справах № 818/309/18 та № 2540/2576/18, при цьому сформував наступний правовий висновок. Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
При цьому, відповідно до ч6 ст.3 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи відсутність доказів застосування позивачем процедури досудового врегулювання спору, строк звернення до суду з даним адміністративним позовом складає шість місяців з моменту, коли позивач дізнався чи повинен був дізнатись про порушення своїх прав, тобто з моменту отримання ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Судом встановлено, що позивач оскаржував податкові повідомлення-рішення від 19.11.2019 № 000551508, № 000549508, № 000550508 до Одеського окружного адміністративного суду 21.02.2020 у справі №420/1499/20, та що 14.07.2022 судом у справі №420/1499/20 прийнято ухвалу про залишення без розгляду позову приватного підприємства «ТАРНАДА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.11.2019 № 000551508, № 000549508, № 000550508.
З вказаної ухвали вбачається підстава для залишення позову без розгляду ч.5 ст.205 та п.4 ч.1 ст.240 КАС України - оскільки позивач був належним чином повідомлений судом про призначення судового засідання як на 07.10.2021, так і на 14.07.2022, двічі (повторно) не прибув у судове засідання без повідомлення поважних причин неявки та заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Однак, з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 15.05.2023, тобто через десять місяців після залишення позову по справі №420/1499/20 без розгляду.
При цьому, щодо доводів позивача у позовній заяві на обґрунтування заяви про поновлення позивачу строку звернення до суду, а саме що на час залишення позову без розгляду у справі №420/1499/20 у представника позивача закінчились повноваження, а безпосередньо позивачу жодного повідомлення про час та місце розгляд справи не надходило, а також щодо введення на території України карантину та воєнного стану, суддя зазначає.
Так, позивач у позовній заяві не обґрунтовує, яким чином карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також введений на території України воєнний стан перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суд з даними позовом.
Щодо доводів позивача про те, що він був необізнаний про судові засідання по справі №420/1499/20 та про припинення договірних правовідносин позивача з представником по справі №420/1499/20 суддя зазначає, що такі обставини не є підставами для поновлення позивачу строку звернення до суду, а лише свідчать про незгоду позивача з ухвалою від 14.07.2022 по справі №420/1499/20.
Позивачем до позовної заяви не надано доказів на підтвердження того, коли він отримав чи дізнався про ухвалу суду від 14.07.2022 по справі №420/1499/20.
При цьому, позивач як ініціатор судового процесу по справі №420/1499/20 зобов'язаний був належним чином користуватись своїми процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, в тому числі цікавитись ходом розгляду справи, прийнятим у ній рішенням тощо.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суддя зазначає, що позивачем до суду не надано доказів звернення до суду з дотриманням строку, визначеного ст.122 КАС України та не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви, доказів сплати судового збору, доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин та заяви про поновлення строку звернення до суду (з копією відповідачу).
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позов приватного підприємства «ТАРНАДА» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.11.2019 № 000551508, № 000549508, № 000550508 - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко