Справа № 420/22707/21
18 травня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості, -
До суду звернулося Головне управління ДПС в Одеській області з позовною заявою до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості у розмірі 62547,77 грн.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст.262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Ухвалою від 27.01.2022 року суд перейшов до розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позов обґрунтований позивачем тим, що у фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 наявна заборгованість по податку на нерухоме майно на загальну суму 61766,81 грн. та по земельному податку з фізичних осіб на загальну суму 780,96 грн., яка станом на теперішній час не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Відзив на позовну заяву до суду не надав.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
ОСОБА_1 знаходиться на обліку як платник податків в ГУ ДПС в Одеській області.
Згідно з п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 16.1.3-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника (ІКП) податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом становить в загальному 62547,77 грн., з яких 61766,81 грн. по податку на нерухоме майно та 780,96 грн. по земельному податку з фізичних осіб.
Згідно з п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у сумі 61766,81 грн. виникла в результаті винесення податкових повідомлень-рішень № 0197226-1315-1519 від 24.04.2018 року на суму 1947,20 грн. (основний платіж), № 0197227-1315-1519 від 24.04.2018 року на суму 3700,80 грн. (основний платіж), № 0197228-1315-1519 від 24.04.2018 року на суму 18700,80 грн. (основний платіж), № 0032547-5507-1519 від 13.03.2019 року на суму 453,09 грн. (основний платіж), № 0032548-5507-1519 від 13.03.2019 року на суму 4351,44 грн. (основний платіж), № 0032549-5507-1519 від 13.03.2019 року на суму 861,13 грн. (основний платіж), № 0012035-5506-1519 від 04.03.2020 року на суму 2539,27 грн. (основний платіж), № 0012036-5506-1519 від 04.03.2020 року на суму 24387,01 грн. (основний платіж), № 0012037-5506-1519 від 04.03.2020 року на суму 4826,07 грн. (основний платіж).
З матеріалів справи вбачається, що вказані податкові повідомлення-рішення надсилалися Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу ОСОБА_1 та були ним отримані, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 та п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з п. п. 266.3.1-266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до п. п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно з п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до п. п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі з 29.10.2008 року площею 1168,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , нерухомого майна - комплексу з 18.12.2007 року площею 121,7 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , нерухомого майна - комплексу з 18.12.2007 року площею 231,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно з розрахунком податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017-2019 роки саме на вказані об'єкти нежитлової нерухомості було нараховано податок відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Заборгованість по земельному податку з фізичних осіб у сумі 780,96 грн. виникла в результаті винесення податкових повідомлень-рішень № 3037555-5506-1504 від 28.04.2020 року на суму 176,79 грн. (основний платіж), № 4228974-2407-1504 від 29.04.2021 року на суму 635,63 грн. (основний платіж), з урахуванням переплати у розмірі 31,46 грн.
З матеріалів справи вбачається, що вказані податкові повідомлення-рішення надсилалися Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу ОСОБА_1 та були ним отримані, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 269.1 ст. 269, п. 270.1 ст. 270, п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно з п. 285.1 ст. 285, п. 286.1 ст. 286, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 29.12.2016 року є власником земельної ділянки площею 1,9028 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до ІКП за 2020-2021 роки на вказану земельну ділянку й було нараховано земельний податок відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань у визначений строк Головне управління ДПС в Одеській області склало та направило на адресу ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» № 5660-55 від 13.11.2018 року на суму 24524,05 грн., яка була ним отримана, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Станом на час розгляду справи у суду відсутні відомості про сплату відповідачем податкового боргу в загальному розмірі 62547,77 грн.
Згідно з п. п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, оскільки податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені, податковий борг за цими податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженим, податкова вимога не оскаржена, заборгованість є узгодженою але не сплаченою в добровільному порядку, тому сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
Що стосується посилань відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, то суд зазначає наступне.
Згідно вимог п.52 прим.2 підрозд.10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст.102 цього Кодексу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 (зі змінами) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин.
Отже, оскільки відповідно до п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу зупинено, контролюючим органом не пропущено строк давності щодо стягнення податкового боргу в 1095 днів на підставі зазначених податкових повідомлень-рішень.
Тобто, у суду відсутні підстави вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Що стосується посилань відповідача, що 28.05.2019 року у нього було припинено право власності на об'єкт оподаткування площею 1168,8 кв. м, а саме на нерухоме майно - теплицю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , то суд зазначає наступне.
Згідно рішення Виконавчого комітету Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 28.05.2019 року № 169 було затверджено наданий комісією акт про визначення технічного стану нежитлової будівлі «Теплиця» № 67-к по АДРЕСА_1 , визнано нежитловий будинок АДРЕСА_1 таким, що знаходиться в незадовільному технічному стані, не відповідає санітарно-технічним нормам та непридатним для експлуатації, вирішено списати та виключити із обліку нежитлову будівлю яка розташована в АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.10.2008 р. НОМЕР_1 та записів погосподарських книг сільської ради загальною площею 1168,8 кв. м, виключити із обліку державного реєстру речових прав на нерухоме майно поштову адресу АДРЕСА_1 та внести відповідні зміни в погосподарську книгу с. Липецьке.
Разом з цим, як вже було зазначено, база оподаткування об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 10.01.2022 року наявні відомості про об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю площею 1168,8 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку з 29.10.2008 року зареєстроване на відповідача, будь-які інші відомості щодо цього об'єкта нерухомого майна відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.
Тобто, у суду відсутні підстави вважати, що вказане нерухоме майно площею 1168,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не було об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2017-2019 роки.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь бюджету податковий борг в загальній сумі 62547,77 грн.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки суд по справі свідків не залучав та не призначав проведення експертиз, тому судові витрати не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення суми заборгованості у розмірі 62547,77 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму заборгованості з податку на нерухоме майно у розмірі 61766,81 грн. на бюджетний рахунок UА958999980314080512000015608, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./отг с.Куял./18010300, з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 780,96 грн. на бюджетний рахунок UА218999980334109813000015608, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./ отг с.Куял./18010700.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА