Справа № 420/5015/23
17 травня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй мир» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -
До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй мир» з позовною заявою до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці №UA500020/2023/000027/2 від 22.02.2023 року про коригування митної вартості товарів.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що в поданих позивачем до митного оформлення документах містилися розбіжності, зокрема, документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від є підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
15 січня 2018 року між компанією «YIWU UNIQUECN TRADING CO., LIMITED» (Китай) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Строй мир» (покупець) укладений контракт №UACH-18/01/15, за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити та прийняти товари широкого вжитку, у номенклатурі, якості та вартості відповідно супровідних документів (аркуші справи 34-38).
З метою митного оформлення товару за контрактом від 15 січня 2018 року №UACH-18/01/15 декларантом до «ВМО №1 м/п «Одеса» Одеської митниці Державної митної служби України подана митна декларація від 21.02.2023 року №23UA500020002370U8, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту від 15 січня 2018 року №UACH-18/01/15 та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, контракт від 15 січня 2018 року №UACH-18/01/15, пакувальний лист б/н від 28.12.2022 року, рахунок-фактуру (інвойс) №А22МЕ07166А від 28.12.2022 року, коносамент №ZYTC221206501B від 08.01.2023 року, автотранспортну накладну №5067/2 від 19.02.2023 року, навантажувальний документ №5067 від 20.02.2023 року, декларацію про походження товару №А22МЕ07166А від 28.12.2022 року, доповнення до контракту б/н від 14.01.2021 року, від 15.12.2022 року, від 19.12.2021 року.
Проте, за результатами розгляду декларації від 21.02.2023 року №23UA500020002370U8 та доданих до неї документів, Одеською митницею складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вартості товарів №UA500020/2023/000056 (аркуш справи 28).
Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.
У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.
Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що у зв'язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості митним органом проаналізовано надані декларантом документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: п. 5.5 зовнішньоекономічного договору складений суперечливо, оскільки з його змісту не зрозуміло, з моменту надходження на який склад (покупця, продавця або інший склад) необхідно оплатити товар за договором. Відсутній перелік документів згідно п. 6.2 зовнішньоекономічного договору.
З огляду на вищевикладене, декларанту запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; переклад копії митної декларації країни відправлення на українську мову відповідно до ст. 254 МКУ.
Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.
Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митною декларацією документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.
Позивач не погодився із правомірністю рішення Одеської митниці №UA500020/2023/000027/2 від 22.02.2023 року про коригування митної вартості товарів та звернувся до суду із цим позовом.
Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору, неправомірними, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.
Так, декларантом наданий до митного органу договір (контракт), в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані пакувального листа відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості товару, тощо.
Щодо тверджень митного органу про те, що п. 5.5 зовнішньоекономічного договору складений суперечливо, оскільки з його змісту не зрозуміло, з моменту надходження на який склад (покупця, продавця або інший склад) необхідно оплатити товар за договором, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 5.5 контракту від 15 січня 2018 року №UACH-18/01/15 умови оплати: 100% оплата протягом 30 днів після отримання товару на склад.
При цьому, відсутність інформації щодо складу (покупця, продавця або інший склад), з моменту надходження на який необхідно позивачу оплатити товар ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом та відповідно не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Крім того, суд не приймає до уваги зауваження митного органу про відсутність переліку документів згідно п. 6.2 зовнішньоекономічного договору, оскільки відповідачем взагалі не зазначено який саме документ з переліку вказаного у п. 6.2 зовнішньоекономічного договору відсутній та яким чином він впливає на складові митної вартості товару.
Отже, доводи митного органу в цій частині також не можуть бути покладені в основу рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.
Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.
Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй мир» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй мир» (вул. Миколаївське шосе, 5 км, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 41688915) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці №UA500020/2023/000027/2 від 22.02.2023 року про коригування митної вартості товарів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці №UA500020/2023/000027/2 від 22.02.2023 року про коригування митної вартості товарів.
Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй мир» (вул. Миколаївське шосе, 5 км, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 41688915) сплачений судовий збір у розмірі 2685 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА