Справа № 420/3756/23
18 травня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (надалі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі - відповідач 2) про:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не застосування показника середньої заробітної плати по Україні з якої сплачено страхові внески за 2019 -2021 роки при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 (10846,37 грн) з наступного дня за днем досягнення нею пенсійного віку, а саме з 11.07.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 01.09.2010 року вона отримувала пенсію за вислугу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». 01.09.2017 пенсія за вислугу років позивачу була припинена в зв'язку з працевлаштуванням позивача на роботу, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років. 01.08.2022 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення їй пенсії за віком у зв'язку з досягненням відповідного пенсійного віку. Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило листом позивача, що за принципом екстериторіальності заява опрацьовувалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Так, пенсія позивачу була призначена, однак при обчисленні пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки. Позивач звернувся до відповідача-1 з запитом щодо бездіяльності у вигляді незастосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки при її обчисленні, а також щодо невиплати їй пенсії з 11.07.2022 року. Відповідач -1 листом повідомив позивача, що переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а відтак підлягає застосуванню при обчисленні пенсії позивача показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки. На звернення позивача до відповідачів з заявою про порушення шляхом проведення перерахунку такий перерахунок здійснено не було, що стало підставою звернення до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 28.02.2023 року Одеський окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху, та надав час для усунення недоліків шляхом надання до суду: докази звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про призначення пенсії позивачу за віком; обґрунтування яким чином порушені права позивача бездіяльністю саме ГУ ПФУ в Одеській області.
10.03.2023 року до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 28.02.2023 року.
Ухвалою від 14.03.2023 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/3756/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
До канцелярії Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - ГУ ПФУ в Одеській області, який уповноважений розглянути подану позивачем заяву від 01.08.2022 року. Пенсія позивачу перерахована з урахуванням страхового стажу роботи 35 років 05 місяців врахованого по 31.03.2012 (коефіцієнт заробітної плати складав 1,65519). Розмір пенсії позивача з 01.03.2023 року складає 4432,79 грн, в т.ч.:4367,19 грн - основний розмір пенсії та 65,60 грн - доплата за понаднормовий стаж. У випадку позивача має місце переведення з одного виду пенсії на інший. Враховуючи викладені обставини в їх сукупності застосування показника середньої заробітної плати в розмірі 6186,32 грн для перерахунку пенсії та дії Головного управління є правомірними.
Суд зазначає, що копію ухвали від 14.03.2023 року про відкриття провадження по справі №420/3756/23 була надіслана та доставлена до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в його електронний кабінет у підсистемі “Електронний суд”.
Однак, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про продовження строку для його подання до суду не надано.
Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 01.09.2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.
Позивачу з 01.09.2010 року призначена пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
01.09.2017 року пенсія за вислугу років позивачу була припинена у зв'язку з працевлаштуванням позивача на роботу, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років.
01.08.2022 року позивач у зв'язку з досягненням пенсійного віку звернулась до Головного управлінні Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення їй пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За приципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - ГУ ПФУ в Одеській області, який уповноважений розглянути подану позивачем заяву від 01.08.2022 року.
За результатами розгляду заяви позивача ГУ ПФУ в Одеській області прийняло рішення №932390154813 від 03.08.2022 року про призначення позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та при обчисленні пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Представник позивача з адвокатським запитом звернувся до відповідачів щодо застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки при її обчисленні та з яких підстав допускається бездіяльність у вигляді незастосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2019 - 2021 роки при її обчисленні.
Відповідач -1 листом від 15.02.2023 року №100-0202-8/22297 повідомив позивача, що станом на лютий 2023 року страховий стаж становить 35 років 5 місяців 21 день, коефіцієнт стажу складає 0,35417. Заробітна плата визначена за період з 01.07.2000 по 31.03.2022. Осучаснена середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески застосована в розмірі 6186,32 грн, індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі становить 1,66519, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 10301,10 грн (6186,32 х 1,66519). Розмір пенсії за віком з надбавками становить 3714,05 грн, де: 3648,45 грн розмір пенсії (10301,40 х 0,35417), 65,60 грн доплата за понаднормовий стаж (за 5 років).
Відповідач -2 листом від 14.03.2023 року повідомв позивача, що рішенням №932390154813 від 03.08.2022 року позивача переведено на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач вважає, що бездіяльність відповідачів щодо невжиття заходів із застосування при обчисленні пенсії позивача показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення за призначенням її пенсії за віком (за 2019-2021) є протиправними, а тому позивач звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що з 01.12.2014 позивачу призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788).
Суд зазначає, що Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі Закон №1058).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закон №1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч.2 ст.40 Закон №1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, за загальним правилом передбаченим частиною 2 статті 40 Закону №1058, при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з п.2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас ч.3 ст. 45 Закону №1058 установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 ст.45 Закону №1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки.
Суд звертає увагу, що позивачу первісно було призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком, відповідно до Закону №1058, позивач звернулася вперше 01.08.2022 року.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788 було визначено, що право на пенсію за вислугу років мали працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Статтею 7 Закону №1788, передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058 за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788.
При цьому, статтею 9 Закону №1058 не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст.45 Закону №1058.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17.
Таким чином, в даному випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не застосування показника середньої заробітної плати по Україні з якої сплачено страхові внески за 2019 -2021 роки при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Враховуючи протиправну бездіяльність відповідачів у суд є всі підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 (10846,37 грн) з наступного дня за днем досягнення нею пенсійного віку, а саме з 11.07.2022 року.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач подала позов до суду через «Електронний суд» та сплатила судовий збір у розмірі 858,88 грн з коефіцієнтом 0,8.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не застосування показника середньої заробітної плати по Україні з якої сплачено страхові внески за 2019 -2021 роки при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 (10846,37 грн) з наступного дня за днем досягнення нею пенсійного віку, а саме з 11.07.2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 429,44 грн. (чотириста двадцять дев'ять грн 44 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 429,44 грн. (чотириста двадцять дев'ять грн 44 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 18.05.2023 року.
Суддя Г. В. Лебедєва