Справа № 368/1250/22
Провадження № 2/368/185/23
Рішення
Іменем України
(Заочне)
"10" травня 2023 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Вареник О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на земельну ділянку, -
встановив :
Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 03.03.2007 року між продавцем ОСОБА_4 , в інтересах якої виступав відповідач - ОСОБА_2 та покупцем - ОСОБА_5 , було укладено договір купівлі - продажу частини домоволодіння, відповідно до якого ОСОБА_5 купила 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_2 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 , є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері ОСОБА_5 .
Іншим співвласником 1/2 Житлового будинку є ОСОБА_3 , якому вказана частина належить на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 226, виданий 14.03.2020, видавник: ОСОБА_6 , приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області.
За усною домовленістю попередні власники визначили фактичне користування житловим будинком та земельною ділянкою під ним.
Оскільки ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом набув право власності на 1/2 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , то має право на визнання за ним права власності на пропорційну частину земельної ділянки, яка є необхідною для обслуговування 1/2 частини житлового будинку та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , так як інша 1/2 частин земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить його співвласнику - ОСОБА_3 .
А тому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0638 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з кадастровим №3222210100:01:106:0015; припинити за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0638 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з кадастровим №3222210100:01:106:0015.
Представник позивача в судовому засідання позов підтримав та просив задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, а тому на підставі ст. 280 ЦПК України та зі згоди позивачки суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 03.03.2007 року між продавцем ОСОБА_4 , в інтересах якої виступав відповідач - ОСОБА_2 та покупцем - ОСОБА_5 , було укладено договір купівлі - продажу частини домоволодіння, відповідно до якого ОСОБА_5 купила 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_2 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 , є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері ОСОБА_5 .
Згідно інформації, що міститься державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, будинок АДРЕСА_2 має реєстраційний № 190841132222 та має такі ознаки: загальна площа (кв.м): 105.3, житлова площа (кв.м): 51.7, матеріали стін: цегла керамічна, Опис: Житловий будинок побудований у 1968 році та зазначений в технічному паспорті, за літерою "А", і який має прибудови зазначені за літерами "а", "а1і", "а2", "а4", веранду зазначену за літерою "аз" та два ганки зазначені за літерами " N " і "N1". Відповідно до даних технічного паспорту на житловий будинок, на земельній ділянці біля нього розташовані: сарай (зазначений за літерою "Б2), погріб (зазначений за літерою "В"), убиральня (зазначена за літерою "Г"), гараж (зазначений за літерою "Ж"), погріб (зазначений за літерою "під Ж"), убиральня (зазначена за літерою "З"), сарай (зазначений за літерою "К"), літній душ (зазначений за літерою "Л2), огорожа (зазначена за літерою "h3"), ворота (зазначені за літерою "h4"), огорожа (зазначена за літерою "h5"), ворота (зазначені за літерою "h6"), колодязь питний (зазначений за літерою "L") та колодязь питний (зазначений за літерою "L1").
Іншим співвласником 1/2 Житлового будинку є ОСОБА_3 , якому вказана частина належить на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 226, виданий 14.03.2020, видавник: ОСОБА_6 , приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області.
За усною домовленістю попередні власники визначили фактичне користування Житловим будинком та земельною ділянкою під ним, зокрема:
1. ОСОБА_4 (продавцем за Договором), на підставі рішення Кагарлицької міської ради № 11/11/2003 (150/14/24) від 11.11.2003 року було приватизовано частину земельної ділянки, кадастровий № 3222210100:01:106:0015, площею 0,0638га, який було присвоєно адресу: АДРЕСА_2 та яка належала останній на підставі державного акту серії СК № 052138 від 10 січня 2002 року, спадкоємцем якої є ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.06.2008 року № 1-2386 ;
2. ОСОБА_7 , було приватизовано частину земельної ділянки 02.12.2013 року, кадастровий № 3222210100:01:406:0004, площею 0,0732га, який було присвоєно адресу: АДРЕСА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.03.2020 року № 228.
Разом з тим, ОСОБА_1 , будучи власником 1/2 частини Житлового будинку, має право на визнання за ним права власності на пропорційну частину земельної ділянки, що знаходиться під цим будинком.
Правові норми, які визначали долю земельної ділянки, наданої у власність чи користування, в разі відчуження розташованих на ній будівель чи споруд неодноразово змінювалися. Так, при відчуженні об'єктів нерухомого майна під час дії статті 30 ЗК України в редакції 1992 року, закон передбачав автоматичний перехід права власності на земельну ділянку до набувача з необхідністю подальшого оформлення набувачем цього права. За приписами статті 120 ЗК України в редакції від 25 жовтня 2001 року (в період з і січня 2002 року до 20 червня 2007 року) при відчуженні об'єкта нерухомого майна, розташованого на відповідній ділянці, до набувача могло переходити право на цю земельну ділянку. Водночас автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди передбачала стаття 377 ЦК України (п.8.3. Постанови від 04.12.2018 № 910/18560/16 Великої Палати Верховного суду).
Відповідно до ч. ч. 1, 4 от. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилім будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Частиною 1 ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ч. 4 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
З наведених норм вбачається, що чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права власності на земельну ділянку в разі набуття, права власності на об'єкт нерухомості, який на ньому розташований, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі.
Відповідно до п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 809/48/18, набуття речового права на земельну ділянку особою, яка набула права власності на розміщене на ній нерухоме майно, відбувається шляхом переходу від попереднього власника (користувача) земельної ділянки.
Таким чином, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі або споруди. Стаття 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю, що на ній розташована.
Оскільки ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом набув право власності на 1/2 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , він має право на визнання за ним права власності на пропорційну частину земельної ділянки, яка є необхідною для обслуговування 1/2 частини житлового будинку та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , так як інша 1/2 частин земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить його співвласнику - ОСОБА_3 .
Згідно з частиною першою статті і Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 02 червня 2021 року у справі №200/606/18 (провадження № 14-125ЦС20) зробила наступні висновки.
Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тіш не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів ОСОБА_8 (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь- яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Таким чином, застосування принципу слідування землі за Житловим будинком в цій справі, є визначальним і покликано на визнання заявлених прав ОСОБА_1 на земельну ділянку під належним йому на праві власності житловим будинком, яка нерозривно зв'язана із цим будинком та необхідна для його обслуговування, що повністю ґрунтується на викладених вище нормах Закону.
Таким чином, припинення реєстрації права власності за попереднім власником ОСОБА_1 необхідне для належного виконання рішення суду згідно вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що є похідною вимогою в розумінні абзацу 2 ч. 1 ст. 19 ЦПК України і є необхідним для повного захисту прав позивача та їх належного визнання.
Крім того, враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об'єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення (п.8.11. Постанови від 04.12.2018 № 910/18560/16 Великої Палати Верховного суду).
Дане стверджується копіями паспорту, технічної документації, технічного паспорта 1999 року, рішення 2000р., державного акту, договору купівлі продажу., витягу про реєстрацію права власності, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, витягу з державного реєстру, технічного паспорта 2018року, витягу з ДЗК на з/д №3222210100:01:106:0015, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, інформаційної довідки, листа міської ради на адвокатський запит, листа ДЗК на адвокатський запит, листа архівного відділу, звіту про вартість земельної ділянки.
А тому, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0638 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з кадастровим №3222210100:01:106:0015; припинити за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0638 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з кадастровим №3222210100:01:106:0015.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268ЦПК України, ст.. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, суд,-
Позовну заяву задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (рнокпп: НОМЕР_1 ), право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0638 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з кадастровим №3222210100:01:106:0015.
Припинити за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0638 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з кадастровим №3222210100:01:106:0015.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 289 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 10.05.2023 року.
Суддя : Т.Є. Іванюта