Справа № 367/2925/23
Провадження №2-з/367/65/2023
Іменем України
про забезпечення позову
05 травня 2023 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Горбачова Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нерода Алла Ігорівна, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, -
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нерода Алла Ігорівна, адвокат Лисенко Сергій Миколайович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договорів дарування удаваними, поділ спільної сумісної власності подружжя, визнання договорів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Одночасно з позовною заявою надійшла заява позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нерода Алла Ігорівна, про забезпечення позову шляхом зупинення накладення арешту на нерухоме майно.
Позивач просить накласти арешт на: 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 292035432109), який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); 1/2 частину земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:031:0190) за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 265937932109), яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
В обґрунтування поданої заяви позивач вказав, що позовні вимоги безпосередньо стосуються спірного майна, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : 1/2 частини житлового будинку та 1/2 частини земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:031:0190), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.08.2011 року. Шлюб було зареєстровано 30.08.2011 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено відповідний актовий запис за № 637, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 . Наразі шлюб між сторонами розірвано рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02.08.2022 року.
Позивач вказує, що за час перебування у шлюбі подружжя за спільні грошові кошти придбало нерухоме майно - частину житлового будинку та земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:031:0190), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . По документах та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про житловий будинок та земельну ділянку внесені як 1/2 частина житлового будинку та 1/2 частина земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:031:0190), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до звіту про оцінку ринкова вартість 1/2 частини житлового будинку, який знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на час розгляду справи в суді складає 4 307 569,00 гривень (чотири мільйони триста сім тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 00 копійок).
Відповідно до звіту про оцінку ринкова вартість 1/2 частини земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:031:0190), яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на час розгляду справи в суді складає 743 490,72 гривень (сімсот сорок три тисячі чотириста дев'яносто гривень 72 копійки).
Так як це майно було придбано в період шлюбу та за спільні грошові кошти, то після розірвання шлюбу постало питання поділу нерухомого майна.
Однак, як з'ясувалося згодом, ОСОБА_2 , колишній чоловік ОСОБА_1 , насправді оформив і уклав не договір купівлі-продажу нерухомого майна, а договір дарування 1/2 частини житлового будинку та договір дарування 1/2 частини земельної ділянки на своє ім'я.
01.04.2014 року було укладено договір дарування 1/2 частини житлового будинку, за умовами якого ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в місті Києві 07.02.1993 року, РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ) - « ОСОБА_5 », подарував ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Броварським РВ ГУ МВС України в Київській області 28.11.1995 року, РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) - «Обдаровуваний» 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Даний договір було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Шурпіновим В.І. за реєстровим № 211.
01.04.2014 року було укладено договір дарування 1/2 частини земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в місті Києві 07.02.1993 року, РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ) - « ОСОБА_5 », подарував ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Броварським РВ ГУ МВС України в Київській області 28.11.1995 року, РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) - «Обдаровуваний» 1/2 частину земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:031:0190) за адресою: АДРЕСА_1 . Даний договір було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Шурпіновим В.І., за реєстровим № 212.
В заяві зазначено, що дані договори дарування є удаваними.
Положеннями ст. 235 ЦК України визначається, що удаваним є правочин. який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Отже, основним критерієм, який застосується до договору дарування є безоплатна передача майна. Однак, в даному випадку не було факту безоплатної передачі майна за договорами дарування, що доводиться розпискою про отримання коштів від 01.04.2014 року. За таких обставин позивач зазначає, що договори дарування варто визнати удаваними правочинами, та у відповідності до ст. 235 ЦК України до відносин сторін, що склалися варто застосувати наслідки укладення договорів купівлі-продажу.
За таких умов позивач вважає, що її право на частку у спільному майні подружжя порушено, оскільки колишній чоловік не бажає врегулювати спір добровільно.
Окрім цього, з'ясувалося, що з метою уникнення поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_2 вирішив подарувати спірне майно своїй матері - ОСОБА_3 , чітко усвідомлюючи, що дане майно є спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_2 видав його за особисту приватну власність по документах і відчужив.
09.12.2022 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , уклавши про це договір дарування 1/2 частини житлового будинку, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Шурпіновим В.І., за реєстровим № 330.
Також 09.12.2022 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 1/2 частини земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:031:0190), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , уклавши про це договір дарування 1/2 частини земельної ділянки, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Шурпіновим В.І., за реєстровим № 331.
Таким чином, це додатково свідчить про те, що ОСОБА_2 розуміючи, що після розірвання шлюбу постане питання поділу спільної сумісної власності подружжя, вирішив здійснити дарування спірного майна, яке він набув за удаваними правочинами (договорами дарування) своїй матері.
За обставин, які склалися, існують ризики того, що ОСОБА_3 , нинішній власник спірного майна, яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 може продати, відчужити, подарувати чи будь-яким іншим чином переоформити дане майно. Це в свою чергу призведе до порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У зв'язку з тим, що на даний час вже укладено значну кількість правочинів та вчинено дій щодо спірного майна відповідачами у справі (що додатково підтверджує реальні ризики продажу спірного майна під час судового розгляду справи), постала гостра необхідність у забезпеченні позову.
Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. ст. 153 ЦПК України.
Зважаючи на право суду на вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує при постановленні ухвали не лише доводи заяви позивача про забезпечення позову, а й наявні матеріали цивільної справи, оскільки згідно положень ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинні бути зазначені відомості, потрібні для забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Із заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом позову є захист майнових прав позивача на частку в спільному майні подружжя.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Таким чином, оскільки встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнень чи неможливості виконання рішення суду у разі задоволення вимог позивача, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нерода Алла Ігорівна, про забезпечення позову шляхом зупинення накладення арешту на нерухоме майно, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.149-153,157 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нерода Алла Ігорівна, про забезпечення позову шляхом зупинення накладення арешту на нерухоме майно - задовольнити.
Накласти арешт на: 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 292035432109), який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); 1/2 частину земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:031:0190) за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 265937932109), яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.
Копію ухвали направити позивачу, його представникам, відповідачам.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Ю.В. Горбачова