Провадження № 1-кп/366/154/23
Справа № 366/1120/23
18 травня 2023 року Іванківський районний суд Київської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Іванків кримінальне провадження № 12023111060000021 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелена Поляна, Поліського району, Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не інваліда, розлученого, працюючого в ДП «Київоблавтодор» на посаді виконроба, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 267-1 КК України,
встановив:
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , з 05.04.2023 по 09.04.2023 був направлений ДП «Київоблавтодор» для обслуговування автодороги у зоні відчуження, що постраждала внаслідок катастрофи на ЧАЕС та був задіяний на відновлення дорожнього моста через річку «Уж» що належить до сфери управління ДП «Київоблавтодор».
09.04.2023 ОСОБА_4 , після закінчення робіт, близько 15 год. перебував на території автостанції по вул. Радянська в м. Чорнобиль Вишгородського району Київської області зони відчуження, що постраждала внаслідок катастрофи на ЧАЕС.
Під час перебування на автостанції, ОСОБА_4 погодився на пропозицію невстановленої особи придбати річкову рибу вагою близько 9 кг., і в нього виник раптовий умисел на перевезення придбаної річкової риби за межі зони відчуження - до місця проживання з наміром вживання в їжу.
Усвідомлюючи, що в нього відсутній дозвіл на переміщення річкової риби за межі зони відчуження та не бажаючи проходити дозиметричний контроль, але вперто не бажаючи відмовитися від свого умислу, ОСОБА_4 , придбану річкову рибу вирішив сховати у кабіні службового автомобіля КРАЗ д.н.з. НОМЕР_1 в якому він мав намір виїхати за межі зони відчуження в якості пасажира.
Відтак, 09.04.2023, близько 15 год. ОСОБА_4 , не залишаючи наміру перемістити за межі зони відчуження без передбаченого законом дозволу та проведення дозиметричного контролю річкову рибу, в порушення ст. 15 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», помістив складену в пакет річкову рибу до своєю ручної поклажі, у кабіні службового автомобіля КРАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , розраховуючи, що на контрольно-пропускному пункті поліцейські не виявлять схованих ним речей, після чого направився в напрямку КПП «Дитятки» для виїзду за межі зони відчуження.
09.04.2023, приблизно об 17 год., реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що в нього відсутній передбачений Законом дозвіл на переміщення річкової риби за межі зони відчуження та її радіаційний контроль, прибув до КПП «Дитятки», де розташовано контрольно-пропускний пункт ДСП «Екоцентр», але усвідомлюючи, що в нього відсутній дозвіл, при проходженні дозиметричного контролю ОСОБА_4 річкову рибу для дозиметричного дослідження не пред'явив.
В подальшому, автомобіль КРАЗ д.н.з. НОМЕР_1 проїхав до «Стоп-лінії» та зупинився на виїзді із зони відчуження, перед контрольно-пропускним пунктом поліції для огляду поклажі. При огляді ручної поклажі ОСОБА_4 , поліцейськими, у відповідності до ЗУ «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів № 106 від 23 липня 1991 р., було виявлено пакет із замороженою річковою рибою, яку ОСОБА_4 мав намір вивезти за межі зони відчуження без передбаченого законом дозволу та проведення дозиметричного контролю для вживання в їжу.
Отже, ОСОБА_4 вчинив з прямим умислом діяння безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю і пояснив, що з 05.04.2023 по 09.04.2023 був направлений ДП «Київоблавтодор» для обслуговування автодороги у зоні відчуження, що постраждала внаслідок катастрофи на ЧАЕС та був задіяний на відновлення дорожнього моста через річку «Уж» що належить до сфери управління ДП «Київоблавтодор». 09.04.2023 після закінчення робіт, близько 15 год. перебував на території автостанції по вул. Радянська в м. Чорнобиль Вишгородського району Київської області зони відчуження. Під час перебування на автостанції, придбав річкову рибу вагою близько 9 кг. з наміром вживання в їжу. 09.04.2023, приблизно об 17 год., усвідомлюючи, що в нього відсутній передбачений Законом дозвіл на переміщення річкової риби за межі зони відчуження та її радіаційний контроль, прибув до КПП «Дитятки», рибу для дозиметричного дослідження не пред'явив. Перед контрольно-пропускним пунктом поліції зупинився для огляду поклажі, де було виявлено пакет із замороженою річковою рибою, яку він мав намір вивезти за межі зони відчуження без передбаченого законом дозволу та проведення дозиметричного контролю для вживання в їжу. В скоєному розкаюється.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
Отже, при встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України, як закінчений замах на переміщення будь-яким способом за межі зони відчуження без надання передбаченого законом дозволу та без проведення дозиметричного контролю продуктів харчування рослинного походження, оскільки він виконав усі дії , які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, активне сприяння розкриттю злочину та те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім цього, при обранні обвинуваченому міри покарання, судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують.
При визначенні міри покарання ОСОБА_4 суд враховує, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, скоїв злочин середньої тяжкості, раніше не судимий.
При обранні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - злочину, громадську небезпеку скоєного кримінального правопорушення, данні, що характеризують особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно раніше не судимий, його ставлення до скоєного, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 мінімальне покарання передбачене санкцією ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України у вигляді штрафу.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 267-1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Речові докази відсутні.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 не обиралась.
Цивільний позов та судові витрати по справі відсутні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.
Суддя: ОСОБА_1