Справа № 357/5105/23
3/357/2637/23
15.05.2023 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення,які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 , стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, командира відділення взводу охорони військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: в матеріалах справи відсутній, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії А1710 № 9, 21.04.2023 о 01:30 год на території польового табору військової частини НОМЕР_1 в районі виконання завдань н.п. Узин Білоцерківського району Київської області ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби перебував в стані алкогольного сп'яніння в умовах воєнного стану, що підтверджується актом медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння від 21.04.2023 № 481, результат - 1,48 проміле, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, натомість надіслав до суду заяву, в якій просив судовий розгляд справи проводити за його відсутності, свою вину визнає та заперечень немає.
Зважаючи на те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою, розгляд справи проводиться у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, а саме: акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 461 від 21.04.2023; письмові пояснення ОСОБА_1 , що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.
Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне та повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно із Законом України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-ХІІ та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.
24.02.2022 указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан строком на 30діб. Указами Президента України воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався, останній раз відповідно до указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 лютого 20223року №58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб.
Окрім того, Верховний Суд у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18 повідомив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію". Президент України рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Отже, наразі в Україні діє особливий період.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно з п. 6 ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України від 24.03.1999, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП відповідальність настає за дії передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду. (Згідно з ч. 1 ст. 172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння).
Відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, його було складено за виконання ОСОБА_2 обов'язків військової служби у нетверезому стані в умовах особливого періоду.
Суддя зазначає, що в ході розгляду адміністративного матеріалу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження, зокрема до протоколу не додано акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів із вказівкою на кількісний показник результату огляду чи висновок лікаря щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння про перебування особи у стані алкогольного сп'яніння.
Посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 додано до протоколу лише як доказ його вини - акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння... від 21.04.2023, який складений посадовою черговим лікарем ОСОБА_3 .
Суддя зазначає, що вказаний доказ не може бути визнаний судом належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП з оглядну на таке.
Так, із вказаного акту медичного огляду встановлено, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 був проведений 21.04.2023 о 09:45 год за допомогою приладу "АлкоФор", результат становить 1,48 проміле алкоголю у видихуваному повітрі. За результатами огляду черговим лікарем ОСОБА_3 зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп'яніння.
Отже, із вказаного доказу вбачається, що ОСОБА_1 має лише ознаки акогольного сп'яніння, а не перебуває у стані алкогольного сп'яніння, при тому, що упровину йому ставиться саме виконання обов'язків військової служби саме у стані алкогольного сп'яніння.
Інших належних доказів того, що ОСОБА_1 21.04.2023 перебував у стані алкогольного сп'яніння, додані до протоколу матеріали справи не містить.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що всупереч положенням ч. 2 ст. 266-1 КУпАП до матеріалів справи не додано витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 про уповноваження ОСОБА_3 на проведення такого огляду з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Відповідно до ч. 6 ст. 266-1 КУпАП, під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Однак, в порушення вказаних вимог огляд проведено без застосування спеціальних технічних засобів відеозапису або у присутності двох свідків. Матеріали справи не містять матеріали відеозапису та пояснень свідків. Також, протокол про військове адміністративне правопорушення не містить інформація про те, що при огляді на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 були присутні свідки.
Таким чином, суддею встановлено, що огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння було проведено із грубим порушенням вимог, встановлених ст. 266-1 КУпАП та Інструкції, тому на підставі ч. 9 ст. 266-1 КУпАП в тому, що огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним, визнає проведений 21.04.2023 о 09:45 год огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння, недійсним.
Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає недоведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Зокрема, згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 172-20 ч. 3, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті7та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА