Справа № 288/1082/23
Провадження № 2-о/288/19/23
18 травня 2023 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Квітнева сільська рада, Житомирського району, Житомирської області про встановлення факту прийняття спадщини,
ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 .
Після смерті матері заявник прийняв спадщину та оформив все належне їй майно.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік матері - ОСОБА_3 .
Незважаючи на те, що місце проживання чоловіка матері було зареєстроване в АДРЕСА_1 . Однак, до дня смерті постійно проживав разом з дружиною - матір'ю заявника ОСОБА_2 , в квартирі в АДРЕСА_2 , де також проживали і були зареєстровані заявник та його брат ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, зокрема і на земельну частку (пай).
Звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, зокрема на право на земельну частку (пай), заявнику було роз'яснено, що ним не надано нотаріусу підтвердження прийняття матір'ю ОСОБА_2 спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 .
Мати заявник ОСОБА_2 не подавала заяву про прийняття спадщини нотаріусу протягом шести місяців з дня смерті батька, однак прийняла спадщину вступивши у фактичне володіння спадковим майном - так як на час його смерті постійно проживала разом з ним.
За вказаних обставин заявник вважає, що мати ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 .
Заявник просить встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявник в судове засідання не з'явився, в заяві просить справу розглядати за його відсутності.
Представник заінтересованої особи: Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без участі їх представника, заявлені вимоги підтримують /а.с. 21/.
Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 22 серпня 1981 року Жовтневою сільською радою Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , запис за № 16 /а.с. 7/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 01 червня 2021 року Виконавчим комітетом Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 37 /а.с. 8/.
Довідкою № 6 від 04 січня 2023 року, виданої Виконавчим комітетом Квітневої сільської ради, Житомирського району, Житомирської області, визначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець села Квітневе (Жовтневе), Житомирського (Попільнянського) району, Житомирської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а/з № 15 від 08.07.2003 року), зареєстрований був до дня смерті по АДРЕСА_1 , але за адресою реєстрації не проживав. До дня смерті проживав (без реєстрації) по АДРЕСА_2 . Разом з ним до дня його смерті проживали, але були зареєстровані ( АДРЕСА_2 ): дружина померлого - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - померла ІНФОРМАЦІЯ_8 ; пасинок померлого - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; пасинок померлого - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 /а.с. 9/.
Згідно актового запису про смерть № 15 від 05 липня 2003 року, складеного Виконавчим комітетом Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 19/.
Відповідно до запису акта про одруження № 11 від 26 липня 1998 року, складеного Виконавчим комітетом Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , одружився з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , прізвище дружини після одруження « ОСОБА_6 » /а.с. 20/.
Як вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданої 15.05.2023 року Попільнянською державною нотаріальною конторою, у Спадковому реєстрі інформація відносно ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , відсутня /а.с. 23/.
Довідкою № 13/01-16 від 16.05.2023 року приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області визначено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , відкрито Спадкову справу № 17/2021. Спадкоємцями за законом на майно померлої, є її син: ОСОБА_1 , який вчасно вступив в права спадкування /а.с. 25/.
Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами 1, 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно із статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Згідно з п.п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року положення зазначеного Кодексу застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Для оформлення права на спадщину необхідно щоб спадкоємець її прийняв, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця, який помер до ІНФОРМАЦІЯ_11 , фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР).
Статтями 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Якщо спадкодавець помер до ІНФОРМАЦІЯ_11 , то спори щодо прийняття спадщини можуть полягати у встановленні факту прийняття спадщини або продовження строку прийняття спадщини, якщо він пропущений з поважних причин.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.05.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтва про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.
Вимога ч. 2 ст. 315 ЦПК України вказує, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 9 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», за яким документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, є рішення суду щодо права власності на нерухоме майно.
Таким чином, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини підлягає задоволенню.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»; ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР; ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 206, 211, 258, 259, 263-265, 293, 315-319, 352, 354, 355 ЦПК України; суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Квітнева сільська рада, Житомирського району, Житомирської області про встановлення факту прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник