Справа № 285/3103/23
провадження № 3/0285/2413/23
18 травня 2023 року м. Звягель
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, яка надійшла
від Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України,
який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 ,
який не працює
за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_2 , повторно протягом року, 10.05.2023 близько 13 год., за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 вчинив психологічне домашнє насильство відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ображаючи його грубою нецензурною лайкою, а також кидав в його сторону цеглину.
Крім того, 12.05.2023 близько 10:30год. ОСОБА_2 , повторно протягом року, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , у присутності доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив фізичне та психологічне домашнє насильство відносно свого неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , душивши його рукою за шию та ображаючи грубою нецензурною лайкою.
Статтею 36 КУпАП визначено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи те, що відносно ОСОБА_2 складено 2 протоколи за порушення, що посягають на громадські порядок і безпеку, які взаємопов'язані, вважаю за можливе об'єднати справи в одне провадження, оскільки спільний їх розгляд буде доцільним та дозволить більш повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи. Це відповідатиме принципу процесуальної економії та виключить можливість винесення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Розгляд справи, у відповідності до ч.2 ст.277 КУпАП, проведено в день надходження адміністративних матеріалів за відсутності особи, відносно якої вони складені.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Одним із завдань КУпАП є охорона прав і свобод громадян.
Відповідно до диспозиції ст.173-2 КУпАП, насильство в сім'ї - це умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах Володіна проти рф, Левчук проти України зазначив, що домашнє насильство є порушенням ст.ст.3, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Там, де особа достовірно стверджує про те, що вона зазнавала актів домашнього насильства, якими б незначними поодинокі випадки не були, національні органи влади повинні оцінити ситуацію у всіх аспектах, включно з ризиком повторення подібних інцидентів. Ця оцінка повинна належним чином брати до уваги особливу вразливість жертв, які часто емоційно, фінансово чи іншим чином залежать від своїх кривдників, а також психологічний вплив можливого повторного знущання, залякування та насильства на їхнє повсякденне життя.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справ про адміністративні правопорушення, зокрема:
даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД №№084028, 084030;
протоколом прийняття заяви про подію від ОСОБА_4 (тітки неповнолітніх дітей) та її письмовим поясненням, в яких вона підтвердила обставини, викладені в протоколі;
копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 ;
письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в яких вони підтвердили обставини викладені в протоколах.
Дослідивши адміністративний матеріал, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують його відповідальність, не встановлено.
Внаслідок дій з боку ОСОБА_2 , його син зазнає погіршення якості життя, а також психологічних та фізичних страждань у вигляді побоїв, словесних образ, погроз, приниження та залякування, що викликало у нього побоювання за свою безпеку, емоційну невпевненість та нездатність захистити себе.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових порушень. Виходячи з цієї мети, а також принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, стягнення має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення та важливість проблеми домашнього насильства; особу ОСОБА_2 , який систематично протягом року вчиняє насильство відносно своїх дітей, що свідчить про те, що він стійко став на шлях протиправної діяльності. Окрім того, враховую ту обставину, що до ОСОБА_2 неодноразово було застосовано стягнення у вигляді штрафу, однак відповідних висновків він для себе не зробив і вкотре за рік притягається до відповідальності за вказане правопорушення. ОСОБА_2 ніде не працює, що виключає дієвість застосування до нього штрафу, він не є інвалідом та не військовослужбовець, що не позбавляє можливості застосувати до нього стягнення у вигляді адміністративного арешту, тривалість якого визначена на рівні найвищої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.173-2 КУпАП, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
З особи, на яку накладено адміністративне стягнення, також належить стягнути судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 33-35, 38, 40-1, 173-2, 280, 283, 284 КУпАП, -
Справу №285/3103/23 (провадження №3/0285/2413/23) про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП об'єднати зі справою №285/3105/23 про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.2 ст.173-2 КУпАП,
присвоївши справі №285/3103/23 (провадження №3/0285/2413/23).
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП,
та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту - 15 (п'ятнадцять) діб.
Строк адміністративного арешту слід рахувати з часу фактичного затримання.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536,80 гривні.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя О. О. Літвин