Справа № 276/2086/22
Провадження по справі№ 1-кп/276/46/23
17 травня 2023 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12022065460000107 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Іванівка Малинського району Житомирської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, інших осіб на утримані не має, не є особою з інвалідністю, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
12.12.2022 близько 19 год. 00 хв. у ОСОБА_3 , який перебував поблизу будинку АДРЕСА_3 , в порушення конституційного права на недоторканість житла особи, що передбачене ст. 30 Конституції України, виник протиправний умисел, направлений на порушення права на недоторканість житла ОСОБА_5 за вказаною адресою, яке на законних підстава перебуває у володінні останнього.
У вказаний день, час та місці, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, в порушення ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному недоторканість житла та не допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку не інакше як за вмотивованим рішенням суду, всупереч волі володільця, без його дозволу та відома, а також відсутності визначених законом підстав, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій, шляхом зривання металевої скоби навісного замка, яким були зачинені вхідні двері, проник до середини будинку АДРЕСА_3 , чим порушив особисті права ОСОБА_5 , передбачені ст. 30 Конституції України, якою закріплено право на недоторканість житла.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому йому кримінальному проступку визнав повністю, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органом досудового слідства. Показав, що дійсно 12.12.2022 близько 19 год. 00 хв. він шляхом зривання металевої скоби навісного замка до вхідних дверей проник до середини будинку АДРЕСА_3 , який перебуває у володінні потерпілого ОСОБА_5 , без дозволу останнього, після чого ліг відпочити. Перебував у вказаному будинку близько двох годин, а згодом залишив місце вчинення правопорушення. В судовому засіданні щиро покаявся, повідомив, що примирився з потерпілим, запевнивши суд, що більше не буде вчиняти кримінальні правопорушення, просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд справи без його участі, претензій до обвинуваченого немає.
Покази обвинуваченого послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Оскільки учасники судового провадження, зокрема обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували, а тому суд вважав достатнім обмежитись допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого.
Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Судом було з'ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Таким чином, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку встановленою та доведеною повністю, і його дії кваліфікує за ч.1 ст.162 КК України, як умисні дії, які виразились у незаконному проникненні до житла ОСОБА_5 .
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до положень ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Також суд враховує особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, працює без оформлення трудових правовідносин, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, критично ставиться до вчиненого ним діяння та не бажає надалі вчиняти кримінальні правопорушення.
Враховуючи наведені вище обставини, дані про особу обвинуваченого, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, з урахуванням думки учасників процесу, зокрема потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого, а також запропоновану прокурором міру покарання, з огляду на те, що обвинувачений отримує дохід від роботи, суд вважає доцільним застосувати до ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України - у виді штрафу у мінімальному розмірі.
Підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу відсутні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено, процесуальні витрати та речові докази відсутні, арешт на майно не накладався, інші заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися, у зв'язку з чим питання щодо їх долі судом не вирішується.
Керуючись ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Володарсько - Волинський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1