Справа № 155/1129/20
Провадження № 1-кп/162/17/2023
про продовження строку запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
17 травня 2023 року смт Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в режимі відеоконференції клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника ОСОБА_4 про зменшення розміру застави в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019030070000146 від 05.05.2019 стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бедевля, Тячівського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною освітою, громадянина України, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,
Любешівським районним судом Волинської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Пунктом 20-5 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України передбачено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Судове засідання у вказаному кримінальному провадженні колегією суддів призначено на 11 год 00 хв 17.05.2023. Однак розгляд провадження у вказані дату та час в колегіальному складі проводити не можливо, у зв'язку із перебуванням одного з членів колегії суддів - судді ОСОБА_7 , у відпустці.
З огляду на вказані обставини, на підставі п. 20-5 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України, невідкладне клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також клопотання захисника в частині визначеного судом розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, розглядається головуючим - суддею ОСОБА_1 одноособово.
Перед початком судового засідання прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_3 подав до суду письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 . Клопотання умотивоване тим, що на теперішній час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може: переховуватися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 185 КК України, оскільки у разі доведення його вини судом, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку прокурора, обвинувачений є суспільно небезпечною особою, раніше притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, намагається будь-яким способом уникнути кримінальної відповідальності, заперечуючи причетність до інкримінованого кримінального правопорушення, не зважаючи на наявність доказів у матеріалах кримінального провадження. Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів.
Перед початком судового засідання захисник ОСОБА_4 подав до суду клопотання про зменшення розміру застави. Своє клопотання мотивує тим, що за весь час тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 його сім'я та батьки намагались зібрати необхідну суму коштів для внесення застави з тією метою, щоб на час розгляду кримінального провадження в суді і постановлення вироку при умові обов'язкового виконання обвинуваченим ОСОБА_5 всіх вимог та визначених судом обов'язків, обвинувачений мав реальну можливість, в тому числі, надати вкрай необхідну допомогу батькам, своїй дружині та неповнолітній дитині. Однак, вважає, що сума застави, визначена ухвалою Любешівського районного суду від 13.07.2022 з огляду на матеріальний стан обвинуваченого та членів його сім'ї є несправедливою та неможливою для виконання внаслідок надто високого розміру застави. Окрім того, стверджує, що ОСОБА_5 тривалий час утримується під вартою, стороною обвинувачення не доведено в належний спосіб належними і допустимими доказами причетність обвинуваченого ОСОБА_5 до інкримінованого йому злочину та наявність і підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Звертає увагу на те, що на теперішній час обвинувачений одружився з цивільною дружиною ОСОБА_8 , з якою проживав з 2018 року. Також ОСОБА_5 визнав батьківство своєї дитини - ОСОБА_9 , 2019 року народження. Тобто у ОСОБА_5 є реальні наміри проживати з дружиною та спільною дитиною однією сім'єю, виконувати при цьому покладені на нього обов'язки. На підставі викладеного, просить зменшити розмір застави з трьохсот до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з виконанням обвинуваченим ОСОБА_5 покладених судом обов'язків.
Прокурор підтримав своє клопотання, з мотивів у ньому наведених, та просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому. Разом з тим, заперечував щодо зменшення визначеного судом розміру застави.
Захисник в судовому засіданні підтримав своє клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Заперечував щодо задоволення клопотання прокурора. Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, просив зменшити йому розмір альтернативного запобіжного заходу - застави до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження та клопотання, суд доходить такого висновку.
Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 28.03.2023 - строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26.05.2023 включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати чи обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з вимогами ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу і відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України не може бути застосовано, окрім як до раніше несудимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд вважає, що в судовому засіданні та в клопотанні прокурором доведено наявність на теперішній час ризиків, визначених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які не змінились, а продовжують існувати на теперішній час.
Прокурором обґрунтовано звернуто увагу, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з конфіскацією майна.
Обвинувачений є особою молодого віку, однак суспільно корисною діяльністю не займається, не має постійного джерела доходів та стабільного заробітку, проживає та зареєстрований неподалік державного кордону з Республікою Румунія, з огляду на тяжкість інкримінованого йому злочину, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може; переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитувались Любешівським районним судом; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також не буде дотримуватися покладених на нього процесуальних обов'язків у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавленням волі.
Зазначені вище ризики неодноразово були встановлені ухвалами місцевих судів в цьому кримінальному провадженні, на думку суду, вони залишаються й на теперішній час, особливо у період воєнного стану, у якому перебуває Україна, у зв'язку з військовою агресією росії проти України.
При цьому, запобігти зазначеним ризикам, на думку суду, не можливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Наявність в обвинуваченого дружини та дитини, про що наголошує захисник в судовому засіданні, не спростовує наявність на теперішній час встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також для зменшення розміру альтернативного запобіжного заходу - застави.
Згідно з ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Згідно з положеннями ст. 182, 183 КПК України суд врахував практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки до суду. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, в тому числі його майновий стан, суд ухвалою від 13.07.2022 застосував щодо обвинуваченого заставу в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Доводи захисника в клопотанні та в судовому засіданні, в тому числі, про те, що визначений ухвалою суду від 13.07.2022 розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави є надто високим, який не мають змоги сплатити обвинувачений та члени його сім'ї, на думку суду, не впливає на наявність встановлених у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та на теперішній час не є підставою для зміни обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу.
При цьому суд звертає увагу, що основним запобіжним заходом, який застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 є тримання під вартою, а не застава.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що клопотання захисника про зменшення розміру застави є необґрунтованим, а тому у його задоволенні необхідно відмовити.
Таким чином, оскільки, на думку суду, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, тому клопотання захисника необхідно залишити без задоволення, а клопотання прокурора - задовольнити та продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, із залишенням визначеного ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 13.07.2022 розміру застави та покладених на обвинуваченого обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 183, 199, 372, 376, п. 20-5 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Клопотання захисника ОСОБА_4 про зменшення розміру застави - залишити без задоволення.
Застосований стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, до 15 липня 2023 року включно, із залишенням визначеного ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 13.07.2022 розміру застави та покладених на обвинуваченого обов'язків.
Ця ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою - у той же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, скерувати до відома та виконання в Державну установу «Луцький слідчий ізолятор».
Повний текст ухвали складено 18.05.2023.
Головуючий: