Справа № 157/1535/22
Провадження №1-кп/157/58/23
15 травня 2023 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022030530000495 від 09 жовтня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
У провадженні суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Під час судового розгляду кримінального провадження прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на строк 60 днів, яке мотивує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується в умисному вбивстві свого брата ОСОБА_6 , скоєному обвинуваченим у стані алкогольного сп'яніння та в умовах воєнного стану. Обвинувачений свою вину у вчиненні злочину визнав частково, проте його вина у скоєному доводиться зібраними під час досудового розслідування доказами. Також прокурор зазначила, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, неодружений, на утриманні нікого не має, проживає з матір'ю, ніде не працює, а отже не має джерел доходу. Прокурор вважає, що наведені обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, обвинувачений, перебуваючи на волі, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вважає, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти вказаним у клопотанні ризикам, оскільки відсутня особа, яка б заслуговувала на довіру та зможе поручитися за виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а перебування під домашнім арештом дозволить обвинуваченому безперешкодно залишити місце проживання. З цих підстав просить клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання його під вартою заперечив, вважає зазначені прокурором ризики необґрунтованими.
Захисник ОСОБА_5 , підтримуючи позицію обвинуваченого, зауважив, що не вбачає ризиків вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення або переховування його від суду, а тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася.
Заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши думку інших учасників судового провадження, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відноситься до особливо тяжких злочинів та за скоєння якого передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Згідно з ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду від 10 жовтня 2022 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який ухвалою цього ж суду від 02 грудня 2022 року продовжено до 30 січня 2023 року, ухвалою суду від 26 січня 2023 року - до 26 березня 2023 року, ухвалою суду від 20 березня 2023 року - до 18 травня 2023 року включно, розмір застави суд не визначав.
Із доданих до клопотання документів, які характеризують особу ОСОБА_4 , вбачається, що він має постійне місце проживання. За місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, неодружений, непрацевлаштований, офіційного доходу немає, проживає з матір'ю ОСОБА_7 , яка визнана потерпілою в кримінальному провадженні.
Наведе вище свідчить, що обрання ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, дасть обвинуваченому можливість впливати на потерпілу, змусити її змінити свої показання щодо обставин кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.
Аналіз доданих до клопотання матеріалів вказує на те, що застосування щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та породить ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема переховування обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконний вплив на потерпілу, яка на цій стадії судового процесу остаточно не висловила свого ставлення до вчинку обвинуваченого і його наслідків для неї.
Проаналізувавши матеріали клопотання про продовження строку тримання під вартою, виходячи з положень статей 177, 178, 194 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, відсутність міцних соціальних зв'язків у місці його постійного проживання, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Більш м'які запобіжні заходи, зокрема, у вигляді домашнього арешту, з урахуванням вказаних вище обставин, не зможуть ефективно запобігти зазначеним ризикам.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. Водночас, в ухвалі суду зазначається, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави та наслідки їх невиконання.
У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, категорію та тяжкість злочину, у якому він обвинувачується, ступінь вказаних вище ризиків, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у цьому кримінальному провадженні.
Керуючись статтями 197, 199 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити повністю.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят днів до 13 липня 2023 року включно.
Ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду, обвинуваченим в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Головуючий: ОСОБА_1