Справа № 156/319/23
Провадження № 2/156/81/23
Рядок статзвіту № 38
18 травня 2023 року Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Бєлоусова А.Є.,
з секретарями судових засідань Кирилюк Л.М., Кицею Л.Ф.,
за участі: представника позивачки - адвоката Семенюка А.В.,
представниці відповідачки - адвоката Мартинюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 у смт. Іваничі Волинської області (в режимі відеоконференції з приміщенням Сокальського районного суду Львівської області) цивільну справу (в порядку спрощеного позовного провадження) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
1. Стислий виклад позиції сторони позивача
1.1. ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Семенюк Андрій Віталійович, звернулась 13.03.2023 до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Позовна заява надійшла до суду 13.03.2023 (вх. № 852/2023).
1.2. Представник позивачки зазначає, що 15.05.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений усний договір позики, котрий підтверджений розпискою, згідно з якою відповідачка позичила у позивачки 15000,00 грн. і зобов'язалась повернути кошти впродовж трьох місяців (тобто до 15.08.2021). Зазначені кошти відповідачка позивачці не повернула, після серпня 2021 року почала уникати зустрічей та розмов з ОСОБА_1 , на теперішній час ухиляється від виконання свого зобов'язання в добровільному порядку. Представник позивачки просить стягнути з ОСОБА_2 суму боргу 15000,00 грн., також посилається на норми ст. 625 Цивільного кодексу (ЦК) України, просить стягнути з боржниці додатково 3% річних від простроченої суми боргу (в межах суми 700,27 грн.) та інфляційні втрати за період з 15.08.2021 по 06.12.2022 (на суму 4781,42 грн.).
1.3. Позивачка ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи судом, участі в судових засіданнях не брала, уповноважила здійснювати представництво своїх інтересів у процесі адвоката Семенюка А.В..
1.4. Під час судового розгляду цивільної справи в судовому засіданні 18.05.2023 представник позивачки - адвокат Семенюк А.В. (діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 002100, виданого 03.02.2021 Радою адвокатів Львівської області, договору про надання правничої (правової) допомоги від 24.01.2022 № 9, ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1190878 від 06.03.2023) заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на обґрунтування своєї позиції навів доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.
2. Стислий виклад позиції сторони відповідача
2.1. Відповідачка ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи судом, для участі в судовому засіданні 18.05.2023 не прибула, уповноважила здійснювати представництво своїх інтересів у процесі адвоката Мартинюк О.І..
2.2. Представниця відповідачки - адвокат Мартинюк О.І. (діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1488, виданого 11.03.2009 Львівською КДКА, доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 03.05.2023 № 080/6-23, довіреності від 10.05.2023 № 069/6-23) під час судового розгляду цивільної справи в судовому засіданні 18.05.2023 вимоги сторони позивача визнала, не заперечувала проти стягнення з відповідачки основної суми боргу, водночас просила суд розглянути можливість зменшення суми відсотків річних та інфляційних втрат у зв'язку зі скрутним матеріальним станом ОСОБА_2 ..
3. Заяви (клопотання) учасників справи; інші процесуальні дії в справі
3.1.Ухвалою судді від 22.03.2023 прийнято до розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, відкрито провадження у справі, визначено необхідність розгляду справи в порядку спрощеного провадження (з викликом сторін), судовий розгляд справи призначено на 19.04.2023 на 13 год. 00 хв..
3.2. За клопотанням відповідачки ОСОБА_2 від 19.04.2023 у зв'язку з її зверненням за отриманням правничої допомоги відкладено судовий розгляд на 08.05.2023 на 13 год. 00 хв..
3.3. За клопотанням представниці відповідачки - адвоката Мартинюк О.І. від 08.05.2023 у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, підготовкою відзиву на позов відкладено судовий розгляд справи на 18.05.2023 на 13 год. 00 хв..
3.4. Ухвалою судді від 11.05.2023 за клопотаннями представників обох сторін призначено судове засідання щодо розгляду справи № 156/319/23 в режимі відеоконференції з приміщенням Сокальського районного суду Львівської області (для забезпечення участі в справі адвокатів).
3.5. У зв'язку з неявкою для участі в судовому процесі позивачки ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 , на підставі ч.1 ст. 223 ЦПК України, судом ухвалено рішення про здійснення розгляду справи № 156/319/23 без участі цих осіб, за участі лише адвокатів, котрі представляють сторони.
4. Фактичні обставини, встановлені судом; докази, надані сторонами у справі
4.1. Згідно зі ст.4 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд відповідно до ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
4.2. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатись як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ст.81 ЦПК України); обставини, що мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
4.3. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1 ст. 82 ЦПК України).
4.4. Суд, з'ясувавши думку представників сторін з приводу заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини.
4.5. Позивачка ОСОБА_1 є громадянкою України, внесена до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сокалі Львівської області, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 9-10).
4.6. Відповідачка ОСОБА_2 є громадянкою України, внесена до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луцьку Волинської області, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 11-12,22).
4.7. Між позивачкою та відповідачкою 15.05.2021 був укладений усний договір позики, який підтверджений розпискою на 15000,00 грн. (а. с. 12); отримані кошти ОСОБА_2 зобов'язалась повернути ОСОБА_1 у строк до 3 місяців, тобто до 15.08.2021. Розписка складена власноручно та підписана саме ОСОБА_2 .. Представниця відповідачки це визнала в судовому засіданні, не заявляла клопотань щодо необхідності здійснення експертного дослідження розписки. Також стороною відповідача визнано, що отримувачем позичених коштів за цією розпискою має бути саме ОСОБА_1 ..
4.8. Позивачка зверталась до відповідачки з вимогою про повернення грошової позики, однак вона дотепер залишена без задоволення. Ця обставина визнається обома сторонами.
5. Оцінка суду
5.1. Вирішуючи заявлені позивачкою ОСОБА_1 вимоги по суті, суд виходить з такого.
5.2. Як передбачено ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних правовідносин є, зокрема, правочини.
5.3. Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
5.4. Згідно з ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
5.5. Ст.202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
5.6. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
5.7. У постанові від 22.08.2019 у справі № 369/3340/16-ц (провадження № 61-7418св18) Верховний Суд вказав, що за своєю сутністю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, котрий видається боржником позикодавцеві за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору і зміст умов договору, так і факт отримання боржником від позикодавця певної грошової суми.
5.8. Розписка, оригінал котрої наданий до суду стороною позивача, містить відомості щодо отримання певної суми коштів в гривнях відповідачкою, дати отримання цих коштів та певного строку, впродовж якого ОСОБА_2 мала би повернути кошти. Ні позивачка, ні відповідачка не заперечують факту написання цієї розписки саме ОСОБА_2 .
5.9. Згідно зі ст.545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку
5.10. У постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 531/152/19 (провадження № 61-12849св20) підтверджена усталена правова позиція, за якою наявність оригіналу боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане.
5.11. Оскільки саме представник позивачки надав до суду оригінал боргової розписки від 15.05.2021, суд виходить з того, що між сторонами існував відповідний договір позики коштів в гривнях, укладений 15.05.2021 зі строком виконання до 15.08.2021, зобов'язання за цим договором відповідачкою не виконані.
5.12. Отже, суд вважає доведеним той факт, що між позивачкою та відповідачкою виникли зобов'язання із договору позики, відповідачка свої зобов'язання за ним не виконала.
5.13. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
5.14. Оскільки між сторонами існують договірні правовідносини з позики, позичальницею не виконані зобов'язання перед позикодавицею, кошти, отримані у позику, в обумовлений строк відповідачкою добровільно не повернуті, то вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу, визначеної договором (15000,00 грн.), є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
5.15. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5.15. В розглядуваній справі відповідачка ОСОБА_2 прострочила виконання грошового зобов'язання за договором позики з 15.08.2021 і дотепер. Суд погоджується з розрахунками, наведеними представником позивачки в позовній заяві, і стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додатково 3% річних від простроченої суми боргу (в межах суми 700,27 грн.) та інфляційні втрати за період з 15.08.2021 по 06.12.2022 (на суму 4781,42 грн.).
5.16. З приводу заявленого представницею відповідачки - адвокатом Мартинюк О.І. клопотання щодо можливості зменшення суми відсотків річних та інфляційних втрат у зв'язку зі скрутним матеріальним станом ОСОБА_2 суд зазначає про таке.
5.17. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) щодо компенсаційного характеру заходів відповідальності у цивільному праві дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
5.18. Представниця відповідачки як на підставу для зменшення судом відповідних сум, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 згідно зі ст. 625 ЦК України, посилалась на скрутний матеріальний стан відповідачки, водночас не надала до суду доказів наявності цих обставин (довідки з органів державної податкової служби про отримані відповідачкою доходи, довідки з банківських установ про наявність/відсутність коштів на рахунках відповідачки, довідки (виписки) з державних реєстрів щодо наявності/відсутності у відповідачки на праві власності нерухомого майна (або цінного рухомого майна) тощо). Тому суд не вбачає підстав для задоволення розглядуваного клопотання сторони відповідача.
5.19. Суд вважає за необхідне додатково роз'яснити відповідачці ОСОБА_2 її право звернутись до суду, який ухвалив рішення в цивільній справі, із заявою (клопотанням) щодо відстрочення або розстрочення виконання рішення в порядку ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України (за умови подання до суду доказів на підтвердження її скрутного матеріального стану).
6.Розподіл судових витрат між сторонами
6.1. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
6.2. Позивачка ОСОБА_1 при зверненні з позовом сплатила судовий збір за заявлену вимогу майнового характеру в розмірі 1073,60 грн. (а. с. 1-2).
6.3. Загальні правила розподілу судових витрат між сторонами визначені положеннями ст. 141 ЦПК України. Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
6.4. Оскільки рішенням суду від 18.05.2023 позов задоволено, понесені позивачкою витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 11, 16, 202, 207, 526, 533, 545, 625, 1046-1049 Цивільного кодексу України, ст.3,4,10,12,13,19,81,82,133,141,258,259,264,265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики 15000,00 грн., 3% річних від простроченої суми боргу в межах суми 700,27 грн., інфляційні втрати за період з 15.08.2021 по 06.12.2022 на суму 4781,42 грн., а всього: 20481 (двадцять тисяч чотириста вісімдесят одну) гривню 69 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені позивачкою витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Додатково роз'яснити відповідачці ОСОБА_2 її право звернутись до суду, який ухвалив рішення в цивільній справі, із заявою (клопотанням) щодо відстрочення або розстрочення виконання рішення в порядку ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно із п.3 розд. XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст цього рішення суду виготовлений 18.05.2023.
Учасники справи:
1)позивачка - ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
2)відповідачка - ОСОБА_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя А. Є. Бєлоусов