Справа №155/232/23
Провадження №3/155/141/23
16.05.2023 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т., при секретарі судового засідання Федонюк О.М., за участі ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Боровця М.С., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Павлів Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 та ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколами про адміністративні правопорушення 13 лютого 2023 року о 00 год. 16 хв. на автодорозі Т-1806, (с. Мерва), водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2103 державні номерні знаки НОМЕР_1 не маючи права керування, а саме без посвідчення водія відповідної категорії. Дане порушення вчинене повторно двічі протягом року (19.02.2022 року, 30.10.2022 року), чим порушив вимоги п.2,1(а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП
Крім того, 13.02.2023 року о 00 год. 16 хв. на автодорозі Т-1806, (с. Мерва), водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2103 державні номерні знаки НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, зі згоди водія із застосуванням приладу драгер «Drager». Дане порушення вчинене повторно двічі протягом року (19.02.2022, 03.10.2022), чим порушив п.2.9(а) ПДР, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинений адміністративних правопорушеннях заперечив та пояснив, що за вказаного в протоколах місця та часу транспортним засобом не керував, а перебував на задньому сидінні автомобіля, за кермом перебувала інша неповнолітня особа, а тому з метою уникнення відповідальності останнього вирішили щоб за кермо пересів саме він. У разі визнання його винуватим просив призначити мінімальне покарання.
Захисник адвокат Боровець М.С. подав до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, в судовому засіданні просив справу про притягнення його підзахисного до адміністративної відповідальності за с.5 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП та у письмових поясненнях до справи у разі визнання вини ОСОБА_1 призначити мінімальне покарання без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки посвідчення водія не видавалось та без конфіскації транспортного засобу, оскільки він не є приватною власністю порушника.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.
Незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №059620 від 13.02.2023 року за ч.5 ст.126 КУпАП (а.с.1);
- відгуком-характеристикою ВП №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області №2037/50/2/01-23 від 20.02.2023 з якого вбачається неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №059619 від 13.02.2023 року за ч.3 ст. 130 КУпАП (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме драгер Alcotest 6810 №ARBL0490 (а.с.3);
- результатом проведеного тесту з якого встановлено позитивну пробу, що становить 1,47‰ (а.с.2);
- копіями постанов Радехівського районного суду Львівської області, які набрали законної сили, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та ч.2 ст.130 КУпАП (а.с.6-9);
- оптичним диском із відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається факт зупинки працівниками поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , проходження останнім тесту на стан алкогольного сп'яніння та оформлення відповідного адміністративного матеріалу, перегляд відеозапису відтворює обставини події, зазначені у протоколах, відповідає вимогам ст.251 КУпАП та спростовує пояснення надані порушником в судовому засіданні (а.с.12).
Згідно вимог п.2.1(а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною п'ятою статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто у даному випадку ч.2 ст.126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Разом з тим, згідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 13 лютого 2023 року, то на час розгляду справи в суді сплинув строк, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, в зв'язку з чим провадження в цій справі слід закрити у відповідності до вимог, передбачених п.7 ст.247 КУпАП.
Водночас згідно п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.3 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судове засідання ОСОБА_1 подав документи, які засвідчують перебування на його утриманні малолітньої дитини, характеристику за місцем проживання та службову характеристику за час проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 з 27.02.2022 року по 21.10.2022 року. Проте такі докази не спростовують та не пом'якшують вини особи, а беруться судом до уваги лише як характеризуючи дані про особу правопорушника.
Водночас, суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання про призначення у справі експертизи з огляду на таке.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, висновком експерта.
Згідно ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ст.273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
У даній конкретній справі, з урахуванням зібраних доказів, суддя вважає, що необхідності в призначенні експертизи немає.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протоколи про адміністративні правопорушення, у суду не має.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП доведена поза розумним сумнівом.
Обставини, які б обтяжували чи пом'якшували відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Як вбачається з довідки ВП №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області №2009/50/2/01-23 від 20.02.2023 посвідчення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не видавалося.
При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується особа порушника, який має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем свого проживання та на час проходження військової служби, однак не вперше притягається до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, вчинив правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.3 ст.130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, та без конфіскації транспортного засобу, оскільки посвідчення водія правопорушнику не видавалось і транспортний засіб не є приватною власністю порушника, а тому, в даному випадку, суд позбавлений можливості накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами та конфіскації транспортного засобу.
Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
На підставі ст.40-1 КУпАП, п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.
Керуючись ст.283, 284 КУпАП,
В задоволенні клопотання захисника Боровця М.С. про призначення експертизи - відмовити.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Горохівський районний суд Волинської області.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Д.Т.Санакоєв