Ухвала від 18.05.2023 по справі 953/3006/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/3006/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження апел.суду №11-кп/818/663/23 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.4 ст.111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова заяву про відвід складу суду при розгляді матеріалів за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 27 квітня 2023 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22022220000002310 від 10.07.2022, за частиною 4 статті 111-1, частиною 1 статті 111-2 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 27 квітня 2023 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 25.06.2023 включно без визначення розміру застави.

Не погодившись з вказаною ухвалою, захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 27 квітня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою визначити заставу, як альтернативний запобіжний захід з покладанням на обвинуваченого обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.

До початку апеляційного розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 заявив відвід складу суду обґрунтовуючи його тим, що зазначиний склад суду неодноразово розглядав відносно обвинуваченого ОСОБА_10 питання, пов'язанні з обранням та продовженням запобіжного заходу, а саме:

- ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.11.2022, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 05.12.2022 (склад колегії суддів: головуючий суддя: ОСОБА_2 , судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк 60 днів, тобто до 30.12.2022;

- ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 27.12.2022, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 19.01.2023 (склад колегії суддів: головуючий суддя: ОСОБА_2 , судді: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ), продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_10 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 02 лютого 2023 року;

- ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.01.2022, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 06.03.2023 (склад колегії суддів: головуючий суддя: ОСОБА_3 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ), продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_10 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 27 березня 2023 року.

Захисник звертає увагу на те, що незважаючи на численні доводи сторони захисту щодо порушення стороною обвинувачення розумних строків проведення слідчих дій та їх мізерну кількість у співрозмірності зі строком утримання особи під вартою, створення стороною обвинувачення штучних умов для продовження тримання ОСОБА_10 під вартою без альтернативної можливості внесення застави, неможливості отримання ОСОБА_10 належної медичної допомоги, відповідної адекватної правової оцінки вказаним доводам, апеляційним судом у жодному випадку не надано.

На думку сторони захисту, всі зазначені факти, як окремо, так і в сукупності, свідчать про те, що у членів колегії сформувалась позиція у даному кримінальному провадженні, що викликає сумніви в об'єктивності та неупередженості суду під час постановления рішень. За таких умов не можливе збереження судом безсторонності під час створення умов для реалізації сторонам можливості виконання такої загальної засади кримінального провадження як змагальність.

Захисник вважає, що колегія суддів у складі: головуючий суддя: ОСОБА_2 , судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не може розглядати апеляційну скаргу у даному кримінальному провадженні, оскільки всі члени колегії неодноразово брали участь у перегляді рішень слідчого судді і у членів колегії існує сформована позиція, як щодо оскаржуваного рішення, так і щодо провадження вцілому.

Заслухавши суддю - доповідача, захисників обвинуваченого, які просили задовольнити заяву захисника колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Частиною 1 статті 81 КПК України передбачено, що у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Відповідно до частини 1 статті 75 КПК України суддя не має право брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Тобто, підстави, які зазначені в статті 75 КПК України, містять вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

У Конституції України закріплені основні засади судочинства та відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 22 жовтня 2019 року (справа № 311/3428/18), від 25 лютого 2020 року (справа №619/1205/17), від 18 лютого 2021 року (справа № 127/17123/19) та від 19 жовтня 2021 року (справа № 127/18010/17), для забезпечення вимог процесуальної форми щодо недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі України законодавцем закріплено інститут самовідводу, відводу, який передбачає інструменти для усунення упередженої службової особи від здійснення розслідування та судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень. Допустимість повторної участі судді у одному кримінальному провадженні диктується логікою побудови системи судового контролю. Термін контроль інтерпретується як перевірка діяльності кого- , чого- небудь. Судовий контроль не належить до правосуддя і є специфічною діяльністю суду. Вона має контрольний характер і забезпечує охорону конституційних прав громадян від свавільного і невиправданого втручання та обмеження з боку органів державної влади. Беручи до уваги те, що ці обставини можуть позначитися на об'єктивності й неупередженості судді при розгляді кримінального провадження по суті, законодавець включив зазначені дії до числа тих, що перешкоджають участі судді в його розгляді по суті. Адже, хоча діяльність судді із судового контролю не має прямого відношення до вирішення кримінального провадження по суті, проте він знайомиться з матеріалами провадження, і у нього при цьому складається внутрішнє переконання щодо його обставин, особи підозрюваного. А тому, якби в майбутньому йому довелося розглядати цю справу по суті, він би не міг вважатися безстороннім, оскільки зв'язаність судді прийнятим рішенням не може не проявитися в подальшому.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством.

Зазначені принципі закріплені і в міжнародних актах, зокрема, відповідно до пункту 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

Відповідно до пункту 3 Європейського статуту судді, суддя не тільки повинен бути неупередженим, але і повинен сприйматися будь-ким як неупереджений.

Положення цієї статті Кодексу суддівської етики випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, відповідно до яких суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема у випадку, коли у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах Делкурт проти Бельгії, Пєрсак проти Бельгії і Де Куббер проти Бельгії, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід або задовольнити відвід з боку учасників справи.

У зв'язку з наведеним, з метою унеможливлення будь-яких сумнівів в об'єктивності рішень складу суду за участі суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 про відвід складу суду та її задоволення.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 75, частини 1 статті 80, статтями 81, 419 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 про відвід складу суду - задовольнити.

Матеріали за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 27 квітня 2023 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 передати керівнику апарату Харківського апеляційного суду для перерозподілу матеріалів в порядку статті 35 КПК України.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: