Провадження № 11-сс/803/902/23 Справа № 183/2823/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 травня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі
відеоконференції),
підозрюваної ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2023 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2023 року було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, строком до 22 травня 2023 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 150 000,00 грн (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), з покладанням відповідних обов”язків.
Ухвала слідчого судді обґрунтована тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Слідчий суддя вказав, що підозрювана суспільно-корисною працею не займається, офіційного джерела доходу не має; хоча і перебуває у шлюбі, проте разом з чоловіком не проживає, підтримуючи стосунки з іншим чоловіком, за місцем мешкання якого час від часу проживає, залишаючи дітей з бабусею; періодично вживає наркотичні засоби, про що самостійно зазначила у протоколі допиту, тому слідчий суддя вважає доведеними прокурором ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вказав, що про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_7 підозрюється у продажу психотропних речовин, чим, зокрема, заробляє на життя, тобто, перебуваючи на волі, не маючи офіційного джерела доходу, може продовжити свою злочинну діяльність, пов'язану із збутом психотропних речовин, тобто вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний час доби та зобов'язати ОСОБА_7 не залишати місце постійного проживання - будинок за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду у період часу з 21 години до 07 години, а також покласти на ОСОБА_7 обов'язки строком на час дії запобіжного заходу, а саме:
- прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202304130000356 від 07.03.2023 року, або прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні, за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками, експертами, у цьому кримінальному провадженні №1202304130000356 від 07.03.2023 року, крім випадків спільної їх участі у проведенні слідчих чи процесуальних дій;
- здати на зберігання у разі наявності до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що під час затримання ОСОБА_7 , а саме - 25.03.2023 року, працівниками поліції не було складено ніяких процесуальних документів, передбачених КПК України або навіть КУпАП.
Захисник вказав, що невідомо, на яких підставах його підзахисна була затримана, та при цьому у неї було вилучено мобільний телефон, фактично її було позбавлено права на вільне пересування та керування своїми діями, застосовано до неї спеціальні засоби (кайданки), та доставлено до місця проведення обшуку.
Вказав, що працівники поліції, продовжуючи свої дії, які явно виходили за межі їх повноважень, приблизно через 20 хвилин, знаходячись на сходовому майданчику в під'їзді недалеко від квартири ОСОБА_9 , розпочали обшук квартири АДРЕСА_2 , згідно з ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.03.2023 року, з особистого огляду його підзахисної на сходовому майданчику під'їзду, на що судом не було надано дозволу.
Захисник зазначив, що під час вищезазначеної дії у ОСОБА_7 в сумці було вилучено мобільний телефон та при його огляді під чохлом вилучено пакет з речовиною та грошові кошти 100 гривен однією купюрою, проте захисник наголошує, що дані дії були проведені не законно, так як були проведені без-будь яких на те підстав та без складання відповідних процесуальних документів згідно з нормами КПК України.
Захисник вказав, що після проведення особистого огляду ОСОБА_7 в рамках обшуку працівники поліції провели обшук вищезазначеної квартири, яку винаймає ОСОБА_9 на підставі "Договору оренди нерухомого майна" від 04.11.2018 року, укладеного з власником квартири ОСОБА_10 .
Проте захисник зазначив, що слідчий суддя не взяв до у ваги, що ОСОБА_7 до цієї квартирі та речей ніякого відношення не має, за вказаною адресою не проживала і не проживає, вказану квартиру винаймає ОСОБА_9 , який був присутній при обшуку.
Крім того, захисник наголосив, що його підзахисна ніякого відношення до пакету з речовиною та до купюри номіналом 100 гривень не має, так як ці речі їй не належать і вона їх під чохол телефону не ховала, яким чином вони там з'явилися, їй не відомо.
Захисник вказав, що протокол обшуку, проведений уповноваженою службовою особою з порушенням вимог ст.87 КПК України, не може бути визнаним судом, як допустимий доказ, і всі проведені слідчі дії відносно його підзахисної не мають жодної юридичної сили.
Окрім того, захисник вважає, що протоколи пред'явлення особи для впізнання від 11.03.2023 року є недопустимими доказами, так як свідки раніше були знайомі з його підзахисною ОСОБА_7 , та така процесуальна дія, як впізнання особи, проводитись не могла, тому що навіть демонстрація зовнішності особи тому, хто впізнає до проведення впізнання, тягне за собою недопустимість такого доказу, що узгоджується із правовою позицією ВС/ККС у справі № 761/2021/16-к від 18.12.2019 року.
Захисник вказав, що прокурором не було доведено та не підтверджено жодними матеріалами ані наявності ризиків, ані можливості застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник зазначив, що слідчий суддя не врахував, що його підзахисна одна виховує неповнолітнього сина ОСОБА_11 та малолітню дитину ОСОБА_12 , які страждають на різні захворювання і постійно хворіють, а саме:
- ОСОБА_11 , стоїть на обліку у лікаря кардіолога з діагнозом ВВС двостулковий нестенозований аортальний клапан, помірний комбінований порок аорти, що підтверджується довідкою від 28.03.2023 року;
- ОСОБА_12 , стоїть на обліку у лікаря невролога записи у медичний картці: розлад аутичного спектру, відсутність мовного запасу, нічний енурез, гастроентерит та коліт неуточненого походження - виписка з медичної картки стаціонарного хворого № 4693 від 17.03.2023 року, гостра інфекція верхніх дихальних шляхів неуточнена - виписка з медичної картки стаціонарного хворого від № 5086 від 24.03.2023 року.
Крім того, захисник вказав, що ОСОБА_7 доглядає своїх батьків, які є пенсіонерами та бабусю ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вважається людиною похилого віку, пересувається за допомогою милиць.
Захисник вказав, що вказані особи мають різні захворювання і потребують догляду, окрім того, його підзахисна позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судима, до адміністративної відповідальності не притягувалась.
Захисник зазначив, що визнаючи заставу у розмірі 150 000,00 грн, слідчий суддя не врахував ані даних про особу підозрюваної, ані емоційний стан підозрюваної, ані обставини скоєння кримінального правопорушення , ані майновий стан ОСОБА_7 , яка офіційно не працевлаштована, виховує двох неповнолітніх дітей, які постійно хворіють, знаходяться на обліку у лікарів, доглядає батьків пенсіонерів та бабусю похилого віку. А тому майновий стан підозрюваної не містить жодної альтернативи для неї, бо він не є співрозмірним з призначеним розміром застави.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, вивчивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, який є тяжким злочином, тому колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 , оскільки більш м”який запобіжний захід не відповідає ступеню тяжкості злочину, у якому вона підозрюється.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо того, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_7 , вона може вдатись до спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше правопорушення, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи захисника стосовно того, що підозрювана ОСОБА_7 одна виховує своїх дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які страждають на різні захворювання, доглядає своїх батьків, які є пенсіонерами та бабусю ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вважається людиною похилого віку, а також підзахисна позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судима, до адміністративної відповідальності не притягувалась, оскільки дані, що характеризують підозрювану, не спростовують і не зменшують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Ці обставини існували і на момент скоєння інкримінованого підозрюваній злочину, та жодним чином не виступили стримуючим фактором в її поведінці.
Колегія суддів зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.
Колегія суддів не приймає доводи захисника щодо необгрунтованості підозри, неналежності доказів у справі, оскільки матеріалами провадження підтверджено обгрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_7 , а питання доведеності вини особи та оцінку доказів у справі у розумінні ст.ст. 84, 85, 86 КПК України суд вирішує в нарадчій кімнаті.
Колегія суддів зазначає, що при розгляді питання щодо запобіжного заходу ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не може надавати оцінку доказам у справі, зібраними органом досудового розслідування.
Колегія суддів погоджується з визначеним слідчим суддею розміром застави, та зазначає, що застава у меншому розмірі не забезпечить запобігання ризикам і забезпечення виконання покладених на підозрювану процесуальних обов'язків, виходячи з тяжкості та виду кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 , відомостей про її особу, позиції Європейського суду з прав людини, є необхідною та достатньою для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 ПК України, а тому не приймає доводи апеляційної скарги захисника.
Колегія суддів не вбачає порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали, тому вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2023 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2023 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4