Провадження № 11-кп/803/1271/23 Справа № 219/7088/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 березня 2023 року м.Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 09 січня 2023 року, якою продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_8 ,обвинуваченому за ч.2 ст.307, ч.2 ст. 309 КК України,-
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 09 січня 2023 року продовжений ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 09.03.2023 р. за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст. 309 КК України.
Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, за якими законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді десяти років позбавлення волі, а також, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли та не змінились під час розгляду клопотання. Вік та стан здоров'я дозволяють застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить ухвалу суду скасувати та змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання. Зазначає, що суд безпідставно продовжив йому запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вказує, що суд першої інстанції не врахував всі обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого. Під час проведення досудового розслідування були допущені порушення вимог КПК України. Долучені до матеріалів кримінального провадження докази є недопустимими. Прокурором не доведено жодного із ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Вказує, що його тривале тримання під вартою не відповідає вимогам національного законодавства, міжнародним стандартам кримінального судочинства та практиці ЄСПЛ.
Заслухавши суддю доповідача, думку захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали контрольного провадження, колегія суддів доходить наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 394 КПК України ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Згідно вимог ст. 12 КПК України кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Таким чином, законність та обґрунтованість обмеження права на свободу та особисту недоторканність має бути перевірена судом у найкоротший строк.
Згідно з практикою Європейського Суду, зокрема рішенням у складі Великої палати у справі «Labita v.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Як встановлено з наданих судом першої інстанції матеріалів, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 продовжений під час судового провадження в суді першої інстанції на 60 днів до 09.03.2023 року включно.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, одне з яких відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, з санкцією до десяти років позбавлення волі, обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на суворість покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, ніде не працює, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв'язків, а також може продовжити свою злочинну діяльність, пов'язану з незаконним обігом наркотичних засобів, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням цього, колегія суддів зазначає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде гарантувати виконання ОСОБА_8 своїх процесуальних обов'язків.
Можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою передбачають вимоги 183 КПК України. Вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи обвинуваченого з приводу недопустимості та достатності доказів на підтвердження обвинувачення, оскільки на цій стадії процесу суд позбавлений можливості перевірити їх обґрунтованість. Дане питання вирішується судом під час розгляду справи по суті.
Судова колегія не вбачає в діях суду першої інстанції порушень кримінального процесуального законодавства при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 .
Тяжкість, характер та обставини інкримінованого злочину свідчить про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про продовження застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб запобігти його втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до положень ст. 28 КПК України, з урахуванням специфіки інкримінованих злочинів, кримінальне провадження є вочевидь складним.
Тому, колегія суддів не вбачає тривале тримання ОСОБА_8 під вартою надмірним.
Таким чином, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 09 січня 2023 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді