Справа № 634/444/22
Провадження № 2/634/14/23
Категорія 40
17.05.2023 року
Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Зимовського О.С.,
за участю секретаря судового засідання - Лісняк С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Сахновщина в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
ТОВ «Вердикт капітал» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 16.09.2021 року між ТОВ "МАНІФОЮ" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3185163.
Договір позики укладено у електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч.6 і 12 п.1 ст.3, п.12 ст.11, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», ч.1 ст.205 ЦПУ України).
Згідно п.2.1 Договору позики за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору.
Відповідно до п.2.3 договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов'язків найманого працівника; сума позики: 12 000,00 грн.; строк позики: до 16.10.2021 року (30 днів).
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) позики на сайті позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.
Позикодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором позики, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору позики.
Відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
29.12.2021 року між ТОВ "МАНІФОЮ" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" було укладено договір факторингу № 29/12-2021, відповідно до якого ТОВ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у тому числі за договором позики № 3185163 від 16.09.2021 року, що укладений між ТОВ "МАНІФОЮ" та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким, станом на дату відступлення права вимоги, складає 37104,00 гривень, з яких :
- 12000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту;
- 19104,00 гривень - заборгованість за процентами;
- 6000,00 гривень - заборгованість за комісією.
Таким чином, ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ "МАНІФОЮ" втратив такі права.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 17.11.2022, відповідно до розрахунку заборгованості станом на день подання позову до суду , становить 101544,00 грн, з яких:
- заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 12 000.00 грн;
- заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 19104,00 грн;
- заборгованість за процентами ( з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 64440,00 грн;
- заборгованість за комісією - 6000,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити з урахуванням наданих до суду доказів.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначив про відсутність підстав для їх задоволення.
В направленому до суду відзиві відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного. Позивач на підставі частини першої статті 1048 ЦК України не мав права додатково нарахувати проценти за користування позикою за період після настання терміну повернення позики (з 16 жовтня 2021 року), тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем. Строк дії договору сторонами визначений 30 днів плюс 3 місяці, якщо договір не буде пролонгований (пункт 3.6. договору). Разом з тим, між сторонами не укладалися жодні додаткові угоди, отож договір позики і строк його дії не були пролонговані та закінчили свою дію 16 січня 2022 року, отже і всі права та обов'язки за ним. Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14- 10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (тобто 16.10.2021 року у цій справі) чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. У березні 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон - №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким передбачено що пеня/штрафи не можуть нараховуватися на споживчі кредити населення під час дії воєнного стану та ще 30 днів і після його завершення, тому позивач не мав права на обчислення будь-якої заборгованості починаючи з 16.10.2021 року, що вказує на те, що вимога є завищеною, а тому така вимога не підлягає задоволенню в цілому. Варто зауважити, що позовна вимога про стягнення грошової суми в розмірі 101544 грн. містить в собі (за розрахунком позивача) зокрема складову |«заборгованість за комісією», однак спірним Договором така складова не передбачена взагалі. Також зазначає, що вартість правової допомоги є завищеною, а відтак не підлягає задоволенню в обсязі, окресленому позовною заявою і підлягає зменшенню.
З направленої до суду представником позивача відповіді на відзив вбачається, що Указом Президента України за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан. Звертаємо увагу суду, що запровадження воєнного стану є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. 02.03.2022 року Рада суддів в Україні опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких зазначено, що процесуальні строки по можливості продовжуються і щонайменше до закінчення воєнного стану. Фактично рада суддів визнала воєнний стан об'єктивною та поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Із врахуванням дії воєнного стану на всій території України, просить поновити строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву.
Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплаченої суми позики та процентів за користування позикою. Згідно п. 2.6. Договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору. Пунктами 3.1. та 3.2. Договору позики визначені проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику. Згідно п, 3.1.3. Договору позики у період прострочення Позики проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою на позику, визначеною п. 2.4.4. Відповідно до п. 3.2.1, Договору позики проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання Позичальником зобов'язань за ним Договором у розмірі, визначеному п. 2.5 Договору, за кожен день прострочення. Відповідно до п. 3.7. Договору позики зобов'язання позичальника за договором вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позикодавця. Відповідно до п. 3.10. Керуючись ст. 1048 Цивільного Кодексу України, Позикодавець має право нараховувати проценти відповідно до умов цього Договору до дня повернення позики, тобто до дня фактичного виконання зобов'язань за договором. Також звертає увагу, що нараховані відсотки не є пенею, а є саме процентами нарахованими за умовами договору позики, у т.ч. і за неналежне виконання даного договору позики.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
16.09.2021 року між ТОВ "МАНІФОЮ" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3185163.
Відповідно до п.2.3 договору позики встановлені параметри позики, а саме тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов'язків найманого працівника; сума позики: 12 000,00 грн.; строк позики: до 16.10.2021 року (30 днів).
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Встановлено, що позикодавець свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.
Відповідач умови договору позики не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку за договором позики №318563 від 16.09.2021 року за період з 16.09.2021 року по 16.10.2021 року складає 15940 грн. 20 коп., яка складається з суми позики - 12000 грн. та нарахованих відсотків за користування позикою - 3940 грн. 20 коп. (а.с.17-20).
29.12.2021 року між ТОВ "МАНІФОЮ" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" було укладено договір факторингу № 29/12-2021, відповідно до якого ТОВ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у тому числі за договором позики № 3185163 від 16.09.2021 року, що укладений між ТОВ "МАНІФОЮ" та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким, станом на дату відступлення права вимоги, складає 37104,00 гривень, з яких :
- 12 000.00 гривень - заборгованість за тілом кредиту;
- 19104,00 гривень - заборгованість за процентами;
- 6000,00 гривень - заборгованість за комісією.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ "МАНІФОЮ" втратив такі права.
Як вбачається з наданих позивачем розрахунків розмір процентів за період з 29.12.2021 року (станом на дату покупки) по 17.11.2022 року (включно), що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, виходячи з суми поточної заборгованості у розмірі 12000 грн., становить 101544 грн. 00 коп. (а.с.28).
При цьому суд звертає увагу, що договір між сторонами було укладено на строк до 1610.2021 року.
Як встановлено, Додатком до Договору №3185163 від 16.09.2021: "Строк позики: до 26.10.2021 року".
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" за процентами, такі нараховані поза строком дії договору позики, в той же час, встановлено, що розмір нарахованих процентів за користування кредитом в межах строку дії договору позики становить 3940,20 грн і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Щодо заборгованості за комісією, яка складає 6000 грн., то в цій частині позовна заява також не підлягає задоволенню, оскільки ця сума є необґрунтованою. Крім того, стягнення комісії за вказаним договором взагалі не передбачено.
Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №3185163 від 16.09.2021 року в сумі 15940 грн. 20 коп. (12000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 3940 грн 20 коп. - заборгованість за процентами). В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, розташованого за адресою: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) заборгованість за Договором позики № 3185163 від 16.09.2021 року у розмірі 15940 грн. 20 коп. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок гривень 20 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 389 грн. 46 коп. (триста вісімдесят дев'ять гривень 46 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 1412 грн. 80 коп. (одну тисячу чотириста дванадцять гривень 46 коп.), а разом 1802 грн. 26 коп. (одну тисячу вісімсот дві гривні 26 коп.).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду в тридцяти денний строк з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 18.05.2023 року.
Суддя: