Провадження № 1-кп/643/266/23
Справа № 643/3194/23
18.05.2023 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за №12023221170000627 від 23.02.2023, який надійшов від Салтівської окружної прокуратури м. Харкова за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хрестище Красноградського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, вдівця, який має двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
13.02.2023 приблизно о 13 годину 30 хвилин, точний час в ході досудового розслідування та суду встановити не виявилось можливим, у період дії в Україні воєнного стану, який введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, продовжено його Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №58/2023, затвердженого Законом № 2915-ІХ від 07.02.2023, з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, ОСОБА_5 перебував у квартирі АДРЕСА_3 , в якій тимчасово проживав та маючи вільний доступ до всього майна, що знаходиться в квартирі, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи за раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав пральну машинку торгової марки «Whirlpool», модель: FWSF61053W UA, 869991562060(12NC), F156206(F0), S/N: 531945082900, вартістю 6059 гривень 70 копійок, яка стояла у ванній кімнаті квартири та належить ОСОБА_4 .
Після чого, ОСОБА_5 з викраденим майном покинув місце вчинення злочину та розпорядився майном на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_5 , спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_4 у розмірі 6059 гривень 70 копійок.
Допитаний у суді обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, визнав повністю та підтвердив обставини час, місце, механізм вчинення ним злочину, як зазначено вище у вироку суду. Обвинувачений у суді зазначив про те, що він розумів, що скоював кримінальне правопорушення, та щиро розкаявся у його вчинені, причину скоєння пояснив як необдуманою поведінкою, відсутністю коштів на лікування малолітнього сина та на особисті потреби.
В суді обвинувачений приніс вибачення потерпілому по справі, зазначив, що цивільний позов останнього визнає у повному обсязі.
Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив покази обвинуваченого, наполягав на задоволенні заявленого в ході досудового розслідування цивільного позову в повному обсязі.
За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 у скоєні ним кримінального правопорушення, та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, вдовець, має двох малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має місце реєстрації та місце фактичного мешкання.
При вирішенні питання про вид та міру покарання ОСОБА_5 , суд враховує його щире каяття та визнає цю обставину, відповідно до ст.66 КК України, такою, що пом'якшує його покарання. Обставин, що обтяжують покарання останнього, які передбачені ст. 67 КК України, судом не визнано.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання за ч.4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковані його дії.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю кримінального правопорушення, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинувачених, попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, суд, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, дані про особу винного, вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим, суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Стосовно обвинуваченого клопотань про обрання запобіжного заходу до суду не надходило.
Потерпілим ОСОБА_4 в ході досудового розслідування заявлений цивільний позов, який він підтримав у суді, та прохав стягнути з обвинуваченого на свою користь спричинену злочином матеріальну шкоду у розмірі 6059 гривень 70 копійок.
У відповідності до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Аналізуючи вищенаведене, суд вважає цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, стягує з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкода суму у розмірі 6059 гривень 70 копійок.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. Процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експертів по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 615 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Згідно п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування спричинених матеріальних збитків суму 6059 (шість тисяч п'ятдесят дев'ять) гривень 70 копійок.
Речові докази: фіскальний чек та сервісну книжку, які долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення ОСОБА_5 та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1