18.05.2023
Справа № 642/2486/23
Провадження № 2/642/712/23
про залишення позовної заяви без руху
18 травня 2023 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рибак Я.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб укладений між позивачем та відповідачем.
Однак зазначена позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду, так як не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання підписана та подана до суду адвокатом Рибак Я.В., однак на підтвердження повноважень на підписання позовної заяви адвокатом не надано жодного документу.
Крім того, у пред'явленій позовній заяві представник позивача просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком і при цьому вказує на те, що на теперішній час дитина проживає разом з позивачем по справі за місцем його проживання.
Таким чином, у позовній заяві представник позивача посилається на відсутність спору про місце проживання дитини, в той же час, прохальна частина позову містить вимоги про визначення місця проживання спільної дитини подружжя разом з позивачем. В той же час представник позивача не зазначає, за якою саме адресою просить визначити місце проживання дитини.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3ст. 177 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. В порушення вказаних положень цивільного процесуального законодавства, позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує пред'явлені позовні вимоги про визначення місця проживання дитини разом з ним із зазначенням доказів на підтвердження таких обставин.
Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження N 61-14859св19), що необхідно врахувати позивачу для виправлення недоліків позову.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись зі змістом позовних вимог, в частині визначення місця проживання дитини. Оскільки, як вбачається зі змісту заяви спору щодо визначення місця проживання дітей у сторін немає. Відтак, позивачеві необхідно або уточнити зміст позовних вимог, або зазначити обставини та докази, якими він обґрунтовує позовну вимогу щодо встановлення місця проживання дитини разом з позивачем.
Крім того, відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином завіреній копії, учасник справи, який подає документи в копіях повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4 ст.95 ЦПК України).
Обов'язковість та порядок підписання документів та засвідчення їх копій визначена відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», зі змісту п. 5.26. якого вбачається, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.5 ст.95 ЦПК України).
В порушення даної норми позивачем надані до позовної заяви копії документів для відповідача, які належним чином не завірені.
З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку, що позивачем не було дотримано вимог статей 175 і 177 ЦПК України, що відповідно до приписів статті 185 ЦПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 136, 185, 187 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду він у встановлений строк не усуне недоліки позовної заяви, позовна заява повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Вікторов