іменем України
Справа № 210/2516/23
Провадження № 1-кс/210/1123/23
"15" травня 2023 р.
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянув в судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041710000536 від 15.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
15 травня 2023 року до суду надійшло вищевказане клопотання. В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що в провадженні СВ відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041710000536 від 15.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
14.05.2023 року до чергової частини відділення поліції № 2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, біля буд. 40 зупинено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з забороненими речовинами (ЄО № 5364 від 14.05.2023)
14.05.2023 слідчим СВ Вп №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 у період часу з 21:04 год. по 21:17 год. за адресою : м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, біля будинку № 40 проведено огляд місця події в ході якого у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вилучено належний йому мобільний телефон марки «Huawei», фіолетового кольору, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з двома сім-картами : НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та упаковано до спеціального пакету НПУ PSP 1073660. Також останній добровільно видав співробітникам поліції дванадцять згортків всередині яких знаходяться зіп-пакети з кристалічною речовиною, які запаковано до спеціального пакету НПУ PSP 1073659.
Слідчим було винесено постанову про визнання вилученого мобільного телефону в якості речового доказу, а саме мобільний телефон марки «Huawei», фіолетового кольору, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з двома сім-картами : НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
Так як є підстави вважати, що вищевказаний телефон належний ОСОБА_5 він міг використовувати для зв'язку з метою збуту заборонених законом речовин, які вилучено 14.05.2023 в ході огляду місця події, тому виникла необхідність накладення арешту на вищевказаний телефон з метою забезпечення збереження речових доказів.
Накладення арешту на вилучений телефон який визнано в якості речового доказу, необхідно для виконання цілей кримінального провадження, зокрема їх використання з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування та знищення.
В судовому засіданні слідчий та прокурор присутніми не були, надали заяви, кожен окремо, про розгляд клопотання у їх відсутність.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно ст. 107 КПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників процесу, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Дослідивши клопотання та документи додані до нього, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: зберегли на собі його сліди.
У відповідності до положень ст. ст. 167, 168, 237 КПК України вилучені в ході проведення слідчої (розшукової) дії - обшуку вищевказані речі, та документи відносяться до тимчасово вилученого майна.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, зважаючи на те, що згідно матеріалів кримінального провадження, існують достатні підстави вважати, що майно, яке слід арештувати, підпадає під критерії ст. 98 та ч. 1 ст. 170, п. 1ч. 2 ст. 170 та ч. 3 ст. 170 КПК України та на нього необхідно накласти арешт з метою забезпечення його збереження як об'єкта кримінально-протиправних дій, а також з метою виконання цілей кримінального провадження, зокрема, призначення та проведення експертиз, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, знищення, продажу або приховування вказаних речових доказів, слідчий суддя доходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні майна.
Керуючись вимогами ст.ст. 107, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041710000536 від 15.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Huawei», фіолетового кольору, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з двома сім-картами : НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , вилучений у у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з 21:04 год. по 21:17 год. за адресою : м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, біля будинку № 40 в ході проведення огляду місця події:
- з метою забезпечення збереження речових доказів.
Дозволити зберігати вилучене майно на території адміністративної будівлі ВП №2 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Стрельникова, 2, до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та/або скасування арешту.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1