ЄУН 174/715/22
н/п 2-др/174/2/23
17 травня 2023 року м.Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Борцової А.А.,
за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -
05.05.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 , відповідно до якого останній просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 понесені останнім професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. Заява обґрунтована тим, що рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану йому кримінальним правопорушенням, в розмірі 16 472,04 грн. та моральну шкоду, завдану йому кримінальним правопорушенням, в розмірі 15 000,00 грн. в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. В рамках розгляду даної цивільної справи позивачем було понесені витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 6 000 грн., які він просить стягнути з відповідача на користь позивача.
Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача та зазначив, що підтримують надане ним клопотання про стягнення витрат на правову допомогу в повному обсязі (а.с.121).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення заяви представника позивача заперечує (а.с.122).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану йому кримінальним правопорушенням, в розмірі 16 472 грн. 04 коп. та моральну шкоду, завдану йому кримінальним правопорушенням, в розмірі 15 000 грн. 00 коп., в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, до ухвалення 02.05.2023 рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області по суті, представником позивача Точиліним М.В. було заявлено про надання ним доказів понесених судових витрат в порядку передбаченому ч.8 ст.141 ЦПК України, протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Таким чином, вказану заяву та докази понесення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача ОСОБА_1 подано своєчасно.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача ОСОБА_1 надано копію договору про надання правової допомоги від 02.06.2022 (а.с.101-103), копію додаткової угоди № 2 від 01.12.2022 (а.с.104), копію акту прийому-передачі наданої правової допомоги № 2 до Договору про надання правової допомоги від 05.05.2023 (а.с.110), копію рахунку на оплату № 2 від 24.12.2022 на суму 5 000 грн. (а.с.105) та копію рахунку на оплату № 3 від 05.05.2023 на суму 1 000 грн. (а.с.106), також копії квитанції на підтвердження сплати коштів за надані правничі послуги за виставленими рахунками (а.с.107,108).
Таким чином, судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_2 та адвокатом Точиліним М.В., 02.06.2022 укладено договір про надання правової допомоги та 01.12.2022 укладено додаткову угоду № 2, згідно з якими позивач зобов'язався оплатити гонорар за складання та подання до суду заяви у розмірі 1 000 грн. та представництво його інтересів у суді у розмірі 5 000,00 грн., факт виконання адвокатом Точиліним М.В. взятих на себе зобов'язань підтверджується актом прийому-передачі від 05.05.2023 в якому детально вказано обсяг та вартість виконаних адвокатом робіт, загальна вартість яких складає 6 000,00 грн., яка оплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується копіями квитанцій від 24.12.2022 та 05.05.2023.
Вказані обставини дають суду підстави для висновку, що представником позивача поза розумним сумнівом доведено факт понесення позивачем витрат на правову допомогу та їх розмір, який відповідає критеріям, як реальності наданих позивачу адвокатських послуг, так і розумної необхідності таких витрат, тобто вимогам ч.4 ст.137 ЦПК України, а відтак клопотання представника позивача ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а понесені позивачем ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн. - стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 в розмірі заявлених вимог.
В питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу підлягають врахованню висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, а суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У справі № 755/9215/15-ц Велика Палата також вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
Таким чином, суд при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.
З врахуванням викладеного, заперечення відповідача ОСОБА_3 щодо стягнення витрат на правову допомогу, викладені у його заяві, суд оцінює критично, оскільки будь-яке обґрунтування цих заперечень відповідачем не наведено.
Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 247, 270, 354 ЦПК України, суд,
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок) судових витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, як що його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий - суддя: підпис А.А.Борцова