Справа № 932/1160/23
Провадження № 1-кс/932/1036/23
11 квітня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Маріупольської окружної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42023052290000001 від 16.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, про арешт майна -
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Маріупольської окружної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42023052290000001 від 16.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, в якому слідчий просить накласти арешт на автомобіль марки «Toyota» моделі «Сатг», державний номер НОМЕР_1 , VIN-COD: НОМЕР_2 , який належить ТОВ «ТУ «Метінвест Політехніка», з метою забезпечення речового доказу та встановленням заборони користування, відчуження, розпорядження зазначеним автомобілем, що знаходиться у розшуку з можливістю його вилучення.
В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначає, що в провадженні СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження за № 42023052290000001 від 16.01.2023, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.01.2023 на адресу електронної пошти Маріупольської окружної прокуратури надійшла заява проректора ТОВ "Технічний університет "Метінвест Політехника" ОСОБА_5 за фактом, незаконного заволодіння, у м. Маріуполь, невідомою особою транспортним засобом, а саме автомобілем марки "Toyota" моделі "Camry" реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартість якого складає 824932 грн. 28 коп., та зареєстрований на ТОВ "Технічний університет "Метінвест Політехника"
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 - власником автомобіля марки «Toyota» моделі «Camry», державний номер НОМЕР_5 , VIN-COD: НОМЕР_2 є TOB «ТУ «Метінвест Політехніка».
24.01.2023 враховуючи той факт, що вказаний транспортний засіб відповідає критеріям визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, рішенням слідчого автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», державний номер НОМЕР_6 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Враховуючи те, що транспортний засіб марки «Toyota» моделі «Camry», державний номер НОМЕР_6 , є безпосереднім предметом злочину, передбаченого ст. 289 КК України, за фактом якого проводиться досудове розслідування, відповідає критеріям ст. 98 КПК України та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, з метою унеможливлення подальшого відчуження та перереєстрації даного автомобіля з боку злочинців, його збереження - на даний час виникла необхідність у накладанні арешту на викрадене авто.
Органом досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення є - слідчий відділ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, який знаходився в межах територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду м. Маріуполя.
Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 920 від 30.08.2022 року визначити з 01 жовтня 2022 року місцем тимчасового несення служби (роботи) окремих працівників Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області місто Дніпро (Україна, 49051, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Князя Володимира Великого, будинок 15Б). Отже, дане розташування працівників Маріупольського районного управління Головного управління Національної поліції за загальним правилом територіальної підсудності підсудне Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська.
3 метою збереження вказаного речового доказу застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт шляхом позбавлення права на розпорядження і користування майном, є необхідним та достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, зокрема, привести до неправомірного вибуття майна з власності.
У судове засідання слідчий не з'явився. До клопотання надала заяву, в якій просить розглянути клопотання за її відсутності.
Власник майна в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю можливим розглянути клопотання за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Поряд з цим, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Арешт майна, відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Судом встановлено, що до керівника Маріупольської окружної прокуратури звернувся проректор ТОВ «Технічний Університет «Метінвест Політехніка» ОСОБА_5 із заявою, в якій зазначає, що на балансі ТОВ «Технічний Університет «Метінвест Політехніка» перебував автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», державний номер НОМЕР_6 , який зберігався на території адміністративної будівлі університету за адресою: м. Маріуполь, вул. Сеченова, 71а та був закріплений за працівником ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. 24.02.2022 року після початку нападу російських військ на територію м. Маріуполь ОСОБА_6 залишився у м. Маріуполь та через сплив деякого часу передав автомобіль невідомим особам за грошову винагороду чим спричинив університету матеріальну шкоду у розмірі 824 932, 28 грн. На даний час, місцезнаходження даного транспортного засобу невідоме та встановити його не виявляється можливим.
За даним фактом Маріупольським РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42023052290000001, відомості про яке внесено до ЄРДР 16 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 920 від 30.08.2022 року визначити з 01 жовтня 2022 року місцем тимчасового несення служби (роботи) окремих працівників Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області місто Дніпро (Україна, 49051, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Князя Володимира Великого, будинок 15Б). Отже, дане розташування працівників Маріупольського районного управління Головного управління Національної поліції за загальним правилом територіальної підсудності підсудне Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», державний номер НОМЕР_6 належить ТОВ «Технічний Університет «Метінвест Політехніка».
Постановою старшого слідчого СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області від 24.01.2023 року визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 42023052290000001 від 16.01.2023 року - транспортний засіб автомобіль марки Toyota» моделі «Camry», державний номер НОМЕР_5 , VIN-COD: НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Технічний Університет «Метінвест Політехніка».
Правова кваліфікація даного кримінального правопорушення - ч. 3 ст. 289 КК України.
Але одночасно із цим, арешт майна повинен бути реальним, а не віртуальним, тобто арешту підлягає конкретно визначено майне, яке містить індивідуальні ознаки. Таке майно має існувати в дійсності, бути вилученим, або перебувати у власності чи / користуванні фізичної або юридичної особи, держави. Завданням арешту майна є збереження речових доказів. Зазначене положення застосовується до майна, яке вилучено та приєднано до матеріалів кримінального провадження. В той же час майно, доля якого не відома, яке перебуває в розшуку, знищене чи переховується та ін., не може бути арештовано, оскільки це буде суперечити процесуальному інституту арешту майна.
Місцезнаходження цього транспортного засобу на теперішній час невідомо. Слідчий суддя не може встановити й долю цього майна, оскільки воно може бути приховане, переміщене до росії, перереєстровано у незаконний спосіб на інших осіб, а може бути пошкоджене, спалене, і т.д., тобто взагалі знищено.
За таких обставин накладення арешт на це майно не призведе до жодних правових наслідків та не дозволить виконати завдання кримінального провадження, тим більше, що майно може перебувати на окупованій території, доступ до якої наразі неможливий. Тому такий арешт буде формальним і безпідставним, а форма й зміст кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність, змагальність сторін, безпосередність дослідження речей і документів. Тож слідчий суддя повинен безпосередньо дослідити об'єкт цього майна, пересвідчитися у його фізичній наявності.
Вирішуючи питання про накладення арешту на автомобіль, виходжу з того, що доля цього транспортного засобу, як і його місцезнаходження - невідомі, що позбавляє слідчого суддю можливості перевірити, чи існує такий об'єкт права власності в дійсності. Відтак, й визначити, чи є цей автомобіль речовим доказом, чи зберіг на собі будь-яку слідову картину, чи містить відомості про обставини вчинення даного злочину, також не видається можливим.
Арешт майна на цей автомобіль можливий, коли його місцезнаходження буде встановлено, або коли такий транспортний засіб буде виявлений та вилучений будь-де, в тому числі на блок - посту, біля окупованих територій, так званих «сірих зонах», або після звільнення м. Маріуполя від російських загарбників. При цьому окремого дозволу на вилучення такого майна, в силу ст. 168 КПК України, не потрібно, оскільки кожна особа може вилучити таке майно.
Отже, приймаючи до уваги, що вилучений транспортний засіб не відповідає критеріям, переліченим у ст. 98 КПК України, його місцезнаходження та доля невідома, приходжу до переконання про відсутність процесуальних підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Таким чином, у задоволенні клопотання слідчого належить відмовити повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 131, 170-173, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Маріупольської окружної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42023052290000001 від 16.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, про арешт майна - відмовити.
Копію ухвали направити прокурору, слідчому та власнику майна.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ