нп 2/490/1221/2023 Справа № 490/5552/22
Центральний районний суд м. Миколаєва
19 квітня 2023 року Центральний районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
01 грудня 2022 року до суду звернувся представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Оксанич А.В. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №1916230 від 18.03.2021 в розмірі 12388,00 грн., за договором позики №1662485 від 28.03.2021 в розмірі 20 328,00 грн., а всього- 32 716,00 грн. та понесених судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №1916230, згідно умов якого відповідач отримала позику. Договір позики підписаний електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача відповідно до п. 9 укладеного договору.
Відповідно до п.2.1 Договору позики позикодавець зобов'язується передати позичальникові у власність грошові кошти на погоджений умова договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики.
За умовами кредитного договору відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
11.08.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №11-08/2021, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 11.08.2021 до Договору факторингу №11-08/2021 від 11.08.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 12 388,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 368,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 2 020,00 грн.- сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Також 28.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №1662485, згідно умов якого відповідач отримала позику. Договір позики підписаний електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача відповідно до п. 11 укладеного договору.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає Належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №5 від 21.09.2021 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 20 328,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 328,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов'язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а отже позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддямивід 01.12.2022 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.12.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Учасникам справи було роз'яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутністю клопотання будь-якої із сторін про інше.
Представник позивача через систему «Електронний суд» направив клопотання про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження шляхом направлення копії ухвали з матеріалами позовної заяви за зареєстрованим місцем його проживання та шляхом оголошення на офіційному веб-сайті Судова влада України, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом із досліджених доказів встановлено,що 18.03.2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 1916230. Договір позики підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.9 договору позики, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п 2.3.3. Товариство надає Клієнту позику у розмірі 4 000,00 грн.
2.3.4. Строк позики до 17.04.2021 року.
2.4.4. базова процентна ставка за позикою фіксована 1,99000 % від суми позики за кожен день користування позики
3.2.1. проценти на прострочену позику нараховується у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань.
3.6 у випадку укладання додаткової угоди щодо продовження строку позики за за цим договором, проценти за користування позикою в період дії додаткової угоди нараховуються за спадною процентною ставкою на підставі фіксованого базового середнього розміру процентів за користування позикою.
17 квітня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору позики №1916230 від 18.03.2021 року, відповідно до якої сторони погодили строк позики: до 17травня 2021 року.
11.08.2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №11-08/2021, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №11-08/2021 від 11.08.2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі12 388, 00 грн., з яких 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 368,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 2 020,00 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту у сумі 4000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками в сумі 6368.00 грн., суд зазначає наступне.
У вказаному розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1916230 від 18.03.2021 року зазначена лише сума заборгованості за відсотками, порядок її нарахування не зазначений.
У такому випадку якщо відповідний розрахунок позивачем не здійснено або здійснено неправильно, суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню.
При розрахунку заборгованості за відсотками судом береться до уваги договір позики (ануїтет) № 1916230 від 18.03.2021 року, який укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 . Як було вище зазначено, у вказаному договорі сума позики становить 4 000,00 грн., процентна ставка/день узгоджена сторонами у розмірі (акційний) 0,67000% відсотків в день, строк позики (строк договору)30 днів.
Таким чином сума процентів, нарахованих за один день становитиме 26,80 грн. (4 000,00 грн. * 0,67000 %), а загальна сума нарахованих відсотків 804,00 грн. (26,80 грн. * 30 днів).
17 квітня 2021 року Додатковою угодою № 1 до Договору позики № 1916230 від 18.03.2021 року, укладеної між ТОВ «Маніфою» та відповідачем строк позики пролонговано на 30 днів, процентна ставка/день узгоджена сторонами у розмірі 1,99000% відсотків в день.
Таким чином сума процентів, нарахованих за один день становитиме 79,60 грн. (4 000,00 грн. * 1,99000 %), а загальна сума нарахованих відсотків 2338,00 грн. (79,60 грн. * 30 днів).
В свою чергу нарахування відсотків після закінчення строку дії договору чинним законодавством не передбачено.
При цьому судом враховується правовий висновок, зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Оскільки, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом (в тому числі, за прострочення заборгованості) припиняється, тому відповідальність за порушення грошового зобов'язання настає у розмірі встановленому законом, а саме ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто на рівні 3 % річних.
Позивач же в свою чергу не заявляв вимоги про стягнення заборгованості, виходячи з розміру визначеного законом, відповідного розрахунку вказаної заборгованості суду не надавав, тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд не може вийти за межі позовних вимог.
Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 020,00 грн. заборгованості за процентами на прострочену позику підлягають задоволенню, оскільки договором позики № 1916230 від 18.03.2021 року передбачено те, що розмір процентів на прострочену позику становить 1,01 %.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором позики № 1916230 від 18.03.2021 року підлягає частковому задоволенню на загальну суму 9 212,00 грн. (4 000,00 грн. + 3192,00 грн.(804,00+2388,00) + 2 020,00 грн.).
Крім того, судом встановлено, що 28.03.2021 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" було укладено договір позики № 1662485.
Встановлено, що 14.06.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21 відповідно до умов якого, ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ"передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ", а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" і боржниками.
Відповідно до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 328, 00 грн., з яких:
-6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-14 328,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
-0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Згідно п. 1.2. Договору факторингу, перехід від ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" до ТОВ"ФК"ЄАПБ" прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому - передачі реєстру боржників, підтверджує факт переходу від ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" до ТОВ"ФК"ЄАПБ" прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з умовами кредитних договорів позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У визначені статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
При цьому, згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) вбачається, що абзац 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Згідно позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Згідно з положенням частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, якщо за рішенням про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Суд зауважує, що у постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
При цьому, суд звертає увагу, що доказів того, що відповідач повністю сплатила грошові кошти за укладеними договорами суду не надано, як і відповідачем доказів про повернення наданих грошових коштів за даними кредитними договорами теж не надано.
З урахуванням вищевикладеного, слід зробити висновок, що проценти в нарахованому позивачем розміру по укладених договорах з ОСОБА_1 в повному обсязі стягненню не підлягають виходячи з вищенаведених обґрунтувань, оскільки нарахування встановлених в договорі відсотків після закінчення строків, на які останні укладалися повинно бути припинене, так як у первісного кредитора, а в подальшому у позивача після закінчення строку, на який укладався Договір позики виникло право на отримання від позичальника інфляційних втрат та 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не процентів, передбачених договором, як плату за користування кредитом.
Іншими словами, порушення відповідачем строків повернення кредиту за укладеними договорами, не має наслідком нарахування та стягнення з відповідача відсотків, визначених за цими договорами, оскільки вони нараховуються в межах строку дії договору про надання фінансового кредиту.
Проте має наслідком виникнення у первісного кредитора та у позивача права на стягнення з відповідачки інфляційних втрат та 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не процентів, передбачених договором, як плату за користування кредитом. Але вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних позивачем не заявляються.
Тому, щодо укладання Договору позики № 1662485, від 28 березня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 суд дійшов наступного висновку.
Згідно п.2 кредитного договору (позики) №1662485, сума тіла кредиту, яка була надана ОСОБА_1 становила - 6 000,00грн., строк кредитування становив 30 днів, а відсоткова ставка нарахування відсотків у день становила 0,69%, згідно умов погоджених та прописаних сторонами у таблиці п.2 кредитного договору.
При цьому, кредитний ліміт за кредитним договором не збільшувався, інші додаткові угоди, сторонами кредитного договору не укладалися, інші розрахунки боргу, який підлягає поверненню та інший розмір витрат за кредитом сторонами - не погоджувався.
Отже, сторонами кредитного договору були погоджені наступні умови:
6 000,00(тіло кредиту)*0,69% (відсоткова ставка) = 41,40 грн. - відсотки за один день;
30 днів (строк кредитування)* 41,40грн. (відсотки за один день) = 1242, 00 грн. - борг за відсотками;
6000,00 (тіло кредиту) + 1242,00 (борг за відсотками) = 7 242,00 грн. - борг за договором позики №1662485.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає повне задоволення позовних вимог безпідставне в тому числі тому, що нарахування відсотків кредитором проводилося поза погодженого сторонами строку кредитування та розмір вимог не відповідає умовам кредитних договорів та додатків до них.
Таким чином, позовні вимоги доведені та обґрунтовані позивачем лише частково, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме в загальній сумі, яка підлягає до стягнення з відповідача ОСОБА_1 в розмірі 16 454,00 грн.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені ним при зверненні до суду і документально підтвердженні судові витрати пропорційно до задоволених вимог, а саме: судовий збір у розмірі 1247,78 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 353 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) суму заборгованостів розмірі 16 454,00, яка складається із заборгованості:
-за Договором позики №1916230 від 18.03.2021 року в розмірі 9 212,00грн., з яких:
4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
3 192,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
2 020,00,00 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику;
-за Договором № 1662485 від 28.03.2021 року про надання споживчого кредиту в розмірі 7 242,00 грн., з яких:
6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
1242,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
0,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1247,78 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Суддя О.А. Гуденко