Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/842/23
Провадження № 2-о/945/29/23
Іменем України
15 травня 2023року Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Фути О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ,заінтересована особа Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) про встановлення факту народження дитини, -
До Миколаївського районного суду Миколаївської області представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Кістяник Володимиром Івановичем подано заяву з подальшим уточненням за участю заінтересованої особи Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) про встановлення факту народження дитини.
В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Сімферополь, АР Крим, Україна народилась дитина жіночої статі на ім'я ОСОБА_2 у батьків: мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна. Факт народження дитини підтверджуються доданими до заяви копіями документів, оригінали яких знаходяться у заявника, а саме: паспорту громадянки України ОСОБА_1 ,свідоцтва про народження від 23.10.2021року, довідка пологового від 05.10.2022 року № 74 Симферопольського клінічного пологового будинку, виписного епикрізу з яких вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину жіночої статі. Відповідно до Листа-роз'яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (лист від 22.04.2021 № 985/0/208-21) письмова відмова органу державної реєстрації актів цивільного стану не є обов'язковою. Таким чином, заявник позбавлена можливості зареєструвати народження дитини згідно із законодавством України компетентним державним органом .
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 03.05.2023 відкрито провадження за вказаною заявою, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представник заявника, в поданій заяві просив суд здійснювати розгляд справи у його та заявника відсутності, заяву підтримав у повному обсязі, просив заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений в порядку встановленому чинним законодавством України.
У відповідності дост.247 ЦПК Україниу зв'язку з неявкою всіх учасників процесу, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Згідно з п.5 ч.2ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 2 ст.317 ЦПК України встановлено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Судом встановлено, 03.10.2021року на території, що тимчасово не підконтрольна Україні внаслідок російської окупації, в місті Сімферополь, АР Крим, Україна народилась дитина жіночої статі на ім'я ОСОБА_3 у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна.
Документи, що підтверджує факт народження дитини, а саме:свідоцтва про народження від 23.10.2021 року,де матір'ю вказана ОСОБА_1 ,відомості про батька відсутні; пологової довідки №74 від 05.10.2022року Симферопольського клінічного пологового будинку №1, виписного епікризу від 07.10.2021 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 в м.Сімферополь народила дитину жіночої статі.
Дані документи є недійсними і не створюють правових наслідків відповідно дост. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Мати не має статусу внутрішньо переміщенної особи, що перемістилась на підконтрольну територію України, а тому не має іншого документально підтвердженого місця проживання на території України, окрім як на непідконтрольній території Автономної Республіки Крим. Таким чином, мати не має підстав для звернення до органу РАЦС на території України.
Встановлення даного факту необхідно заявнику для державної реєстрації народження її дитини.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав ісвобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Судом встановлено, що заявник, яка є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України, не має можливості здійснити державну реєстрацію народження дитини та реалізувати інші права та обов'язки, пов'язані з народженням дитини.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України'тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
Згідно ч.3ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно зіст. 18 цього ж Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбаченихКонституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Статтею 7 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Згідно ч.1ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно дост.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану'у визначених Законом випадках підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Статтею 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви про встановлення факту народження дитини, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту. Задоволення заяви надасть заявнику можливість отримати свідоцтва про народження дитини, видане державним органом України.
Відповідно дост. 317 ЦПК України з метою захисту прав заявника та дитини допустити негайне виконання рішення.
Керуючись статтями 12,13,18,247,258,263,265,315,317,319,354 ЦПК України,ст. 144 СК України,ст.7 Закону України «Про громадянство України», ст.ст.3,9,18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України'ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд, -
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна, паспорт серія НОМЕР_1 ;РНОКПП НОМЕР_2 ;адреса: АДРЕСА_1 ),заінтересована особа Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) (ЄДРПОУ 25379302; місцезнаходження: м. Миколаїв, пров. Кур'єрський,7)про встановлення факту народження дитини - задовольнити.
Встановити факт народження дитини жіночої статі на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Сімферополь, АР Крим, Україна,записати матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна (паспорт серія НОМЕР_1 ;РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 )
Реєстрацію народження дитини і визначення її походження провести у відповідності до ч. 1 ст. 135 СК України, зазначивши в графі "відомості про батька" - ОСОБА_5 , громадянин України.
Рішення суду підлягає до негайного виконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Оскарження даного рішення не зупиняє його виконання.
Суддя М.М.Войнарівський