Справа № 467/149/23
2/467/63/23
18.05.2023 року Арбузинський районний суд Миколаївської області
в складі : головуючого судді Кірімової О.М.
секретаря судового засідання Розмеріци О.В.
за участю: позивача ОСОБА_1
законного представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , законний представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про позбавлення батьківських прав
У лютому 2023 року ОСОБА_1 , законний представник ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про позбавлення батьківських прав.
Мотивуючи вимоги позивач вказала, що відповідач є її рідним батьком. Батько ОСОБА_3 та її мати ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 2007 року. Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 березня 2011 року шлюб було розірвано. Після припинення шлюбних відносин позивач проживає разом з матір'ю та перебуває на її утримані. Батько проживає окремо, не бере участі у її вихованні, не провідує, не цікавиться її здоров'ям, успіхами у навчанні, морально та матеріально її не підтримує, будучи зобов'язаний на підставі рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області сплачувати аліменти, сплачує їх не регулярно та має заборгованість у розмірі 7802 грн. 10 коп., позивач прохала позбавити відповідача батьківських прав відносно неї.
Ухвалою суді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 лютого 2023 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання. Одночасно витребувано з Южноукраїнського ліцею №1 імені Захисників Вітчизни характеристику на ОСОБА_1 . З органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради- акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 та висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його доньки ОСОБА_1 .
Позивач до судового засідання надала заяву, в якій позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Законний представник позивача до суду надала заяву, в якій позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, 10 березня 2023 року через канцелярію суду надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, позовні вимоги визнав, не заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_1 .
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради в підготовчі судові засідання не з'являлась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, а також оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступного.
Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, згідно копії свідоцтва про народження від 19 серпня 2008 року серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Южноукраїнськ Миколаївської області, в графі батьки останньої записані батько - ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_2 .
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 березня 2011року шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірваний.
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 січня 2011року із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 грудня 2010 року і до повноліття дитини.
Відповідно до довідки про склад сім'ї від 22.12.2022 року, наданої Центром надання адміністративних послуг міста Южноукраїнськ, неповнолітня ОСОБА_1 разом з матір'ю ОСОБА_2 зареєстровані та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданим Арбузинським відділом державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 06 грудня 2022 року за №14620/4 вбачається, що станом на 01 грудня 2022 року відповідач ОСОБА_3 має заборгованість зі сплати аліментів, яка складає 7802, 10 грн.
Відповідно до довідки від 11 листопада 2022 року за № 57010, виданої НКП «Южноукраїнський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» на прийом, обстеження, щеплення з дитиною звертається тільки мати ОСОБА_2 .
За змістом довідки, виданої директором школи англійської мови «EnGard», ОСОБА_1 навчається у школі англійської мови, щомісячна оплата за навчання становить 800 грн, оплату вносить мати та регулярно контактує з вчителем, цікавиться успіхами в навчанні. Батько на контакт зі школою не виходив.
З довідки, виданої директором Южноукраїнської мистецької школи Южноукраїнської міської ради Вознесенського району Миколаївської області Управління молоді, спорту та культури №68 від 15 листопада 2022 року ОСОБА_1 навчається в Южноукраїнській мистецькій школі з 01жовтня 2016 року у 4 класі середнього підрівня. Дитина регулярно відвідує заняття, завжди охайна, доглянута, приймає участь у шкільних та позашкільних концертах, у Всеукраїнських та Міжнародних вокальних конкурсах. Мати дитини спілкується з педагогами, які навчають доньку, цікавиться шкільним життям, регулярно відвідує батьківські збори та заходи, в яких приймає участь її донька. Батько контакту із мистецькою школою, де навчається дитина не підтримує, із вчителями не спілкується.
За змістом характеристики, виданої Южноукраїнським ліцеєм №1 імені Захисників Вітчизни, учениця 9-Б класу характеризується позитивно, вихованням доньки займається лише мати, відвідує батьківські збори, цікавиться навчанням та інтересами доньки. Батько жодного разу не був присутній у школі.
Відповідно до акту обстеження умов проживання, складений Службою у справах дітей Южноукраїнської міської ради від 06 березня 2023 року позивач разом з матір'ю проживають у двокімнатній квартирі. У квартирі чисто та затишно, наявні необхідні меблі, побутова техніка та інші предмети тривалого вжитку, продукти харчування та їх запас в наявності. Умови проживання задовільні.
З висновку органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради затвердженого рішенням Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №126 від 12 квітня 2023 року слідує, що орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради, вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно своєї доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Южноукраїнської міської ради від 06 квітня 2023 року, встановлено підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України - ухиляння від виконання обов'язків щодо виховання дочки, не проявляючи до неї щонайменшої батьківської турботи, а саме: не піклується про стан здоров'я, фізичний та духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя як важливою складовою всебічного розвитку та виховання дитини. Не забезпечує їй необхідне харчування та медичний догляд, не спілкується з дочкою, що необхідно для її самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не проявляє інтересу до розвитку та внутрішнього світу дитини.
Така міра є найкращим способом захисту насамперед прав та інтересів дитини, враховуючи, що батько не позбавлений можливості виконувати батьківські обов'язки, він відсутній в житті дитини, не проявляє жодної зацікавленості дитиною, а також має пасивну позицію щодо захисту свого батьківського права. Позбавлення батьківських прав не є абсолютним, в майбутньому батько не позбавлений можливості відновити свої батьківські права.
Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 3 ст.51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 5 СК України встановлено, що держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Частинами 6-10 ст. 7 СК України передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Статтею 190 СК України встановлені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема вони зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно зі статтями 8, 11,15 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Водночас статтею 164 СК України визначені підстави позбавлення батьківських прав. Зокрема, якщо вона чи він: ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Як випливає з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Пунктом 15 вказаної вище Постанови передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Суд, враховуючи вищевикладені обставини справи, погоджується з висновком органу опіки та піклування, який є належним чином мотивованим та обґрунтованим, приходить до висновку щодо необхідності позбавлення відповідача батьківських прав.
Суд вважає, що позбавлення батьківських прав у даному випадку, враховуючи, що відповідач погодився із позовними вимогами, буде відповідати інтересам дитини.
Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №631/2406/15-ц вказав, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Як наслідок, позбавлення відповідача батьківських прав є пропорційною мірю за установлених судом обставин і буде відповідати інтересам малолітньої дитини, так як судом достовірно установлено порушення їх прав з боку батька, позаяк, згідно із положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789- ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За такого, вимога про позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 підлягає до задоволення, оскільки відповідає інтересам дитини та не заперечується відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем при подачі позову оплачено позовні вимоги судовим збором у розмірі 1073 грн. 60 коп.
У зв'язку з визнанням відповідачем ОСОБА_3 позову до початку розгляду справи по суті, ОСОБА_1 підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею судового збору при поданні позову, що становить 536 грн. 80 к.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12,13,76-81,89, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , законний представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Миколаїв, який зареєстрований та проживає за адресою: с. Ново-Михайлівка Первомайського району Миколаївської області батьківських прав щодо його неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Южноукраїнська Миколаївської області.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Миколаїв, РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету України витрати на оплату судового збору у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп., сплачені відповідно до квитанції від 02 лютого 2023 року № 1023539851.
Роз'яснити, що згідно положень ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Арбузинського
районного суду О.М.Кірімова